У столичному арт-клубі «Художники, літератори, артисти, музиканти» з успіхом виступив Мирослав Левицький — клавішник, композитор і продюсер гурту «Брати Блюзу».
П’ять років тому учасники української рок-джазової команди, яка в 1993 р. отримала Гран-прі фестивалю «Червона рута» в Донецьку, разом не втримались, а роз’їхалися світами. Барабанщик Андрій Вінцерський та саксофоніст Олег Левицький нині працюють на Тайвані, гітарист Сергій Тафтай — у Канаді, бас-гітарист Віталій Савенко — в Києві. Тим часом піаніст, композитор, продюсер, засновник і беззмінний керівник групи Мирослав Левицький у 2007 р. став членом Австрійської спілки композиторів і музикантів (АКМ), і тепер співпрацює з австрійськими та італійськими лейблами, пише “День”.
Останніми роками з’явилося два сольні альбоми Мирослава: Elegant Dualism (2015) та In Piano (2017). 17 травня 2019 р. у Trombone Jazz Bar у Фош-ду-Арелью розпочалося турне українського музиканта — In Piano & Elegant Dualism Піренейським півостровом. 17 травня—2 червня концерти відбулись у різних португальських містах: Гімарайнш, Калдаш-да-Раїня, Порту, Алгарве, Сільвеш, Олян, Санта-Лузія, Алмада, Кашкайш, — а 5—6 червня тур продовжився в Іспанії, зокрема: в Сарагосі та Барселоні.
Днями в київському демократичному клубі «ХЛАМ» («Художники, літератори, артисти, музиканти») Мирослав Левицький представив концертну програму національному слухачеві. Як спеціальний гість на сцені з’явився давній партнер «Братів Блюзу», доцент, завідувач кафедри шоу-бізнесу Київського національного університету культури і мистецтв, відомий український скрипаль Кирило Стеценко.
Представлена імпровізаційна фортепіанна музика за формою нагадувала емоційні етюди, замальовки на теми двох світів — України останніх п’яти років і Західної Європи, яка з певних причин майже не змінюється останні пів століття.
Мирослав Левицький розповів про альбом Elegant Dualism, виданий у 2015 р австрійською фірмою грамзапису Jive Music. Партнером українського піаніста став відомий нідерландський джазовий гітарист, аранжувальник і композитор, власник джазового лейбла Jive Music Ренс Ньюланд (Rens Nieuwland; 1953), який часто працює у віденській Bizzy Man Studios. У столиці Австрії Ренс мешкає понад сорок років. За цей час він грав у купі австрійських джазових комбо, навіть трудився музичним директором таких культових артистів, як The Supremes та Глорія Ґейнор.
“Ще на початку 2000-х років, коли «Брати Блюзу» опинились у Сполучених Штатах, а я за сімейними обставинами залишився в Україні — батько дуже хворів, прийшла несподівана звістка з Німеччини, зокрема з Мюнхена, де на мейджорлейблі BMG свого часу вийшов дебютний альбом «Брати Блюзу». Ренс Ньюланд послухав диск, і моя музика його зачепила: він зателефонував і запропонував співпрацю”, — згадує Мирослав Левицький.
У київському концерті замість гітариста з’явився скрипаль Кирило Стеценко.
“У турі я завжди практикую дуети. Один дуалізм — добре, а два — краще… Зокрема, в Іспанії грав із фантастичним бразильським барабанщиком Аурі Сантосом (Aury Santos), із шотландським саксофоністом Кушем Саксом (Kush Sax). У Києві мені захотілося відродити давні творчі зв’язки з Кирилом Стеценком. Разом ми виконали варіації на теми «Автентичного життя», відомого хіта «Братів Блюзу»”, — зазначає музикант.
Наступний сольний альбом — In Piano, значно розширив межі творчих пошуків. Мирослав Левицький видав той диск у 2017 р. на італійському лейблі Advice Music. Усі треки було записано в Києві на студії «Комора», а ось зведення та мастерінґ відбувались у Фінляндії, Бразилії, Італії, Польщі, Англії та США.
“Зарубіжні промоутери оцінюють нас не за кількістю нагород, а за якістю матеріалу. Як наслідок копіткої праці моє турне In Piano & Elegant Dualism наступного року продовжиться на концертних майданчиках Австрії, Голландії, Франції, Італії та Іспанії”, — каже Мирослав Левицький.
Музикант зізнається, що настрій та меседжі його фортепіанних творів змінюються від концерту до концерту:
“На це впливають: авдиторія, яка зібралася на концерт, атмосфера, що панує в залі, медитативний настрій. Потроху все це я корегую. На київському виступі мене знову потішила українська публіка. Вона вишукана і приємна. Всі дві години я відчув якусь щедру душевність, щиру сердечність. У такі стани потрапляєш лише вдома, коли перебуваєш з-поміж рідних тобі людей”.
Мирослав Левицький намагається дивитися на речі здебільшого оптимістично. Але коли нова українська влада втрачає зв’язок не лише з національними митцями, а й із власним народом, глибокий мінор — щоденна мікстура для розважливого креатора.
“Мені хотілося б, щоби наша держава підтримувала своїх митців, а не створювала умови, аби вони розвивали культуру сусідніх держав. Сподіваюся, в Україні знову почнуть відриватися цікаві клуби, проводитимуться регулярні нові фестивалі і не занепадатимуть старі, а макдональдс-музика поступиться місцем справжньому мистецтву. Це так, коротко — з практики елегантного дуалізму”, — зазначає музикант.
Довідка.
Мирослав Левицький — піаніст, композитор, продюсер, засновник і беззмінний керівник українського джаз-рокового гурту «Брати Блюзу», член (з 2007) австрійської спілки композиторів і музикантів — АКМ. Упродовж 1974-1980 років навчався в Калуській музичній студії, музичній школі по класу фортепіано, був музичним керівником і клавішником калуського ВІА «Барви».
Калуський гурт «Брати Блюзу» виходив на одну сцену з такими знаменитостями, як Goldie, Rammstein, Green Day, а також легендарною американською співачкою Патті Сміт (Patti Smith).
За кордоном «Брати блюзу» набагато популярніші, ніж в Україні. Останній альбом (2011) «Місто, яке ніколи не спить», випущений студією Jive Music у Відні (Австрія), отримав дуже багато ротацій на FM–радіо США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, Австрії, Польщі, Японії.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
