Обіцяний президентом Володимиром Зеленським т.зв. економічний паспорт українця передбачає, що діти отримають 20 тис. євро (близько 620 тис. грн за курсом на 7 грудня).
Гроші виділять лише тим, хто народився у 2019 році та пізніше. Діти зможуть скористатися коштами після досягнення 18 років, тобто не раніше 2037 року. Ще одна умова – дитина до 18 років повинна не менше 5 років прожити на території України.
Про це йдеться у президентському законопроекті “Про економічний паспорт українця”. Документ зареєстровано у Верховній Раді за №6394, його текст офіційно опубліковано 7 грудня.
Гроші не будуть виплачуватись на руки. Кошти переказуватимуть безпосередньо на:
оплату освіти (вищої чи професійно-технічної, обов’язково в Україні);
купівлю власного житла на території країни;
пенсійний рахунок у недержавному фонді;
оплату лікування тяжких захворювань (можливе дострокове зняття суми).
У разі смерті одержувача кошти отримає його спадкоємець. Цілі витрат при цьому не враховуватимуться.
Звідки гроші?
Гроші для виплат дітям будуть накопичуватися у Фонді майбутніх поколінь. Перші надходження плануються у 2023 році. Щорічний внесок у фонд – дві мінімальні зарплати з розрахунку на одного учасника. Якби такий фонд уже існував, це було б на 13 тис. грн на рік.
Фонд мають наповнювати за рахунок рентної плати за користування надрами. До того ж відрахування зростатимуть протягом 10 років:
для видобутку корисних копалин – на 5 процентних пунктів щороку: з 35% у 2023 році до 70% у 2030 році;
для видобутку нафти, газового концентрату та газу – на 5 п.п. щорічно та на 2,5 п.п. в останній рік: з 47,5% у 2023-му до 95% у 2033 році.
у межах континентального шельфу чи морської економічної зони – на 5 п.п. щороку: з 50% у 2023 році, до 100% у 2033 році.
Однак у Зеленського визнають, що цього буде замало. А тому з держбюджету – тобто з податків простих українців – доведеться доплатити ще щонайменше трильйон гривень.
Логічно, що гроші, які лежать “без діла”, знецінюватимуться через інфляцію. Тому кошти Фонду інвестуватиме компанія з управління активами. Вона і вирішуватиме, в які активи вкладати гроші. Це можуть бути, наприклад:
рахунки у банках (у недержавних – не більше 10% від загальної суми у Фонді);
цінні папери (виключно держоблігації) тощо.
Україна – далеко не перша
Економічний паспорт існує не лише в Україні. Проте успішні кейси представлені переважно у розвинених країнах.
Наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах доходи від видобутку нафти дозволяють владі відкривати депозитні рахунки для дітей. До 18-річчя там накопичується близько $100 тис.
В Ірландії за кожну дитину виплачується $2,5 тис. І лише невелика частина цих коштів видається батькам при народженні. Наступного разу гроші можна отримати, коли дитина досягає чотирирічного віку. А після 12 років можна зняти решту коштів.
У Кувейті на кожного новонародженого відкривається банківський рахунок, розпоряджатися яким має право лише сам власник після 18 років. Держава зараховує туди початкову суму приблизно рівну $3 тис.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
