Хтось запитав: чи всі жінки вродливі?
Хтось запитав: чи всі жінки вродливі?
Чи всі чудові, спраглі та п’янкі?
Сумні, веселі, галасливі?
А я кажу не всі, не всі такі…
Хтось любить сильних, рівнодушних,
Для когось внутрішня краса – усе,
Комусь і погляд є звабливим
Для когось спокоєм “несе”.
Усі є різні та прекрасні,
Бо жінка – ніжність і тепло.
Чудовий настрій, жінка-щастя,
Зодягнена в любов й добро…
Хтось запитав: чи всі жінки щасливі?
Чи всі у ранках бачать щастя мить?
А я кажу бувають і заплакані, мрійливі,
Бо щось бува в душі ятрить.
А є жінки, закохані у радість миті,
у промінь сонця, у красу очей.
У дні яскраві та прожиті,
У спогади недоспаних ночей…
У віру завтрашнього дня, смачної кави
Ніжності днів і трепету думок,
Букетом вражень від вчорашньої забави,
В любов шалену, легкості ковток…
Хтось запитав: то що ж для щастя треба?
Краплю любові, ніжності, емоцій,
Сили, натхнення, енергійності, краси,
А можна всього і без порцій…
У кожного вона своя -Просто живи!
© С.Жук
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
