Насправді бути щасливим дуже легко, але навчитись – дуже важко. Це як їздити на велосипеді. Спочатку коліна оббиваєш, руль викручуєш, колеса пробиваєш… Я навіть умудрилась заїхати між ноги чоловіку, що йшов попереду, бо не вміла гальмувати педалями на своєму “Аісті”. І зі словами:”Дєвочка, ти шо ненормальна?!”, попленталась додому на своїх двох, ведучи велосипед в руках. Батьки до цих пір згадують цю історію зі сміхом.
Але всерівно береш той велосипед, зносиш по сходах і намагаєшся їхати. А чому? Бо було шалене бажання. І був велосипед. Не стояти ж йому без діла на балконі?
Так і з щастям. В багатьох воно без діла порошиться в чашці “для гостей” у серванті, висить “для особливої події” в шафі чи лежить”на чорний день” у скриньці.
Є 5 простих правил, які навчать людину бути щасливою:
1) правило “4Н”: Ніхто Нікому Нічого Не винен.
Правило про те, що варто берегти психіку від очікувань та розчарувань.
Вам відмовили? Не біда! Вам не зобов’язані.
Ви відмовили? Не біда! Почуття вини притягує маніпуляторів.
Варто просто навчитись гарно дякувати і гарно відмовляти.
2) правило “Лише Я”: ніхто не може зробити іншу людину щасливою, якщо в неї немає на це внутрішнього ресурсу. Викликати жалість можна до пори до часу. Потім навіть близькі люди втомлюються.
3) правило “Божий План”: все, що відбувається в нашому житті, повинно нас чомусь навчити. Якщо розглядати всі життєві події через призму гри Поліанни з твору Елеонор Портер (чи фільму) “Яка ж я рада!”, то в результаті розуміємо, що все не так уже й погано.
4) правило “Я чую – Мене чують”: спілкування є невід’ємною частиною нашого життя, оскільки забезпечує нам обмін інформацією не лише на вербальному рівні, а й на енергетичному. Просити, запитувати, цікавитись, ділитись означає спілкуватись. Але варто досить ретельно обирати теми та співрозмовників.
5) правило “Право на Вибір”: всі ми маємо право бути щасливими і всі ми маємо вибір, який приведе нас до бажаного чи розверне в протилежну сторону. “Право на Вибір” – це усвідомлення відповідальності за своє життя і його якість.
Або заведіть собачку. Найкраще з притулку. Вона щодня буде нагадувати, що завдяки вам одне життя врятоване. А щоденні обов’язкові прогулянки на свіжому повітрі будуть відволікати від деструктивних думок.
Автор: психолог Іванна Бардас
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
