Бронь на платній основі: влада готує два варіанти, кого і за якою ціною не мобілізують

Що хочуть вигадати для українців
Офіс президента та Ініціативна група у Верховній Раді мають два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації: або це податки із зарплати не менше 30-35 тисяч гривень, або 20 тисяч гривень доплати за працівника щомісяця. Про це пише pravda.

Ідея економічного бронювання полягає в тому, щоби підприємства могли забронювати своїх працівників в обмін на певну суму податків, сплачених до бюджету. Це паралельно із затвердженим порядком бронювання, згідно з яким уряд забронював майже півмільйона працівників критичних галузей економіки.

Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма розповів УП, що на зустрічах великі підприємства кажуть, що вони можуть зупинитись, бо не вистачає людей.

Шурми: “І бізнесу, і суспільству треба дати якийсь справедливий і зрозумілий механізм, як гарантувати свою роботу. Щоб ми не мобілізували тільки тих, хто реально працює “в білу”, і тому їх видно. А щоб усі розуміли, що зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш в армії… Третього не дано.

Наразі є певна калькуляція того, скільки коштує навчання, озброєння та грошове забезпечення одного мобілізованого. Якщо брати середню суму видатків на всіх етапах, то це десь 80 тисяч гривень на одного бійця на місяць. Тому в тилу 4-5 осіб мають щоденно працювати, щоб забезпечити бюджету ці гроші”.

Виходячи з існуючих розрахунків, щоб мобілізувати додатково 500 тисяч осіб, необхідно економічно забронювати до 2 мільйонів осіб.

Навколо критеріїв для економічного бронювання точаться дискусії.

Офіс президента та ініціативна група нардепів, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, мають різні концепції щодо того, хто має потрапити до цих умовних двох мільйонів і скільки це має принести доходи державі.

Читайте також  На Бахмутському напрямку загинув військовий з Івано-Франківщини Михайло Вінтоняк

На Банковій схильні організувати цей процес, спираючись на суму реально одержаної заробітної плати, з якої сплачується податок. Нижнє “кордон входу”, який дозволить претендувати на економічне бронювання, – 30-35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника та роботодавця становитимуть до 18 тисяч гривень.

Група Наталухи розробляє інший проект: він базується на впровадженні спеціального квазіналогу, такого собі військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічне “бронювання”, то повинен гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку можливість пропонується надати активним ФОП.

Модель, яку розглядають у групі Наталухи, має дозволити акумулювати всі додаткові гроші як спецфонд, який можна витрачати тільки на оборону.

У моделі Банкової, яка фокусується на концептуальному “обіленні” економіки, всі податки на доходи фізосіб, а це приблизно 40% надходжень, підуть до місцевих бюджетів. Як показує попередній досвід, забрати їх звідти на ЗСУ буде досить складно.

Співрозмовники УП у Федерації роботодавців кажуть, що обидві названі суми – і зарплата 35 тисяч, і 20 тисяч зборів із роботодавця – недосяжні для більшості їх членів. Члени ФРУ готові платити за броню близько 6 тисяч гривень на місяць за працівника.

Обидві концепції схожі на оцінки надходжень, які можна буде акумулювати для бюджету. За середньозваженим сценарієм, додаткові надходження можуть становити від 200 до 350 мільярдів гривень на рік.

Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ у 2024 році становить приблизно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.