Як зaгинyв військовий з Прикарпаття на псевдо “Тадей”: розповідь його побратима

Останні його слова були “Слава Україні”, пригадує побратим “Вінні”.

40-річний військовий Ігор Мартинець, на позивний “Тадей” з Рогатинщини загинув шостого листопада 2023 року на Запорізькому напрямку. Він мобілізувався до ЗСУ в перші дні повномасштабної війни, попри те, що мав вади із зором. Ігор служив молодшим сержантом першої стрілецької роти 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ (Івано-Франківщина), пише ПІК.

Події тієї ночі, коли загинув тероборонівець пригадує його побратим Ігор Стельмащук, на псевдо «Вінні»:

«Приблизно о 22.00 на наші позиції прилетів дрон. Через хвилин 20 я почув вибух – подумав, що той дрон впав і вибухнув. Як з’ясувалося, до наших позицій дістались рашисти. Вони вже почали стріляти й закидати гранати в окоп. І тоді ми почали стріляти по них. Я з однієї позиції, «Тадей» – з другої…».
Коли у «Вінні» закінчились боєприпаси, він вибіг з окопів та помчав за додатковими патронами.

«Коли перебігав, вони мене помітили. Спочатку кричали мені: «Стой, не стреляй!». А потім почали стрілянину й вигукували: «Хохлы, здавайтесь! Мы вас не троним!». Я побіг до «Тадея» за патронами. Він мені сказав: «Давай, заряджай, а я буду стріляти!». Поки я заряджав кулі, москалі кинули гранату. Внаслідок вибуху Ігорю відірвало ногу та поламало пальці. Я відтягнув «Тадея». Поки він лежав, я продовжував стріляти», – розповідає він.
Пізніше «Вінні» вибіг з окопа – росіяни помітили його та поранили в руку та живіт. А через кілька хвилин бій призупинився. Однак росіяни не відступали – стояли позаду позицій тероборонівців і спостерігали.

«Коли помітив двох рашистів неподалік, кажу: «Ігоре, там чужі». Тадей» відповів: «Ти вже мені не допоможеш. Я без ноги… Йди полем, рятуйся, друже!». Було важко, але я вийшов у поле. Знову помітив росіян неподалік. Але мене врятувала глибока вирва, що виникла внаслідок прильоту 120-мм міни. У тій ямі я заховався, тож вони мене не помітили» – пригадує воїн.
Двоє росіян стояли поруч ще 15 хвилин. Після того вони повернулись до окопів і взялись зачищати їх.

Читайте також  “Сьогодні ми чуємо, що нас хочуть перемогти на полі бою. Нехай спробують. Але всі повинні знати, що ми чогось серйозно поки що не починали”

«На жаль, вони знайшли там Ігоря. Я почув тільки, як він вигукнув «Слава Україні!» і три постріли… Це були останні слова в його житті…», – додав «Вінні».
За матеріалами регіонального управління Сил територіальної оборони “Захід”.

 

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.