Розповідаємо про спеціальні організації, головне завдання яких – помста ворогам за звірства.
“Правоохоронці мають поіменний список російських військових, які чинили звірства в Бучі”, — заявив міністр внутрішніх справ Денис Монастирський. Українці вважають: ці нелюди, які вчиняли звірства на Київщині та в інших регіонах України, повинні отримати найсуворіше покарання. А яка світова практика помсти за звірства?
— У ХХ столітті вірмени створили першу організацію, що займалась помстою, — розповідає Андрій Козицький, доцент Львівського національного університету імені І. Франка, кандидат історичних наук. — Це сталося після того, як у 1915 — 1918 роках Османська Туреччина вчинила геноцид вірменського народу. Коли Вірменія здобула незалежність, там було створено організацію “Немезіда” (на честь богині помсти), яка фінансувалася завдяки доброчинним внескам. Гроші переказували з усього світу — для того, щоб покарати винних. Коли було зібрано достатньо коштів, створили бойові підрозділи.
— I чим вони займалися?
— Вірмени вистежували турецьких чиновників, генералів, міністрів, які після розпаду Османської імперії виїхали в інші країни. Представники “Немезіди” вбили декілька десятків таких осіб…
У 1922 році в Берліні, після однієї з таких операцій, у руки німецької поліції потрапив Соґомон Тейлірян, який застрелив колишнього великого візира Мехмета Талаата-пашу. Проте суд взяв до відома, що підсудний убив особу, яка була винна у геноциді. На засіданнях були заслухані свідчення людей. У результаті Соґомона Тейліряна визнали невинним і звільнили.
— А коли свою діяльність у схожому напрямі розпочав ізраїльський “Моссад”?
— “Моссад” виник у тридцятих роках минулого століття. Спочатку ця організація допомагала нелегальному переселенню євреїв із Європи до Палестини, а після проголошення незалежності Ізраїлю “Моссад” став розвідувальною службою країни з широкими функціями. Зокрема, саме її працівники проводили спецоперації з помсти за вбивства ізраїльтян.
— Найбільш відома спецоперація — “Гнів Божий”. Чому Iзраїль її розпочав?
— Причиною став теракт на Олімпіаді-72 у Мюнхені. Тоді бойовики палестинської організації “Чорний вересень” захопили кількох спортсменів у заручники. Двох із них застрелили, також вимагали надати літак, щоб покинути країну. В аеропорту виникла перестрілка з поліцією, й терористи вбили заручників. Загалом тоді загинули 11 ізраїльських спортсменів та суддів, 5 палестинців та один правоохоронець. Трьох терористів, які залишилися живими, німецька влада захопила й збиралася судити.
А 29 жовтня 1972 року інші палестинські бойовики (не з організації “Чорний вересень”) викрали німецький літак із пасажирами на борту й пригрозили його підірвати, якщо ФРН не випустить їхніх побратимів. Німці пішли на поступки, і терористи, які вбили ізраїльських спортсменів, безперешкодно вилетіли до Північної Африки.
— I тоді почалася операція з помсти?
— Так… “Моссад” отримав завдання вбити не лише тих трьох терористів, але й усіх причетних до теракту та інших бойовиків, які вчинили злочини проти Ізраїлю. Загалом у ході цієї операції вбили приблизно 30 осіб. Щодо її тривалості, то перше вбивство було вчинене 16 жовтня 1972 року. Останнє — у 1988-му. Але є дані, що насправді акція тривала до 1992 року. Тобто на відплату пішло 20 літ.
— Чи можливе в Україні створення організації, яка буде мститися за невинно вбитих?
— Я не здивуюся, якщо після нашої перемоги така ініціатива з’явиться. До слова, важливий момент: люди, які брали участь в операції “Гнів Божий”, часто були добровольцями. Причому перевагу надавали тим, хто особисто потерпів від палестинських бойовиків. Такі люди були найбільш мотивовані та йшли до кінця, щоб вчинити помсту.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook