Серпень — місяць Трьох Спасів: Макового, Яблучного і Горіхового. Так народ адаптував і надав поетичності християнським святам. Винесення Животворчого Хреста Господнього у народі стало першим Спасом, або Маковієм, Преображення Господнє — другим, або Яблучним, а третій — перенесення до Константинополя нерукотворного образу Спасителя, відомий, як Горіховий. Із цих трьох Спасів, саме Преображення Господнє, яке відзначаємо сьогодні, 19 серпня, є одним із 12 найбільших церковних свят.
Релігійні витоки
У християнській традиції (а свято однаково шанують християни і східного і західного обрядів) Преображення — це відзначення об’явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор, яка відбулася напередодні Його страждань у Гетсиманському саду. Цю подію описують три апостоли: Матвій, Марко та Лука. У Євангеліях говориться, що Христос готував своїх учнів до майбутніх подій. Втомлені апостоли заснули і не застали того моменту, коли почалося Преображення Господнє. Вони прокинулися від сяйва — незвичайного світла, яке опромінювало Христа. Поблизу вчителя апостоли помітили Іллю і Мойсея. Несподівано на гору опустився туман і апостоли почули голос Господа: «Той син мій вибраний, у якому моє благовоління». Учні злякалися, впали ниць і лежали так, поки Ісус не доторкнувся до них. Він попросив не розповідати про події, поки не здійсниться пророцтво. Таким чином, учні стали першими людьми, хто усвідомив, що Ісус — Син Божий. Преображення почали святкувати в Єрусалимі у IV столітті.
Дуже цікаво, що це свято наче «випадає» з часових рамок церковного року, не вписується у послідовність перебігу біблійних подій. Петро Сабат, доктор літургійного богослов’я, пояснює це так: «Коли інші церковні свята в літургійному році, пов’язані з життям Ісуса Христа, святкують у порядку здійснення цих подій у Його земному житті, то Преображення не відповідає хронології. Ми мали б відзначати його перед Великоднем. Дата цього свята, на перший погляд, видається випадковою і пов’язана із благословенням плодів у Храмі Господньому, але насправді там є глибокий богословський задум: Преображення Господнє вказує на життя вічне, яке перебуває поза нашим історичним і циклічним часом. Ця подія говорить нам про царство слави, преображення світу».
Народний календар: традиції і прикмети
Із святом Преображення пов’язано багато народних традицій. Для господарів воно символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує зиму морозну із заметами. Яка погода на Спаса — такою буде і на Покрову (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!».
Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням, це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні. До настання урочистості селяни не їли плодів нового врожаю. Особливо суворим цей припис був до жінок, у яких померли маленькі діти. Існувало повір’я, що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками, які дають лише тим, чиї батьки дотримувалися цього звичаю.
Пригощаємося яблуками, медом та ламанцями
На Яблучного Спаса віряни несуть до церкви освячувати яблука, виноград та різні фрукти, які символізують розквіт і плодючість природи. Також треба пригощати родичів, знайомих, друзів, старців та сиріт. Навіть зараз у багатьох церквах на Спаса встановлюють спеціальні корзини, куди можна покласти фрукти, які парафія передає у дитячі будинки чи виправні колонії.
Усі три свята Спаса припадають на Успенський піст (який триває до 28 серпня) коли заборонено вживати м’ясо, а прадавньою обрядовою стравою на ці свята є коржики — шулики. Навіть приказка є: «Із води та муки пече дівка шулики». У деяких регіонах їх ще називають ламанці. Пані Лідія Марків, щоліта готує «ламанці» для своїх онуків, які бабусині смаколики не поміняють на жодні круасани.
«Як кутя — на Святвечір, так і ламанці на «спасівські» свята є обов’язковими на столі. Колись їх пекла моя бабуся, потім мама, тепер я вчу онуку. Рецепт надзвичайно простий: стакан кислого молока (кефіру), одне яйце, одна чайна ложка соди, 2 столові ложки олії, 100 грамів цукру, дрібка солі, муки додати стільки аби вийшло туге тісто. Робити палянички і смажити на сухій сковорідці. Для поливки треба взяти стакан маку, запарити його і розтерти, додати кілька ложок меду (це хто скільки любить солодкого). Коржики «поламати» на невеличкі шматочки (можна порізати ромбиками) і полити маком із медом і дати трохи постояти», — поділилася вона.
Також на спасівські свята обов’язково святили і куштували свіжий мед. В Україні навіть на державному рівні саме на Яблучного Спаса святкують День пасічника. А у Києві традиційно проводять виставку-ярмарок у Національному науковому центрі «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича». Цього року вона триває з 18 до 21 серпня
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
