Майдан. АТО. Ірпінь. Буча. І згодом фатальний Бахмут. Такий бойовий шлях пройшов Петро Лавров з Городенківщини перед тим, як отримав поранення, виконуючи бойове завдання.
Того дня їхня бригада потрапила під сильний обстріл на Бахмутському напрямку. Багато побратимів загинули. Самого ж Петра також вважали «двохсотим» і вже запакували в спеціальний мішок, але, як виявилося, зарано, розповідає канал 402.
“У мене вже не було ознак життя. Вже підїжджали до зеленої зони, щоб пересісти з бойової машини. І я прийшов до тями. Всі були в захваті від того, що я вижив”, – розповідає Петро.
У реанімації лікарі не давали бійцю шансів на життя. Але й там він повернувся майже з того світу. Каже, мабуть, для того, щоб відвоювати країну і своє щасливе майбутнє. Адже на війні зустрів кохання. Петро каже, наснагу жити йому давала Надія. Саме так звуть його обраницю.
“Моєю головною мотивацією була моя дружина. Вона завжди мене підтримувала”, – говорить він.
Доля звела їх у Торецьку в магазині, де дівчина працювала продавчинею, а Петро купував продукти для хлопців на позиції. На війні було не до побачень, тож бачилися рідко. Зате листувалися в інтернеті.
Після того, як Петро отримав поранення, дівчина шукала його по всіх лікарнях.
Пара вже встигла взяти шлюб в церкві, що поруч з лікарнею в Івано-Франківську. Петро каже, це було виважене рішення, яке він приймав серцем.
Петро планує стати на ноги і повернутися до військового життя вже за пів року. Зважаючи на його силу волі, медики не відкидають варіант такого швидкого одужання. Поки що на бійця чекає реабілітація.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
