Там щороку на опалення повітря витрачаються десятки мільйонів гривень з міського бюджету.
Але схожі можна побачити і біля інших міст, які опалюються від ТЕЦ. Хто винен і чи можна це полагодити — в спецпроєкті ТСН “Підняти градус”.
Калуську ТЕЦ збудували ще у 60-х роках для обігріву житлових будинків і кількох заводів. Труба несе тепло у 4 тисячі калуських квартир. Вона досі працює справно, але є підозри, що дуже неекономно.
ТЕЦ забезпечує теплом велику частину міста, але до нього від неї — 5 кілометрів. На трубі клаптикове утеплення то є, то нема. Є відкриті дуже гарячі ділянки.
Труба не доправляє тепло до конкретної батареї в конкретній квартирі. З ТЕЦ тепло виходить з температурою 68 градусів, а в квартирі одного з будинків температура батареї становить 42 градуси.
Голова найуспішнішого в Калуші об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) Ярослав Косар агітує переходити на індивідуальне опалення. Каже, що центральне опалення не окуповує тої ціни, яку люди платять за тепло.
Ще й платити довіодиться двічі: за спожите як абоненти, і за втрачене як платники податків. Бо компенсують втрати з міського бюджету.
“Величезні втрати. Не знаю чи половину, чи більше, чи менше, але величезні. Тому що теплопередача через стару теплоізоляцію йде досить велика”, — коментує міський голова Калуша Андрій Найда.
Торік ТЕЦ нагріла води на 46 мільйонів гривень, а містянам виставили рахунків на 24 мільйони. Тож, 22 мільйони гривень за обігрів повітря перекрили з бюджету. Плюс регулярні спроби обшити горе-трубу.
“Скільки ми там не робили ізоляцію — приходять діти, школярі чи інші мешканці і зривають”, — каже міський голова.
Пан Ігор мешкає за 20 метрів від труби, підтверджує, свіжа обшивка була пару місяців тому і зникла. У полі красти легше, але і в межах міста — те саме.
“В тарифі, встановленому для комунального підприємства, є нормативних 13% втрат. Тобто 13 — це є норматив, що мало б на 13% менше дійти до споживача”, — розповів керівник відділу збуту теплової енергії Калуської ТЕЦ Ярослав Довбенко.
Заступник директора електроцентралі визнає: у норматив тепловтрат не вкладаються. Але винні, каже, не лише “лисі” труби, а й мешканці, які вже поміняли центральне опалення на індивідуальне. Тож, реальні втрати, за його словами, такі:
“Від 40 до 60%. Але це є наслідок того, що розбалансована повністю система, оце хаотичне відключення споживачів. Воно не є централізовано”.
Європейські міста, кажуть експерти, навпаки, взяли курс на побудову центральних тепломереж. Бо так економніше.
“За централізованого опалення від котельні газу спалюється від 15 до 30% менше порівняно з індивідуальними котлами, які в квартирі встановлені. В Європі рівень централізованого постачання 12% наразі в середньому. Але вони поставили собі за мету перейти до централізованого опалення до 2030 року на межі 50%”, — каже експерт з опалення Андрій Берестян.
Калуш рухається наразі у зворотньому порядку. На індивідуальному вже 70% абонентів. Тож, мережу не врятувати.
“Забезпечувати 30% мешканців і впадати у величезні борги місто не буде”, — зазначив Андрій Найда.
Міський голова прогнозує, що вже за три роки Калуш повністю попрощається з центральним опаленням. Але крім квартир, від цієї труби залежить 6 шкіл і 5 дитсадків, і їх все одно доведеться якось обігрівати.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
