25% тексту докторської дисертації в.о. міністра освіти Сергій Шкарлета складається з російських джерел.
Такого висновку дійшли науковці Юрій Бойко та Василь Садовий, які проаналізували дисертацію очільника МОН.
Сергій Шкарлет захистив дисертацію на здобуття доктора економічних наук 24 січня 2008 року.
Попередній аналіз статті для докторської дисертація в.о. міністра освіти виявив суцільний плагіат – збіги з працями інших науковців становили 87,4%.
Друга стаття, яку аналізують науковці це:
Шкарлет С.М. Діапазонний підхід ідентифікації стану економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємства в контексті оптимальності засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. – 2006. – №2(68). – С. 138–142. (знайти її можна тут; вебархівна копія тут).
Аналіз виявив, що в цю статтю, а відповідно і в текст своєї дисертації, Шкарлет переписав російську дисертацію (знайти її можна тут, тут або тут).
Назва дисертації:
Силкина Галина Юрьевна. Моделирование динамики инновационных процессов. – Дисс… доктора экон. наук, специальность 08.00.13 – Экономико-математические методы. Нижний Новгород, 2000.
“У порівняльних таблицях жовтим кольором показані повні збіги, бірюзовим – синоніми та перефразування, а зеленим – заяви Шкарлета про те, що це саме він є автором висловлених пропозицій чи висновків.
Символом <…> позначені пропуски тексту, які зроблені, щоб вирівняти порівнювані тексти”, – пояснюється в аналізі.
Науковці зазначають, що посилання №2, яке вставив Шкарлет, – це книга “Введение в динамику управляемых систем” (под ред. В. В. Александрова, М.: Мех.-мат ф-т МГУ, 1993), а №6 – це “Мир управления проектами. Основы, методы, организация, применение” (под ред. Х. Решке, Х. Шелле, М.: Аланс, 1994).
“Перша майже вся нашпигована різними формулами, але цієї формули, яку Шкарлет переписав з дисертації Г. Сілкіної, немає, а в другій узагалі немає жодної формули, тому є всі підстави вважати, що ці неправильні посилання він зробив навмисно. Відсутність цієї формули в посиланнях [2, 6] свідчить про те, що саме дисертація Сілкіної була джерелом текстових запозичень для Шкарлета”, – пишуть вони.
Також науковці вказують на присутність машинного перекладу:
“Зводиться до послідовності таких періодичних”. Періодичних чого? Це ж явно якась комп’ютерна програма перекладала”
В наступному скріні вказують на такі помилки:
“Таким чином, за Шкарлетом, у діапазону існують не верхня та нижня межі (чи границі), а верхня та нижня поверхні! У формулі F(t0)F0 Ì X0 × Y0, як легко побачити, Шкарлет втратив знак рівняння.
Ну а з посиланням №5 у Шкарлета (це книга: Кругликов А.Г. Системный анализ научно-технических нововведений. – М., Наука, 1991) – теж хохма: там немає таких російських слів як “диапазон”, “оптимистический” и “пессимистический”. Тобто знову маємо фальшиве посилання на джерело, в якому насправді немає тієї інформації, на яку начебто вказує Шкарлет”.
Окремо науковці вказують на ідентичність певних малюнків.
Третя стаття, яку аналізували науковці це:
Шкарлет С.М. Практична реалізація функціонально-вартісного управління потенціалом економічної безпеки підприємства у контексті використання засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. – 2007. – №1. – С. 172–178. (знайти її можна тут; вебархівна копія тут).
“У цю статтю, а значить, і у свою дисертацію, С. Шкарлет знову переписав ту саму російську дисертацію Г. Ю. Сілкіної, до того ж він переписує текст просто підряд, не заморочуючись, хоча й змінює певні словесні вирази”, – кажуть Бойко та Садовий.
Всього науковці проаналізували 5 частин робіт Шкарлета й дійшли такий висновків:
Основний матеріал дисертації С. Шкарлета викладений на с. 16–377 (усього – 362 сторінки).
Академічний плагіат виявлений на с. 53–64, 284–292, 295–304, 307–308, 318–376 (усього – 92 сторінки), що складає 25,4%.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
