Уже минуло три тижні з того часу, як на Калущині за вихідні з 6 по 8 березня померло 12 калушан
Судячи з інформації, яка надходила з медичних закладів Калуської громади в наступні дні, ситуація із захворюваністю залишалася високою. Тенденція до її відносного поліпшення стала помітною лише цього тижня. Але це знову ж таки, зважаючи на ту інформацію, яка щоденно оновлюється на офіційному сайті Калуської міської ради, пише ПІК з посиланням на Нафтохімік-Калуш.
Якою насправді є нині ситуація із захворюваністю на COVID-19? Нафтохімік-Калуш попросив медичного директора КНП «Калуська центральна районна лікарня» Валерія Паляницю відповісти на ряд запитань, які цікавлять читачів.
– Я б ще не робив висновок, що ситуація із захворюваністю на коронавірусну інфекцію стабілізувалася, – констатує Валерій Васильович. – Хоча вона не є такою, як раніше. Але якщо говорити про кількість поступлень ковідних хворих у нашу лікарню, то в середньому ми щоденно госпіталізуємо 15 осіб, а інколи й більше. Сьогодні, приміром (розмова відбулася 31 березня. – Ред.) до нас поступило 16 хворих, учора їх було 25. Загалом у нас сьогодні на лікуванні перебуває 207 хворих з підозрою на ковід, 10 з яких знаходяться в реанімаційному відділі.
А позитивним моментом у нинішній ситуації є те, що кількість поступлень майже збігається з числом тих, кого ми виписуємо після лікування, бо ще тиждень-два тому чисельність нових хворих переважала.
Хотілося б сьогодні звернути більше увагу на ті моменти, які нас, медиків, не тішать. Це, насамперед те, що перебіг захворюваності пришвидшився і зросла контагіозність хвороби, тобто її передача від однієї людини до іншої. Спостерігається останнім часом збільшення числа сімейних хворих. Ми вже маємо випадки, коли у відділі лікуються батько, мама та їх діти. Збільшилося й завантаженість реанімаційного відділу, а захворюваність на ковід суттєво «помолоділа».
Що стосується дітей, то хоча перебіг хвороби у них проходить легше, ніж у дорослих, але вони є активними її поширювачами. Тому про це слід усім пам’ятати.
– Наскільки вірною є думка про те, що коли хворого під’єднують до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ), то шансів на одужання в нього вже мало?
– Це не зовсім так, хоча коли хворого переводять на ШВЛ, то в нього лікарі справді визначили такі загрозливі показники, коли без штучної вентиляції легень уже, так би мовити, не обійтися. Але є в нас кілька таких випадків, коли після під’єднання до апарату ШВЛ стан пацієнтів поліпшувався і вони виходили із критичного стану.
– Чи існують нині в Калуській ЦРЛ проблеми із забезпеченням необхідним для лікування, зокрема киснем, медикаментами?
– Що стосується кисню, то його не вистачало на початку епідемії, коли слід було рятувати людей, збільшувати у відділах кількість кисневих точок, а теперішня система подачі цього медичного препарату потребувала модернізації та розширення. Зараз ми маємо дві угоди на постачання медичного кисню. Одна – з Львівським хімічним заводом, звідки ми отримуємо кисень в газоподібному стані.
Але докорінно змінилася у нас ситуація з киснем після того, як на нашому калуському підприємстві «КАРПАТНАФТОХІМ» було, так би мовити, узаконено виробництво медичного кисню. Тож сьогодні найбільше саме це підприємство нам благодійно постачає медичний кисень у рідкому стані, який ми вже на місці газифікуємо і подаємо хворим у палати. Суттєво також допоміг нам «КАРПАТНАФТОХІМ» десь пів року тому, придбавши нову кисневу станцію, що дозволило розв’язувати всі проблеми щодо безперебійної подачі кисню хворим у ковідні відділи. Тож, порівнюючи ситуацію як із забезпеченням киснем нашої лікарні, системою його збереження і подачі у відділи, з тією, яка є нині в інших медзакладах, то в нас вона на рівень краща.
Щодо медикаментів, то наразі якихось проблем з їх забезпеченням не існує. Особливо щодо лікування ковідних хворих. Але є нюанси. До нас часто в стаціонар поступають коронавірусні хворі, які вже лікувалися вдома самостійно або під наглядом лікаря, приймаючи ліки, в тому числі й антибіотики певної групи. Однак у нас таких немає. Тоді за рішенням лікаря, зважаючи на бажання самого пацієнта, лікування продовжується за теперішньою схемою або медикаменти міняють на ті, які є в нас.
Бувають також проблеми з лікуванням хворих, які мають супутні патології . За чинним нині в державі переліком тих ліків, які передбачені для медичних закладів, часто їх немає у лікарнях і тоді пацієнт теж вимушений їх купувати.
– На початку пандемії непоодинокими були випадки, коли медичні працівники відмовлялися працювати у відділах, де лікували ковідних хворих. Чи мають місце нині такі випадки?
– На початку пандемії це справді було. Боялися тоді всі, бо не знали, що це за хвороба і як від неї можна вберегтися. Зараз все по-іншому. Медперсонал звик і, я б сказав, змужнів, але водночас втомився від постійної напруги.
Ми не маємо сьогодні проблем із лікарями, а ось із формуванням сестринських постів труднощі виникають. Часто не вистачає нам персоналу середньої ланки. Але це не через відмову працювати, а через збільшення палат з ковідними хворими, перепрофілювання для їх лікування інших відділів. Тоді як ці відділи продовжують функціонувати, адже для хворих з інфарктом, інсультом, іншими гострими захворюваннями двері Калуської ЦРЛ нині не закриті.
– Скільки сьогодні ваш медичний заклад може прийняти хворих на COVID-19 і в яких відділах, окрім пульмонологічного, їх лікують?
– У нас для ковідних хворих передбачено 250 ліжко-місць. Був такий період, що 240 із них були заповнені, в тому числі й у реанімаційному відділі. Задля їх лікування ми вже перепрофілювали повністю або частково дитячу лікарню, травматологічний, нейрохірургічний, ендокринологічний, гастроентерологічний відділи й частину пологового. Потіснили також відділи урології й кардіологічний.
– Що б ще хотіли сказати, Валерію Васильовичу, на завершення нашої розмови?
– Хотілося б щось оптимістичне, але ситуація така, що нинішня відносна стабілізація змушує нас і надалі бути готовими до нових викликів, адже вірус став виражатися через нові штами, які дуже важко передбачити.
Водночас користуючись нагодою, хочу звернутися до калушан з проханням, аби вони дотримувалися елементарних карантинних заходів, зокрема носили маски, мили руки, уникали багатолюдних місць, а в разі захворюваності зверталися до свого сімейного лікаря, бо всі ці запобіжні заходи, повірте, дуже кожному нині потрібні.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
