Навіщо всім школярам роблять пробу Руф’є: як вона проводиться і що показує
Проба Руф’є-Діксона — обов’язковий тест, що оцінює фізичні можливості школяра і адаптацію організму дитини до інтенсивних навантажень.
Лікарка сімейної медицини Христина Шевченко розповідає про пробу Руф’є і про те, навіщо і як проводиться ця оцінка фізичного стану.
Проба Руф’є — одна з процедур, яку необхідно пройти школяреві перед початком навчального року. Основне завдання такого тестування — визначити резервні можливості серцево-судинної системи дитини. Тест Руф’є — тест, який проводиться для вимірювання аеробної стійкості до короткострокових навантажень і здатності серця до відновлення, а отже, допомагає визначити рівень фізичної підготовки дитини.
Що таке проба Руф’є
Проба була розроблена французьким лікарем Джеймсом-Едвардом Руф’є (1875-1965) і представлена лікарем Діксоном в статті 1950 року як метод медико-спортивного контролю.
Ще в 2009 році в Україні наказом МОЗ було затверджено, яким чином повинні проводитися щорічні огляди учнів шкільних закладів і дошкільнят. Такі огляди включають вимірювання стандартних параметрів учня: зріст, вага, артеріальний тиск. Також в обов’язковому порядку туди входить здавання лабораторних аналізів, відвідування профільних фахівців і проведення проби Руф’є.
Тест Руф’є був найбільш широко використовуваним тестом у Франції для оцінки фізичного стану спортсменів в 1980-х роках.
Сьогодні можна зустріти фахівців, які стверджують, що проба Руф’є давно неактуальна і має пристойні похибки в результаті. Непоодинокими є випадки, коли проба Руф’є мала високі показники, але водночас кардіолог і ЕКГ серця не виявляли жодних порушень. Однак зараз це єдиний тест, на підставі якого школярів розподіляють за трьома групами на уроці фізкультури: спеціальна, підготовча, основна.
До групи основного типу входять діти, у яких не було виявлено будь-яких порушень з боку здоров’я. Такі школярі можуть здавати кроси, брати участь в змаганнях і займатися за загальною фізкультурною програмою.
До групи спеціального типу входять школярі, чий стан здоров’я не дозволяє застосовувати звичайні фізичні навантаження. Як правило, такі діти мають хронічні захворювання і перебувають на обліку диспансерної групи.
У деяких випадках учня записують в підготовчу групу. Подібне трапляється за відсутності патологій у дитини, але за наявності незадовільного індексу Руф’є. В такому разі пробу Руф’є повторюють через кілька місяців.
Як проводиться проба Руф’є
Пробу Руф’є проводять у державній поліклініці за місцем прописки/проживання дітям старше 6 років. Це обов’язкова процедура перед початком навчального року.
Першим етапом в пробі Руф’є є визначення частоти пульсу в стані спокою. Дитину укладають на кушетку і дають кілька хвилин відпочити. Після чого проводиться вимірювання частоти пульсу і артеріального тиску.
Другий етап — фізичне навантаження, де дитина повинна виконати 30 присідань за 45 секунд. І саме тут багато лікарів і батьків роблять помилку — потрібно не просто встигнути сісти 30 разів, а зробити це правильно. Лікарю і мамі слід простежити, щоб стопи дитини перебували на відстані 20 см одна від одної; під час присідання п’яти не відривалися від підлоги; спина була рівною, руки витягнуті вперед або злегка зігнуті в ліктях (це дає гарний баланс).
Попередження: частота занадто швидких або занадто повільних піднімань і присідань змінить остаточне значення тесту.
Після серії з 30 присідань одразу ж проводиться вимірювання пульсу — частоти серцевих скорочень, а також вимірюється артеріальний тиск.
Після чого дається перерва на кілька хвилин — дитина відпочиває лежачи на кушетці або сидячи на стільці. Через одну-дві хвилини вимірюється частота серцевих скорочень.
На підставі отриманих результатів проводиться підрахунок індексу Руф’є за спеціальною формулою:
IR = (P + P 1 + P 2 — 200)/10;
де:
IR — індикатор Руф’є
P — пульс в стані спокою
P 1 — пульс одразу після тренування
P 2 — частота пульсу після 1 хвилини відпочинку
Оцінка ефективності на основі отриманого індексу Руф’є:
до 6,0 — чудовий функціональний стан;
7,0-10 — гарний функціональний стан;
10-16 — середній функціональний стан;
17-20 — поганий функціональний стан;
понад 21 — дуже поганий функціональний стан.
Навіщо дитині уроки фізкультури
Фізична активність не тільки сприяє підтримці хорошої фігури. Уроки шкільної фізкультури допомагають зміцнити загальний стан здоров’я, зняти стрес, підтримати нормальний розумовий розвиток, поліпшити роботу опорно-рухового апарату, серця, розвинути спритність і гнучкість. Заняття спортом сприяють прогресу в навчанні, що дійсно має велике значення для майбутньої дитини.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
