18-річний В’ячеслав, який всиновив своїх чотирьох осиротілих братів та сестер, поділився планами на життя: “Я з дванадцяти років працюю. В мене є заощадження”
В’ячеслав Ялов оформив опікунство, аби лише малечу не забрали до дитячих будинків. І зараз чудово дає раду з обов’язками глави багатодітної сім’ї. Війна забрала в нього майже все, але він знайшов сили рухатись далі і допомагати таким, як сам.
Молодшим браттям та сестрам В’ячеслава 16, 11, 10 та 8 років.
Війна застала родину в селищі Верхньоторецьке Донецької області: 15 березня мама з сином поверталися додому, за десять метрів від них розірвалося два снаряди. Хлопця оглушило. Мама Марина стала ангелом на руках у сина. Коли В’ячеслав прийшов додому, молодші діти все зрозуміли без слів. В той же вечір старший брат ухвалив рішення вивезти родину в безпечне місце. Мама була сиротою, рідних у дітей немає, то ж опікунство над молодшими братами та сестрами оформив В’ячеслав.
Новим рідним містом для родини став Дрогобич. Багатодітна сімʼя нині мешкає в гуртожитку, їм допомагає держава та небайдужі. В’ячеслав каже, що теж має заощадження, бо багато працював. Діти допомагають триматися. Хлопець активно готується до вступу до університету. Хоче вступити або на іноземні мови, або до медичного інституту.
Щоб всі діти отримали гарну освіту, мріяла мама. І ще просила підтримувати одне одного. “Поки є можливість, треба допомагати, каже хлопець, я вірю в карму”, – каже В’ячеслав, який планує відкрити власний фонд.
Про свої плани Славко розповів “Сніданку”. Далі – пряма мова.
Мій фонд має допомогти, переселенцям, дітям, людям, які теж втратили житло і потребують допомоги. Назву моєму фонду підказало моє прізвище: Ялов – “Я love Ukraine”. Ми з дітьми їздили до сиротинця, допомагали дітям, і молодша Олівія підійшла і сказала: “Слава, ми маємо ще приїхати і допомогти цим дітям”. Мені дуже приємно, що мої діти такі, що вони хочуть допомагати іншим, хоча розуміють, що й самі в скрутній ситуації.
Про плани
Хочу з другом зробити кафе, починаємо думати, як все зробити, щоб людей багато приходило. Мають бути якісь тістечка, кава, щоб не гірчила. Я з дванадцяти років працюю, завжди думав, що зробити, щоб кудись підійматися, розвиватися. Ми з дитинства з подружкою якісь проєкти робили, тендери вигравали ЮНІСЕФ. Сиділи в моїй кімнаті, схеми малювали. Багато мріяли.
Про маму
Мама була дуже яскрава. Дома завжди було чисто, мама дуже смачно готувала. Завжди щось випікала. Ми допомагали іншим. Мама нас цього навчила. Мені дуже її не вистачає.
Про підтримку
Я хочу всім подякувати. З вашою підтримкою, з вашою допомогою, я бачу, що я не сам, я бачу що в нас все вийде. Ми українці дуже сильні, дуже цілеспрямовані. Ми завжди будемо одне за одного.
Про шахраїв
Шахраї створили сторінку начебто мою, але це фейк, я скаржився, та мене заблокували. Моя справжня сторінка оця _slava_yalov_.
Про мрії
Хочу своє житло. І Перемоги. Також хочу підготувати дітей до школи. Я думаю, все мені вдасться. І всі мої мрії будуть обов’язково здійснюватися. Слава Україні!
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
