Чоловік мешканки Голиня повернувся з Італії в Україну, щоб бити ворога

Чоловік мешканки Голиня повернувся з Італії в Україну, щоб бити ворога.

Українська сім’я вже шостий рік живе у одному із містечок Італії. Тут вони облаштували свій побут, знайшли роботу, школу та друзів.

24 лютого, коли Мар’яна сказала Максимові, що Росія розпочала повномасштабну війну проти України, він, не задумуючись відповів, що повинен бути там. Рідним пояснив: по-іншому не може. Історію українських патріотів з Італії розповіла у соцмережі журналістка Ірина Андріїв.

“Війна закінчиться і я приїду в Україну, знайомі запитають, де ж я був, коли вони воювали?! Що ж я відповім, що переховувався у мирній Італії?!” — пояснив дружині Максим, родом із Хмельниччини.

Того дня їм до будинку привезли меблі. Розвантажуючи їх, подружжя спілкувалося з сусідами, котрі не до кінця розуміли (як пізніше виявилося — не вони одні), чому Максим хоче воювати. Мар’яна розповідає, були і такі, що пізно ввечері (хоча до цього тільки вітались) принесли конверт з грошима.

Добирання до України виявилося ще тим квестом, адже автобуси, які до цього регулярно курсували з містечка, вже не їздили. Тому Максим разом з товаришем відправилися до польського кордону, де в чергах чоловік на власні очі побачив реалії “вимушеної втечі” наших жінок та дітей, кілометрові черги, чекання в яких супроводжувалося без води та їжі. Останні запаси продуктів чоловік віддав своїм землякам.

Звідти хлопці автостопом добирались до Львова. Друг там і залишився), а Макс — поїхав далі. У військкоматі йому дали добу на збори, адже чоловік раніше служив у армії, тому був неабияк затребуваний. Пізніше Мар’яна разом із українськими родичами обмундировувала свого разом з побратимами.

Читайте також  Люди діляться пережитим на «Азовсталі» і тим, як вони евакуювалися до Запоріжжя

Зараз Максим — у епіцентрі війни, на зв’язок виходить по мірі можливості. Мар’яна тим часом старається себе максимально чимось зайняти: ходить на роботу, виховує сина та активно допомагає своїм землякам. Для збору гуманітарної допомоги знайшла однодумців: через Інтернет, в церкві, куди її запросили розповісти історію про свого патріота, та серед друзів. Багато незнайомців зносили ліки, продукти, одяг, памперси та дитяче харчування просто жінці під двері будинку. Допомогу передають в Україну. Також Мар’яна старається допомогти біженцям, зокрема, у пошуках житла. У її будинку у Голин зараз живе сім’я киян.

“Я хвилююся за свого найріднішого героя, але розумію, що це його свідомий вибір, який зроблений на користь нашоі сім’ї та української держави. Ми з сином дуже сильно його любимо, молимося за нього та всіх військових і чекаємо нашої перемоги та такої теплої зустрічі… Мого патріота зустрічатимемо вдома обіймами та курочкою з духовки. Потім ми всі троє повернемося додому, щоб відбудовувати нашу країну і я обов’язково народжу Максові донечку”, — ділиться Мар’яна.

Раніше йшлося, що українці з Італії передали у Голинь гуманітарну допомогу.

Ти часом у Голинському ліцеї виготовили 200 енергетичних батончиків на передову. Також навчальний заклад передав допомогу в Очаків, продукти, білизну та павербанки — для військових Маріуполя, медикаменти та спорядження — для тероборони.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА: