Івано-Франківське підприємство «ТОВ «Інтелком»», що працює під торговою маркою «ТехноК» і має свої виробничі структури на вулицях Микитинецькій та Максимовича обласного центру, належить до трійки найуспішніших виробників дитячих іграшок в Україні. Фактично йдеться про злиття двох фірм під одним керівництвом і на одній території. Адже ТОВ «Інтелком» для виробництва іграшок з пластмаси використовує пресформи, які виготовляє ТОВ «Данея», заснована ще 25 років тому – 1996-го на базі колишнього інструментального цеху заводу «Позитрон», пишуть Версії з посиланням на Галичину.
Спочатку підприємство пробувало себе у виробництві не лише дитячої продукції, а й у різних господарських категоріях. Бізнес-ідея належить компанії «ТзОВ «Технокомп», яка створила торгову марку «ТехноК» і роботу якої припинили після заснування ТОВ «Інтелком». Тож нині, після того, як обидві компанії – ТзОВ «Технокомп» і ТзОВ «Данея» – 2003 р. об’єдналися, власником торгової марки «ТехноК» стало ТОВ «Інтелком». Отже, незабаром «Інтелком», який спеціалізується з часу заснування суто на виробництві дитячих іграшок, відзначить своє 20-річчя.
На підприємстві, яке очолює Володимир Окрепкий, працює до чотирьох сотень людей. У часі ж сезонних святкових навантажень їхня кількість зростає. А головний офіс «Інтелкому» більше схожий не на традиційно суворі заводські приміщення, а радше на велику і світлу дитячу вітальню, стіни якої спонукають зупинитися, по-дитячому насолодитися розписами й обов’язково всміхнутися.
Збиральна дільниця № 7 – жіночі руки дарують дітям тепло.
– Володимире Ярославовичу, погодьтеся, що нині на ринку дитячих іграшок, коли, образно кажучи, Китай заполонив не лише дитячий, а й дорослий світ, конкурувати і бути на плаву дуже непросто?
– Звичайно, конкурувати з Китаєм дуже важко. Але наше підприємство має низку переваг. Ми постачаємо готову продукцію замовникам вчасно й оперативно – упродовж десяти днів, а не через кілька місяців. І це стосується виконання будь-якого замовлення в межах як України чи пострадянських країн, так і Європи. Наші дитячі іграшки вже добре знають у Грузії, Азербайджані, Казахстані, Латвії, Литві, Естонії, Білорусі, Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії, Румунії, Хорватії, Греції, Німеччині, Великій Британії… Навіть у Канаді вже створили компанію «Українська іграшка», яка продає нашу продукцію на Американському континенті. І географія щороку ширшає. Ведемо перемовини з Італією й Іспанією. Звісно, на темпи нашого руху впливають транспортні перевезення. Тож добре працюємо над логістикою. Цього року спостерігається тенденція до зростання вартості поставок з Китаю. І це «працює» на нашу користь. Щороку ми беремо участь у найбільшій у світі виставці дитячих іграшок у німецькому Нюрнберзі, де зустрічаємося з нашими закордонними партнерами та укладаємо угоди для розширення ринку збуту.
– А як працюється на українському ринку?
– Передусім залучаємо до збуту готової продукції великі мережі – як загальноукраїнські, так і регіональні. З багатьма з них працюємо безпосередньо. Наприклад, з «Ашан», «Метро», «АТБ» і т. ін. А також через посередників – із «Сільпо», «Великою кишенею», «Епіцентром» та ін. Працюємо і з гуртовими базами. Нині ми максимально охопили український ринок, а ТОВ «Інтелком» належить до трійки найбільших виробників дитячих іграшок в Україні, а можливо, посідає й перше місце. Розвиток дає можливість збільшувати не лише наш асортимент, а й розширювати виробничі потужності. Наприклад, у червні цього року на вулиці Максимовича в Івано-Франківську ми запустили другий виробничий підрозділ нашого заводу на території колишнього «Індуктора». А це до 20 тисяч метрів квадратних виробничо-складських площ.
Цех термопластавтоматів: ливарниця Леся Орловська – «приборкувачка» потужних роботів.
– У чому особливості іграшок від «Інтелкому»?
– Від початку й до кінця – то наш заводський продукт. Дизайнери їх розробляють, конструктори малюють, виробничники виготовляють пресформи та виливають і т. ін. Пластмасові іграшки зазвичай не складаються з однієї деталі. У деяких є 2, 8, 10, 15 деталей, а то й більше – навіть до 30. Перша особливість наших виробів – власний і неповторний дизайн. Це завжди ексклюзив. Звісно, не можна щоразу придумувати нову дитячу машинку, але ми завжди знаходимо такі деталі, які б вирізняли нашу продукцію з-поміж інших.
Збиральна дільниця № 18 – молодь працює з радістю.
На виробах «Інтелкому» зросли покоління прикарпатців. Ми всі на виробництві намагаємося постійно усміхатися, адже розуміємо, що наші іграшки мають нести дітям і дорослим добро й позитивну енергію. Тож колектив повсякчас занурює себе у світ дитинства. А також намагаємося передати українські мотиви у кольоровій національній гамі продукції чи різних деталях. Іграшки виготовляють українці, тож вони обов’язково насичені українським духом. Звісно, ми враховуємо і те, що дитячі смаки формують різні чинники. Виготовляємо 29 категорій іграшок – кухонні набори, іграшки для використання на свіжому повітрі, транспорт, розвивальні забавки, які щоразу вдосконалюємо чи розширюємо. Наша продукція розрахована на дітей від двох до п’яти років.
– Які нині основні вимоги до виробництва дитячих іграшок?
– Щонайперше вони мають бути безпечними. Це основна вимога. На виробництві у нас є служба контролю якості і відділ із сертифікації продукції. А ще ми дотримуємося вимог спеціалізованої художньої ради при Міністерстві освіти. А далі, звичайно, «працюють» ідея, дизайн. Адже треба враховувати і те, що саме батьки, а не діти купують забавки.
– Що плануєте?
– Щороку середній виробничий приріст на нашому підприємстві становить від п’яти до десяти відсотків. За п’ять років оборот фірми зростає у півтора раза чи й удвоє. Тож ми й далі працюємо в такому ритмі. Звичайно, нарощуємо й урізноманітнюємо номенклатуру продукції. Зокрема, цього року почали випускати великі дитячі іграшки. Для цього купили спеціальну машину завважки з тисячу тонн, яку з Китаю доставляли трьома частинами. Вона дасть нам можливість розширити лінійку великих дитячих забавок. Китай – найбільший у світі виробник термопластавтоматів. Та й більшість європейських виробництв такого профілю зосереджена там. А в Україні є сервісний центр з їх обслуговування.
А ще плануємо розширити, образно кажучи, «вікову категорію» продукції. Якщо ми виробляли забавки для дітей від трьох до семи років, то хочемо почати працювати «у категорії» до року. Звісно, і відповідальність, і вимоги – ще більші. Вже наступного року перші наші вироби надійдуть у продаж. Також ми зайнялися виробництвом продукції дитячої гігієни, а також забавок зимової тематики. Тож розвиток відбувається у трьох основних напрямах – урізноманітнення і збільшення асортименту, зростання обсягів реалізації продукції й розширення географії ринку.
– Чи комфортно Вам працюється в українських реаліях?
– Якихось великих проблем не відчуваємо. Ми нормально працюємо у податковому полі. А якої допомоги нам би хотілося? Звичайно, держава мала би захищати власних виробників від недобросовісної конкуренції іноземних фірм, наприклад, створюючи різні вільні економічні зони. Адже не секрет, що значна частина іноземної продукції потрапляє на український ринок здешевленою через «сірі» схеми розмитнення, тож так створюється для нас недобросовісна конкуренція. «Інтелком» виготовляє свою продукцію з матеріалів, яких не виробляють в Україні, тож закуповує в іноземних виробників. А це додаткові видатки. А також ми обов’язково відчуємо на собі зростання ціни на газ. Наше підприємство енергомістке. Хоч ми вже збудували п’ять черг сонячних підстанцій і продаємо електроенергію за «зеленим» тарифом. Але якби нам ті кошти повертали, то ми могли б компенсувати собі витрати, які йдуть на закупівлю електроенергії на ринку. Проте, на жаль, держава не всі кошти сплачує, навіть попри меморандум 2020 року, який гарантував проплати. Держава як гарантований покупець і далі боргує кошти. Тож за продаж електроенергії з сонячної підстанції ми сплачуємо додаткову вартість, а за електроенергію, яку купуємо, зобов’язані платити не тільки стовідсотково, а й наперед. Не відчуваємо тут державної допомоги. Якщо ціна газу для підприємства зросла вчетверо, то це взимку буде для нас важким тягарем. Зростання ціни перед початком сезону – то, образно кажучи, удар нижче пояса. Чому про це не можна було повідомити ще навесні? Ми на підприємстві на 85% планували використовувати газ, а частково – електроенергію. Торік у зимові місяці ми платили за газ по 100 тисяч гривень, а цього року щомісяця буде вже по 400. Ціна на продукцію зросте.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
