1 лютого президент України Володимир Зеленський під час засідання парламенту підписав указ “Про першочергові заходи щодо зміцнення обороноздатності держави, підвищення привабливості військової служби у Збройних Силах України та поступового переходу до засад професійної армії”. У документі йшлося про припинення призову українців від 1 січня 2024 року.
“Розроблено указ про обороноздатність України та привабливості військової служби. Цим указом передбачено збільшення грошового забезпечення усіх військових до рівня не нижче трьох мінімальних заробітних плат… Це старт переходу країни на професійну армію не тому, що скоро війна, а для того, аби надалі був мир”, – сказав президент.
ТСН.ua спробував розібратися в деталях нового документу та що це означатиме для української армії.
У документі, підписаному президентом і згодом оприлюднемному на сайті президента, окремо йшлося:
про поетапне збільшення чисельності Збройних Сил України в період з 2022 по 2025 роки на 100 000 осіб для підвищення оборонних спроможностей держави;
передбачення фінансування на поступове підвищення грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ;
запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову громадян України на строкову військову службу з 1 січня 2024 року.
Окремо цим документом президент доручив Міністерству оборони розробити концепцію поступового переходу до формування Збройних Сил України на професійній основі, передбачивши:
збільшення термінів дії контрактів;
збільшення протягом 2023 року грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які укладають довготермінові контракти, до рівня не менше трикратного розміру мінімальної заробітної плати;
формування системи спеціальної підготовки та перепідготовки військовослужбовців, які уклали довготермінові контракти.
А також розробити концепцію забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, передбачивши запровадження спеціальної накопичувальної програми для отримання військовослужбовцями власного житла, та забезпечити під час реалізації військової кадрової політики впровадження прозорої системи кар’єрного росту військовослужбовців Збройних Сил України, побудованої на рейтинговій оцінці.
Наразі не йдеться про термінове скасування обов’язкового призову, цей документ адресовано здебільшого Кабінету Міністрів та Міністерству оборони, аби органи влади підготували низку законопроєктів та вжили заходи для посилення обороноздатності України і розвитку професійної армії у найближчі роки.
Пояснення Міністерства оборони
Згодом, міністр оборони Олексій Резніков розповів деталі щодо пропозиції президента Володимира Зеленського стосовно реформи війська. За його словами, від 1 січня 2024 року планується повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів.
До 1 січня 2024 року, відповідно, повинні ухвалити законопроєкт, який деталізуватиме умови та вимоги “інтенсивної військової підготовки”. Міністр сподівається, що уряд найближчим часом підготує цю низку змін до законодавства й винесе на розгляд Верховної Ради. “Президент поставив завдання — виходячи з наших можливостей, запропонувати таку модель армії, щоб ні в кого у Кремлі навіть думки не виникало напасти на Україну. У цього завдання є дуже практичне обґрунтування. Якщо наша держава сприйматиметься як така, що постійно ризикує зазнати руйнівного вторгнення, це гальмуватиме розвиток. Ми не зможемо залучати достатньо ресурсів. Щоб знизити ймовірність військових сценаріїв до мінімуму, нам потрібно не тільки сучасне озброєння, але й чисельна, професійна, вмотивована армія. Так ми зможемо утримувати в безпеці весь периметр державного кордону і потенційно небезпечні напрямки”, — сказав Резніков.
Він пояснив, що від 1 січня 2024 року влада планує повністю замінити призов на короткотривалу інтенсивну підготовку, поступово збільшуючи обсяги залучених і підтримуючи їхні навички шляхом періодичних тренувань та зборів. На сьогодні, за його словами, вже є розрахунки та обґрунтування різних моделей виконання указу.
Наразі українська армія складається з трьох категорій військовослужбовців:
професійні кадрові військові, офіцери та сержанти, які здобули професійну освіту;
контрактники, службовці від 6 місяців за кілька років;
призовники строкової служби.
“Ці люди мають різну підготовку, різну мотивацію, різне бачення того, чим є армія в їхньому житті. Щоб дати відсіч ворогу, нам потрібна професійна армія для стримування і формат підготовки мобілізаційного резерву. Президент доручив, і ми підготували бачення моделі, на першому етапі якої призов зберігається, проте в якості альтернативи вводиться короткострокова (3-4 місяці) інтенсивна військова підготовка. Пройшовши таку підготовку, молоді люди не потраплятимуть під призов. Натомість вони отримають базові військові навички”, – зауважив міністр оборони.
Думка експертів
На думку політолога Олександра Фесенка поява цього документу є ініціативою Міністерства оборони і є реагуванням на зростання ризиків російської агресії проти України.
“Безумовно, рішення про збільшення зарплатні нашим військовослужбовцям, їх житлового забезпечення, вирішення інших соціальних питань, є правильним і своєчасним. І саме на нього звертають найбільшу увагу. Проте, на мій погляд, стратегічно більш важливим є рішення про поетапний перехід до професійної армії. Про це дискусія йде вже 15 років. Колись це обіцяла зробити ще Юлія Тимошенко. Але з різних причин це так і не зробили. В нинішній ситуації актуальність такого рішення тільки зростає. Проте це не означає, що воювати з ворогом мусять тільки професійні військові. Нагадаю про створення територіальної оборони. Також не скасовується і система масової мобілізації у разі виникнення війни”, – зазначив політолог.
Народний депутат Сергій Рахманін (фракція “Голос”), член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, коментуючи президентський указ зазначив, що він викликає багато запитань зокрема, те, що чисельність ЗСУ збільшується законом, а не указом, парламентом чи президентом. “А саме збільшення має бути чітко прораховане, з урахуванням реальних завдань, котрі стоять перед військовими. І спираючись на реальні фінансові можливості держави… Перехід до професійної армії зазвичай означає скорочення Збройних сил, а не їх збільшення. У таких випадках військових меншає, але вони стають краще навченими, ліпше озброєними й мають отримувати суттєво більше. Держава нині не здатна повноцінно утримувати навіть наявну армію, не здатна укомлектувати навіть наявні бригади. Не здатна (без допомоги ззовні) фінансувати поточні потреби в озброєнні більше, ніж на 20%”, – наголосив Рахманін.
Ідея скасування призову не нова
Скасувати призов до армії намагалися і раніше. Зокрема, про це говорили ще за часів президентства Віктора Ющенка. Відповідний пункт був навіть у його передвиборчій програмі 2010 року. Від 2005 року Ющенко почав створювати контракту армію.
2013 року Віктор Янукович підписав указ про скасування термінової служби, при цьому мав бути збережений набір на строкову службу у внутрішніх військах. Втім, після подій на Майдані і Революції Гідності тодішній виконуючий обов’язки Президента Олександр Турчинов цей указ скасував. Від того часу відбулось кілька хвиль мобілізації, а дискусії щодо необхідності скасування обов’язкового призову до лав української армії відновилися.
2019 року про це в ефірі “ТСН.Тиждень” наголошував тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк. “Позиція держави і моя персональна ціль – це скасувати призов. Ми рухаємося до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка буде професійною, підготовленою і оснащеною”, – сказав він тоді.
На сьогодні на термінову військову службу закликають громадян чоловічої статі, яким уже виповнилося 18 років або тих, хто не старший за 27 років, а також українців, які не мають відстрочки від призову.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
