Як правильно провести Старий Новий рік: сімейні традиції на 14 січня

Історично на теренах України дата святкування Нового року кількаразово змінювалася. Нею було і 1 березня, і 1 вересня, і 1 січня за юліанським календарем, аж поки 1918 року за Української Народної Республіки ми не перейшли на григоріанський календар. З того часу дата 1 січня залишалася незмінною.

Проте населення не хотіло відпускати традицію святкувати прихід Нового року між Різдвом і Водохрещем. Таким чином у нас і закріпився так званий Старий Новий рік, який зберіг національні традиції: як світські, так і релігійні.

На сайті “Українські традиції” зазначено, що 14 січня ми відзначаємо кілька свят: уже згаданий Новий рік за старим стилем, день архієпископа Василія Великого й свято Обрізання Господнього. Останнє майже не вплинуло на традиції в цей день. Хіба що вечерю 14 січня традиційно носили не родичам і знайомим, як це було на Різдво, а місцевій бабі-повитусі.

Свято ж Василя й Новий рік за старим стилем об’єднали єдині традиції, які можна й сьогодні відтворити в родинному колі.

Традиції на Щедрий Вечір
Раніше ввечері перед Новим роком накривали стіл, навіть багатший за такий на Різдво. Хоча страв не треба було готувати аж 12, зате всі вони мали бути поживними, переважно м’ясними. Це були, наприклад, шинка, холодець, печеня, пироги, млинці з жирною начинкою, вареники зі сметаною тощо. Так господарі закликали прийдешній рік бути щедрим до них.

Зараз ви можете за традицією на вечір 13 січня приготувати поживну вечерю. Або ж зварити щедру кутю: таку ж, як і на Різдво, тільки на молоці (або з додаванням масла чи вершків наприкінці).

У цей вечір також досі ходять щедрувати. Раніше це робили виключно дівчата, але зараз серед щедрувальників можна побачити й хлопців. Діти бажають господарям щастя, добробут і процвітання в прийдешньому році.

Читайте також  Батьку Зеленського хотіли дати довічну стипендію: чим заслужив і скільки обіцяли

Традиції на Василя
Василій Великий вважається покровителем землеробства, що є співзвучним з дохристиянською традицією посівання, зараз приуроченою до 14 січня. Так новий рік заклинали на добрий врожай, родючість. Посівати ходили хлопці до 14 років. Предки вважали, що дівчата щастя не приносять. З цим пов’язана й прикмета, що в перший день нового року спочатку до оселі має зайти чоловік.

Посівати хлопці починали зі своєї хати, сиплючи суміш з пшениці, вівса, ячменю, жита та гороху. Тоді йшли до сусідів, які нагороджували дітей так само, як колядників на Святвечір і Різдво та щедрівників на Щедрий Вечір. Між іншим, зерно господарі не викидали – ним годували курей. Горох зберігали до весни й згодовували малим гусятам.

Зараз сусіди навряд чи радітимуть, якщо хлопчаки почнуть посипати передпокій їхньої квартири зерном. Тому сьогодні діти обмежуться віршами-побажаннями (або ж віншуваннями, як це називали тоді). Наприклад, такими:

Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя-долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті,

Щоб ви всі були багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці немалі,

Щоб були у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м’ясо,

і млинці, і пиріжки,

і пухнасті пампушки.

Щоб були ви в цій оселі

і щасливі, і веселі!

Схожі привітання можна надсилати 14 січня в соцмережі знайомим. А ще вважалося, що в цей день не можна пити по одній чарці – тільки парну кількість. Це для того, щоб молоді знайшли собі пару, а інші залишилися в стосунках.

Також предки придивлялися до природи: якщо в цей день випаде сніг, новий рік неодмінно буде щасливим.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.



загрузка...