Ухвалено два документи, на які давно чекали і згідно з якими окремих категорій військовозобов’язаних мобілізація не торкнеться.
Правка про родинні зв’язки
Як інформує “Кореспондент”, 21 серпня Верховна Рада проголосувала одразу в першому та другому читанні за законопроєкт № 11391 “Про внесення змін до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо розширення кола військовозобов’язаних чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях, для надання відстрочки від призову на військову служби під час мобілізації”.
“На сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України у розділі “Електронні петиції” набирає голосів Звернення родин загиблих щодо правки до Закону про мобілізацію N10449, статті 23, у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації з проханням допомогти у дуже болючому питанні, що торкнулося безпосередньо багатьох родин загиблих, в яких зростали діти повнорідні (рідні мати й батько) та неповнорідні (де рідна мати або батько). До народних депутатів України також надходять звернення про внесення змін до закону про мобілізацію шляхом повернення попередньої норми в частині тлумачення “рідних братів/сестер”, зокрема, з уточнюючими поняттями “повнорідних та неповнорідних”, – зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту.
У зверненнях до народних депутатів України та в петиції до глави держави йдеться, що в попередньому Законі про мобілізацію була норма про те, що не можуть призвати на службу в ЗСУ жінок і чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся чи рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях. А ось до Закону про мобілізацію N10449, котрий діє зараз, внесли правку – в пункті щодо тих, хто не підлягає мобілізації, прибрали слово “неповнорідний брат/сестра”.
“Чим керувалися, коли вносили таку правку, невідомо. Але цією правкою завдали великого болю багатьом родинам, які втратили близьких на війні. Родини, які ініціювали звернення про внесення змін до закону про мобілізацію шляхом повернення вилученої норми, вважають, що відправляти другого сина на війну, коли загинув перший, це над їхні сили. Родини загиблих, у яких склалася така ситуація, просять повернути у закон попереднє формулювання ст. 23 у пункті про тих, хто не підлягає мобілізації, “рідний (повнорідний, неповнорідний) брат/сестра”, адже діти, які виросли в одній сім’ї, у яких матері чи батьки рідні, вони є рідними”, – пояснили народні депутати.
Одразу після голосування в парламенті народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Рада підтримала одразу в цілому закон №11391 щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях під час дії воєнного стану.
Догляд за хворими та особами з інвалідністю
Два дні тому Кабмін ухвалив зміни до порядку мобілізації військовозобов’язаних, котрі доглядають хворих чи осіб з інвалідністюабо утримують їх.
В урядовому повідомленні йдеться про те, що ухваленою постановою переглянуто документи, що підтверджують право на відтермінування мобілізації для осіб, які утримують або здійснюють постійний догляд за рідними та близькими. Тепер ці дві категорії розмежовано.
Військовозобов’язаним, які доглядають за хворою дружиною чи чоловіком, дитиною, своїми батьком або матір’ю, більше не потрібно зазначати в заяві в територіальному центрі комплектування та соціальних послуг (ТЦК СП) інформацію про відсутність інших працездатних членів сім’ї, а також подавати документи, які підтверджують неможливість здійснення догляду іншими членами сім’ї.
“Таку інформацію зазначають лише військовозобов’язані, які здійснюють догляд за хворими батьками дружини. ТЦК СП перевірятимуть її за даними державних реєстрів”, – зазначила пресслужба Кабміну.
Окрім того, військовозобов’язаним, які мають батьків з інвалідністю I або II групи, більше не потрібно встановлювати факт здійснення догляду, оскільки за українським законодавством дорослі діти, які мають непрацездатних батьків з інвалідністю I або II групи, зобов’язані їх утримувати і мають право на відстрочку.
Ухвалений Урядом документ також змінює механізм отримання акта про встановлення постійного догляду, врегульовано процедуру і термін його видачі.
Зокрема, відтепер, щоб оформити акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, військовозобов’язаному вже не потрібно йти до ТЦК і СП, адже акт можна буде отримати, звернувшись із заявою довільної форми до органів місцевого самоврядування – в сільську, селищну, міську, районну у місті ради та районні державні адміністрації, де ця заява має бути розглянута протягом 10 календарних днів.
Окрім того, внесено зміни до підтвердження факту постійного догляду: з порядку вилучено вимогу щодо оформлення акта встановлення факту здійснення догляду для осіб, які вже отримують надбавку або компенсацію за догляд.
“Їм достатньо пред’явити відповідні документи в ТЦК та СП. Тепер Актом про встановлення факту здійснення постійного догляду не встановлюється відсутність інших членів сім’ї, які можуть здійснювати постійний догляд, і не підтверджується неможливість здійснення ними такого догляду”, – пояснили в Кабміні.
Мобілізація до 25-річного віку та тих, хто на пенсії
Багато хто припускає, що у нас можуть ухвалити закон, згідно з яким мобілізуватимуть чоловіків до 25-річного віку та пенсіонерів. У парламенті є щодо цього офіційне пояснення.
“Є консолідована позиція усіх владних інституцій в Україні, що знижувати вік, з якого громадяни України можуть бути мобілізовані, на сьогодні ніхто не збирається і це питання не стоїть на порядку денному. Російська Федерація дійсно має значно більший людський потенціал. Вони мобілізують з 18 років і навіть строкових направляють на ведення бойових дій. Якщо проаналізувати кількість грошових коштів, які пропонують потенційним військовослужбовцям армії РФ, то ці цифри дуже суттєві, вони доходять до 2 млн рублів. Вони намагаються стимулювати насамперед фінансово. Проте ми розуміємо, що війна не може бути виграна симетрично, тому покладаємося на інноваційні засоби ведення війни, які дозволяють завдавати асиметричних відповідей. Тому рівнятися в людському потенціалі на Росію ми точно не можемо”, – зазначив народний депутат, голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в ефірі Українського Радіо.
Парламентар також нагадав, що громадяни України, які самостійно виявили бажання вступити на військову службу, мають право це зробити з 18-річного віку, уклавши контракт навіть на один рік.
А що стосується пенсіонерів-силовиків, то, за словами Веніславського, жодних обмежень на мобілізацію їх немає. Усіх їх зі спецобліку переводять на загальний військовий облік, і вони підлягають призову за мобілізацією під час дії воєнного стану так само, як і всі інші громадяни України. Винятком може бути хіба що визнання такого пенсіонера непридатним до військової служби за станом здоров’я. Це правило теж стосується всіх військовозобов’язаних українців.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
