Тетяни не стало в одну мить. По дорозі до лікарні пішла з життя мама Тані, Жанна. 9-річна Варя відійшла у вічність на руках у Іллі

Це не вкладається в голові: Тетяни не стало в одну мить. По дорозі до лікарні пішла з життя мама Тані, Жанна Ростовська. Молодша дочка, 9-річна Варя, відійшла у вічність на руках у Іллі в лікарні, її забрав Червоний Хрест, поховав, ми навіть не знаємо де.

Це не вкладається в голові: Тетяни не стало в одну мить. По дорозі до лікарні пішла з життя мама Тані, Жанна Ростовська. Молодша дочка, 9-річна Варя, відійшла у вічність на руках у Іллі в лікарні, її забрав Червоний Хрест, поховав, ми навіть не знаємо де.

У Маріуполі один із снарядів, випущених російськими окупантами, потрапив у підвал приватного будинку. Від вибуху пішла з життя 38-річна Тетяна Плохих, її мама та молодша донька. Була важко контужена рідна сестра Тетяни, родичі шукають її, зв’язку з членами сім’ї, що залишилися, зараз немає. Про це пише obozrevatel

У взятому в облогу Маріуполі продовжують йти з життя мирні люди. Російські терористи постійно бомбардують та обстрілюють місто, не дають можливості людям покинути його.

14 березня один із снарядів влучив у приватний будинок, у підвал, у якому ховалася родина Тетяни та Іллі Плохих.

Як розповіла нам троюрідна сестра ушедшої в інший світ Ірина, родина Тетяни не змогла вибратися із Маріуполя. “Ми зателефонували Тані в перший день війни. Я запитала, чи збираються вони їхати. Таня сказала, що якщо ситуація буде небезпечною, то вони поїдуть у Дніпро. Тоді ще ніхто не міг подумати, що буде так. Ми одразу поїхали з Києва за кордон, тому що ми з Донецька і чудово знаємо, що таке Росія. Нам уже доводилося вісім років тому втрачати свій будинок, починати все з нуля. І тепер війна знову прийшла до нас”, – каже Ірина.

Читайте також  "Врятувала сотні життів". На фронті зaгuнула бойова медикиня Дар’я Філіп’єва "Блискавка"

Потім Таня та Іра розмовляли 28 лютого. Тетяна говорила, що ситуація поки нормальна, тоді ще так сильно не бомбили. 2 березня вона повідомила, що вони з дітьми, мамою Жанною, її рідною сестрою Оленою та 4-річною племінницею Іллі перебралися до підвалу приватного будинку діда. Вони мали воду, запас їжі.

Зв’язок став зникати. 5 березня Таня надіслала смс, що все добре, вони живі. Вибратися з Маріуполя вже було неможливо, ніхто не ризикував цього робити. Зв’язок із ними зник.

“Уже в 20-х числах зателефонував Ілля, він дуже швидко сказав, що 14 березня в підвал влучив снаряд, якраз з того боку, де була Таня. Її не стало в одну мить… По дорозі до лікарні пішла з життя мама Тані, Жанна Ростовська. Молодша дочка, 9-річна Варя, відійшла у вічність на руках у Іллі в лікарні, її забрав Червоний Хрест, поховав, ми навіть не знаємо де.

У лікарні №3 залишилася контужена сестра Тані 31-річна Олена Ростовська. Ми нічого не знаємо про її долю. Ілля не може покинути підвал, в якому вони зараз перебувають, щоб дізнатися про неї. Там із ним старша донька Карина та 4-річна племінниця.

Він казав, що на дахах сидять “днрівці”-снайпери, вони луплять у мирних людей. Він боїться, що діти можуть залишитися сиротами. Ми намагалися відшукати Олену, але нам поки що це не вдалося. Боїмося, що вона контужена і навіть не пам’ятає, як її звуть. Якщо хтось щось про неї знає, то повідомте нам”, – просить Ірина.

Рідні намагалися організувати, щоб Іллю та дітей вивезли з Маріуполя, але поки що безуспішно. І зв’язок із ними знову зник.

Читайте також  Злочини російської армії у тимчасово окупованих українських громадах чинилися за наказом командування, в цьому немає жодних сумнівів

Тетяна та Ірина працювали в одній роздрібній мережі ТМ Анабель Арто, Тетяна була директором магазину цього бренду в ТРЦ Порт Сіті, який зараз повністю згорів. Ірина каже, що ще двом співробітницям їхньої фірми дивом вдалося врятуватися з Маріуполя.

“Одна з них просто з дитиною бігла дорогою. Зупинилася машина, їх підібрали. Потім машина заглухла, вони її штовхали, все це під обстрілами. Їхали об’їзними шляхами, але врятувалися”, – розповідає Іра.

Жінка згадує, що їхні з Танею бабусі були рідними сестрами. Вони пройшли Другу світову війну і часто розповідали своїм онукам, що їм довелося пережити. “Я ніколи подумати не могла, що нам з Танею теж доведеться переживати такі страхіття війни”.

Таня з Іллею дуже мріяли дати своїм дітям вищу освіту. Вони накопичували для цього гроші, хотіли після школи відправити дітей до Іри в Київ вчитися. Це була заповітна мрія Тані, якої не стало від рук терористів.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.