Минулого тижня дочка прес-секретаря президента Росії Дмитра Пєскова Єлизавета справила велике враження на користувачів соцмереж. 19-річна студентка паризької бізнес-школи написала про те, що Париж уже не той.
“Газета.Ru” поговорила з Єлизаветою про її життя в Парижі, й опублікувала ілюстрації у вигляді фото з особистого архіву дівчини.
“У Парижі я живу сьомий рік. Коли мені було дев’ять, батьки відправили мене в літній табір школи Ecole des Roches у Нормандії. Спочатку на місяць, потім на півроку, і в 11 років я переїхала на повне навчання до Франції. На вихідні з інтернату виїжджала в Париж у квартиру до друзів. Зараз проживаю в Парижі постійно. Моя перша зустріч із Парижем відбулася, коли мені було шість років. Батьки привезли мене на Хелловін у “Діснейленд”. Ця поїздка залишилася для мене одним із найсвітліших спогадів про з часів, що минули з батьками, коли вони були щасливі разом. Париж запам’ятався мені сонячним, чистим містом, яке пробуджує радість та гарний настрій. Зараз я не дивлюся очима туриста, але прекрасно пам’ятаю, що 13 років тому це було безпечне світле місто”, – розповіла дочка Пєскова.
“У Парижі я залишилася жити з мільйону причин .. Найбільше мені подобається, що в Парижі невеликі відстані. Я можу планувати свій день із легкістю, точно розраховуючи свій час, встигаючи робити всі заплановані справи. На додаток до всього тут ідеальний для мене клімат. Чотири сезони яскраво виражені, і місто прекрасне кожного з них. Холоди ніколи не тривають більше як два тижні, на вулицях майже завжди сухо і чисто (взуття можна й протирати місяцями, і вистачає її надовго). Мені подобається, що вранці я можу вийти в пекарню мало не в піжамі і на мене не будуть задивлятися, що за п’ять хвилин ходьби, поруч із будинком, у мене є все, від спортзалу до центрів друку. У Франції дуже багато цікавих красивих історичних місць, в які можна їздити на вихідні, не витрачаючи на дорогу цілий день. Для мене Париж – місто-спонтанність. Я, як і багато хто з мого покоління, – людина миру, космополіт, і мені смішні вічні звинувачення, які звучать на мою адресу, коли говорять, що я повинна жити в Росії. Єдина проблема, з якою я зіткнулася під час переїзду, – мовний бар’єр. Живучи і навчаючись серед французів, необхідно говорити їхньою мовою, щоб по-справжньому зрозуміти їх і стати одним з них”, – додала вона.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
