Цього хлопця, Олександра Кулика, ми шукали півтори тижня всією громадою.
І він знайшовся на моє День народження. Тому, коли мені з рідними Сашка прийшлося в свій день народження провести півдня в госпіталі, я не ставила собі питання чому так сталося, а тільки – для чого мені це дано? Що я маю ще зрозуміти? І я відчула, що для мене це було ще одним підтвердженням з неба, що, по – перше, чужих дітей не буває, по – друге, що в житті для щастя не потрібно ні пафосу, ні дорогих подарунків, а достатньо, щоб рідні і близькі були здоровими, і в домі панували мир і любов. Тому, цю дитину, я не маю морального права кинути в важкий час. Сьогодні знову зустрілися з Сашком.
Він ще раз передає великі вітання і подяку всім, хто був небайдужим до його історії і всім, хто за нього переживав та шукав. А ще він має велике бажання допомагати на майбутнє іншим, хто буде в важкій ситуації. Благородно чи не так? У світі нічого не стається випадково, і ніхто не може знати, де втратить, і де знайде своє.
Бережіть і підтримуйте одне одного. Це найефективніша формула досягнення гармонії і щастя в житті.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
