– Знаєте, я сиджу вдома. Мені подобається. Понад 6 років не працюю. А мені й без потреби, – ділиться Марина. – Я до декрету працювала багато. Набридло, пора вже й на відпочинок. Згадую цей жахливий графік із двома вихідними і страшно стає. Вранці встаю ні світ ні зоря, темрява, ввечері теж вже темно.
Світа білого не бачила. А у вихідні домашні справи. Начальство потрапило на голову хворе, постійно кричало. А от удома все по-іншому. Я тут сама господарка, мені ніхто не вказує, що робити. Я ось готую та ще й з дитиною встигаю займатися.
– Ну, це добре, коли чоловік має стабільну заробітну плату і не проти.
– Та навпаки. Він мені мізки виносить, щоб пішла працювати. А я відмовляюся, мовляв, не хочу і все. Але мені не треба, є невеликий дохід.
– Квартиру здаєте?
– Ні. У мене тато платить мені за те, що я сиджу вдома. Щомісяця нараховує на картку суму. Каже, що розуміє тяжкість моєї роботи. Якоюсь мірою так і є. Сидіти з дитиною та вести домашнє господарство, це невдячна справа. Всім начхати. Після 1,5 років виживаємо як можемо. Хтось у садок відводить, комусь місце не дали. А мені й не треба в садок Костю водити. Я сама з ним сидітиму до школи, а ще й при грошах.
Батько Марини досить багата людина. Звичайно, до олігарха йому далеко, але копійки він не рахує. Його дружина ніколи не працювала після народження Марини. Завжди виглядала елегантно, планувала вечірки, ходила салонами краси. А ще й керувала будівництвом заміського будинку. Батько Марини постарався, щоб його сім’я нічого не потребувала. У будинку була няня, кухар. А жінки були як «жива прикраса саду». Марина завжди була поруч з мамою.
Мати у вільний час знаходила купу занять. Вона вишивала, ходила у фітнес-зал. Якщо потрібно було піти на сімейну вечерю, вона з радістю брала дочку і замовляла для вечора найкращі дизайнерські сукні. Ще собак любила, розводила, потім продавала. Подобалося їй таке життя. І нудьгувати не доводилося. Коли чоловік брав відпустку всі їздили за кордон і відпочивали на морі.
– Моїй мамі нещодавно виповнилося 55 років. Але вона регулярно відвідує салони краси та чудово виглядає. Багато хто дивується. А що тут такого? Доглянута, задоволена життям жінка. Ще в неї є я та онук.
Мій тато абсолютно правильно мислить. До декрету жінка має попрацювати, спробувати підняти себе на ноги. А вже потім треба присвячувати своє життя відпочинку та догляду за немовлятами. Ось тільки мій Петро дивний якийсь. Не оцінює татових старань. І взагалі в нього інша думка щодо цього.
– Чоловік думає про майбутнє. Так він каже. Переживає, що квартира оформлена на мене та маму. А якщо тато розлучиться з матір’ю, доведеться жити з нею. Я у відповідь лише сміюся. Ну, так, я забезпечена, квартира в мене є, машина теж. Але навіть якщо батько вирішить подати на розлучення, він не покине матір і придбає їй нове житло. Не розумію, навіщо Петро взагалі про це думає. Ще ніхто не розлучався і не збирається.
– Ну, дивись, багато жінок у колективі між собою спілкуються. А ти вже давно ні з ким не бачишся. Тільки з дитиною сидиш. Може час розпочати щось нове? – невпевнено вимовляє Петро.
– Ні, мені нудьгувати ніколи. Я з мамами на дитячому майданчику спілкуюсь. Потім ходжу на манікюр, думаю, що приготувати на вечерю. А ввечері дивлюся улюблені серіали. Нудьгувати мені ніколи, – усміхається Марина.
І ось тоді чоловік починає дорікати дружині, що недобре жити на гроші батька. Ну тут він не має рації, вважає Марина. Наприклад, забирати у бідної пенсіонерки останній заробіток, погано. Але її тато далеко не пенсіонер. Він сповнений енергії і не хворіє. На пенсію йти він не збирається. Що таке в тому, що її забезпечують? Або Петро просто трохи заздрить тому, що він працює … а дружина сидить удома.
Марина вважає, що її чоловік немає вагомих підстав для того, щоб гнати її на роботу.
– Відкрию вам маленький секрет. Петро заздрить мені. Він щоранку встає о 5-й ранку і їде в офіс. Сидить там до ночі і робить звіти. Потім приїжджає втомлений. Звичайно, я завжди його зустрічаю і виконую все, що повинна робити дружина. Годую, питаю як справи. Іноді вино відкриваємо та проводимо вечір разом.
Але йому дуже не подобається, що я, на його думку, «лежу в теплому гніздечку». А він мусить батрачити з ранку до ночі.
А ви, як думаєте дорогі читачі, хто тут має рацію? Може Марині, варто прислухатися до чоловіка. Адже не завжди у житті жінки буде все так чудово. Тато колись піде на пенсію або настане банкрутство. Все одно Марині доведеться вийти на роботу. Загадувати наперед не можна.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
