Кожен з нас має свої страхи і всі вони, як не диво, родом із дитинства.
Гештальт-психотерапевтка Марина Іванова в своєму новому дописі в Instagram детально розповіла про таке поняття, як страх життя та про його прояви.
“Не буду оригінальною, ви вже, напевне, здогадались, що з дитинства. Психіка дитини, як пазл, в неї є потреби в прийнятті, безпеці, любові батьків, в чітких кордонах, підтримці тощо. Якщо якоїсь деталі пазлу не вистачило, її місце заповнить щось інше: страх, недовіра, безпорадність, безпомічність. Таким чином, чим більше деталей не вистачає, тим більше і яскравіше прояв страху життя через ті самі чотири процеси, про які ми говорили в попередньому пості.
І ці прояви зазвичай виглядають як:
1. День сурка
Кожен день схожий на попередній, життя передбачуване, в ньому не відбувається нічого нового, яскравого, бо будь-яка нова діяльність викликає підвищення тривоги, тому розцінюється як небезпечна, і в підсумку людина її не обирає. В житті не відбувається нічого цікавого, але й не відбувається нічого страшного, ілюзорне відчуття контролю в цьому випадку заспокоює.
2. Стратегія уникання
Страх життя складається з різних страхів, тому в мозку вмикається захисний механізм: якщо я буду уникати конфліктів з чоловіком, ми не розійдемось, якщо я не буду приймати складних рішень, не треба нести відповідальність, якщо я не користуватимусь ліфтом, я там не застрягну.
3. Прокрастинація
Якщо вічно відкладати якусь справу, не треба буде справлятися з наслідками і приймати нових рішень.
4. Катастрофічне мислення
Людина обирає негативний сценарій в усіх випадках, щоб бути готовою до гіршого, щоб заздалегідь виправдати провал або прокрастинацію.
5. Страх бути собою
Хотіти чогось означає бути живим, а робити щось сприяє тому, щоб бути помітним. Тому безпечніше себе не розуміти, нічого не досягати, бути як всі.
6. Тривожні розлади і депресія
Тривога ховає людину від життя, вона є механізмом уникання життя в цілому, а депресія це як результат цього розладу.
7. Співзалежні стосунки
Бути собою окремим лякає до нестями, тому простіше з кимось, або взагалі жити за когось. Такі люди зазвичай знають, як жити правильно комусь іншому, але своє життя жити так і не починають”.
Нагадаємо, раніше ми говорили з Мариною Івановою про війну, страхи та точки опори і попросили її розповісти про те, як людям жити під час цих моторошних терористичних актів проти цивільного населення і що можна зробити, щоб відчувати хоч якусь опору під ногами у цей тяжкий час.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
