У Польщі тривають напади на українців. Трудових мігрантів жорстоко б’ють через національність, знущаються і не доплачують зароблені гроші.
Правоохоронці цієї країни далеко не завжди розслідують злочини проти українських заробітчан. Детальніше у матеріалі OBOZREVATEL.
Вирішив не доплатити половину суми
Днями український актор Юрій Чеботарьов, який вже кілька років живе у Познані, втрапив у неприємну ситуацію. Як розповів сам Юрій, він підробляв у місцевій піцерії Tivoli кухарем, і водночас виступав в театрі.
Актору треба було їхати на виступ на театральний фестиваль. Коли він повідомив про це менеджеру піцерії, то у відповідь почув, що нехай вибирає вибирати – або робота, або театр. Юрій обрав театр.
Однак, коли українець за деякий час прийшов до закладу за розрахунком, то з 1700 злотих (приблизно 10 тисяч гривень) він отримав лише 900. Решту менеджер Юрію віддавати не захотів.
“Якби я його вдарив, мене б депортували”
Між чоловіками виник конфлікт. Менеджер намагався силою виштовхати колишнього працівника на вулицю і навіть душив його. Але українець намагався себе стримувати, оскільки він іноземець і побоювався неприємностей та депортації. Він подзвонив у поліцію. За словами Юрія, правоохоронці сказали чекати їх у приміщенні піцерії.
Ближче до закриття менеджер знову почав виштовхувати актора з кафе і вдарив головою в обличчя, зламавши йому ніс. Коли нарешті на місце прибула поліція, то менеджер негайно віддав решту грошей і заявив, що Юрій сам собі завдав травму. Він навіть не надав поліції відео з камер спостереження, сказавши, що вони не працюють. Поліцейські викликали постраждалому швидку допомогу і сказали, що він може написати заяву в поліцію.
“Я впевнений, що якби я себе захищав і на обличчі керівника піцерії був би хоч один синець, мене б уже сьогодні депортували”, – написав Юрій.
Польський роботодавець не постраждає
Експочесний консул України у Польщі Вітольд Хоровський підтвердив OBOZREVATEL, що подібні випадки з українцями у Польщі бувають.
“Чесно кажучи, я змушений підтвердити, що таке у Польщі трапляється. Поляки, незважаючи на величезну кількість українців, які приїхали до Польщі останнім часом, загалом дуже позитивні або нейтральні стосовно українців. Але, на жаль, це стосується не всіх поляків”, – каже Хоровський.
Колишній консул вже кілька років знає Чебаторьова, допомагає йому. Юрій після побиття вночі зателефонував і повідомив Вітольду про те, що з ним сталося. У нього виявили перелом носа, і ніч він провів у лікарні.
У вівторок, 15 жовтня Юрій подав офіційну заяву в польську поліцію. “Тепер я повинен зняти побої, заповнити багато паперів з приводу свого легального перебування тут. Думаю, що поліція зацікавлена в розслідуванні, тому що справа отримала резонанс. У поліцію дзвонив головний радник у справах іноземців, цікавився як йде справа”, – говорить OBOZREVATEL Юрій.
Менеджер піцерії, який побив актора на зв’язок не виходить. Але Юрію запропонував зустрітися власник мережі цих кафе.
Сам українець розповідає, що подібне з ним трапилося вперше. Однак раніше був інцидент, коли на вулиці підійшли підпилих поляка, зав’язалася розмова. За акценту вони зрозуміли, що чоловік з України. “Тоді вони мені сказали “спердаляй тонто”, що означає” забирайся звідси”. Зав’язалася невелика штовханина. Потім вони стали тікати, але одного я наздогнав, він вибачився. Іншого зустрів через кілька днів, він теж вибачився і сказав, що просто був п’яний”, – розповів OBOZREVATEL потерпілий.
“З одного боку, такі інциденти трапляються дуже часто. Це очевидно. З іншого боку, ви повинні пам’ятати, що українців багато, тому за статистичними причинами такі ситуації відбуваються. Завдання наших засобів масової інформації, місцевих політиків, волонтерів, польського суспільства полягає в тому, щоб звести до мінімуму такі події, таврувати винних і підтримувати жертв”, – вважає ексконсул.
Він каже, що у вищенаведеній ситуації не було прямої дискримінації за етнічною ознакою. Але водночас цілком ймовірно, що польський працівник не постраждає. “Ось чому це так шокує нас”, – додає Хоровський.
Юрій згадує, що за три роки, поки він працює в Польщі, він чув про різні випадки дискримінації українців: “Але багато хто воліє не сперечатися і не звертатися в поліцію, щоб не мати проблем. По “карті тимчасова побуту” вони прив’язані до місця роботи. Є ті, хто змушені годувати сім’ю, або працюють нелегально. Тому терплять приниження, вважають за краще мовчати і стримувати себе в різних ситуаціях. Навіть у випадках, коли роботодавець тебе обдурив. А одного разу мого знайомого актора, наприклад, побили в автобусі. Він розмовляв з дружиною українською мовою і за це отримав сумкою по обличчю. Справа в поліції тягнеться вже півроку”.
Побили через українську мову
Ще ганебніша історія трапилася із двома братами Миколою та Владиславом Саєнками, які поїхали у Польщу, у Владіслово на заробітки. Причому працювали там вони легально.
В кінці серпня брати вирішили сходити в нічний клуб біля Балтійського моря під назвою “Чорний кінь”. Як розповідає наречена Миколи, Ганна Хайбура, хлопці поводилися спокійно, але вже від самого початку польська охорона почала висловлювати в їхню адресу образи. Вони почули, що брати розмовляють українською.
І коли молодики вийшли на вулицю за сигаретами, охоронці накинулися на них і збили з ніг. Українці впали на асфальт і втратили свідомість від ударів. Сек’юріті били їх ногами.
Побачив брата в калюжі крові
Першим прийшов до тями молодший брат, Владислав. Він побачив Миколу, що лежав на тротуарі, у калюжі крові без свідомості. Хлопець викликав швидку допомогу, прибула санавіація і вертольотом доправила Миколу до лікарні у Гданську.
Потерпілий українець 18 днів провів у комі, лікарі побоювалися за його життя. У Миколи Саєнка набряк лівої півкулі головного мозку, перелом черепа, гематома головного мозку і порушення слуху. Через важки травми у 23-річного хлопця паралізована ліва сторона. А також серйозні провали у пам’яті. Наразі він перебуває у польській лікарні, йому потрібна тривала реабілітація.
Одні допомагають, інші звільняють
Поляки по-різному ставляться до горя української родини. Багато хто допомагає і організовує збір коштів на лікування і допомогу мамі Миколи. Річ у тім, що мама братів також працює у Польщі, але її роботодавець, дізнавшись про те, що трапилося з сином, звільнив жінку.
Микола до того як його покалічили, працював у готелі Sea Star. Власник готелю навпроти не тільки оплачує лікування українця, але і взяв на роботу його наречену Ганну, щоб вона могла заробляти гроші, поки мама і брат доглядають Миколу.
Поліція відкрила справу і навіть затримала двох охоронців клубу. Один із них арештований на три місяці, другий відпущений під заставу.
Поліція намагається відмовити у прийомі заяви
Українці скаржаться, що останнім часом поляки почали частіше ображати і принижувати їх через національність. Хоча адвокатка Ірина Мізіна, яка веде справи українців у Польщі, каже, що це швидше суб’єктивна думка.
“Польська поліція зазвичай намагається, якщо є можливість і нікого не вбили, відмовляти у прийомі заяв на місці виклику. Але вона розслідує всі справи незалежно від національності. Головне самому подати заяву у письмовому вигляді. Але є й інші ситуації, коли наші співвітчизники скоюють злочини проти поляків за тією самою національною ознакою. Це діє у два боки. І в одному, і в іншому випадку це незаконно”, – наголошує Мізіна.
Адвокатка зазначає, що випадків, коли роботодавці порушують права українців, у Польщі не більше, ніж у будь-якій іншій країні з таким великим потоком емігрантів.
Щоправда, глава “Трудової солідарності”, якій обстоює права українців у Польщі, Віталій Махинько вважає, що насправді випадків побиття, приниження, порушення прав наших громадян набагато більше, ніж здається.
“Ці кричущі випадки із вбивствами, побиттям, приниженням – лише вершина айсберга. Польська поліція дуже часто відмовляє у прийнятті заяв від українців. А якщо взяли, то навряд чи проведуть розслідування, вони не хочуть цим займатися.
Я можу сказати, що неприємні інциденти з нашими людьми у Польщі трапляються щодня. Поляки не бояться, бо знають – їм нічого не буде. Якби польська влада реєстрували всі порушення, то і ставлення до українців було б інакшим”, – додає він.