В українських школах скоро можуть штрафувати дітей за цькування своїх однолітків. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект, який пропонує, крім морального осуду кривдників, ввести для їхніх батьків ще й адміністративну відповідальність.
Штрафуватимуть батьків
Народні депутати, які внесли законопроект про введення адміністративної відповідальності за цькування дітей у школах, пропонують узаконити поняття булінг. Це моральне або фізичне насильство, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам.
Якщо насильство було вчинене проти учня школи, то кривдникові доведеться заплатити штраф – від 340 до 850 грн.
Якщо правопорушення скоїть дитина (до 16 років), штраф у розмірі 340 – 850 грн мають виплатити його батьки.
За повторне цькування або за особливо жорстокий булінг штраф складе від 1700 до 3400 грн. Якщо ж факт насильства був прихований вчителями школи або директором, на них чекає штраф – від 850 до 1700 грн.
Не буде бійок
Автори запевняють, крім введення штрафів за цькування у школі, основна мета законопроекту – боротися з булінгом у школах шляхом виховання як дітей, так викладачів. За словами народного депутата від Блоку Петра Порошенка Олександра Співаковського, законопроект має стимулювати викладачів проводити бесіди з учнями.
“Після прийняття такого закону, викладачі та директори шкіл будуть самі зацікавлені у встановленні діалогу у школі. Побічно ми впливаємо саме на них, тому вони і прагнутимуть вирішувати конфлікти, проводити уроки, спрямовані проти насильства”, – пояснив співавтор законопроекту.
На питання, як визначити, хто саме піддає дитину цькуванню, нардеп пояснив ситуацію так: “Булінг – системне нагнітання психологічного і фізичного впливу на дитину з боку однолітків. Такі моменти відбуваються з боку групи осіб, і вони не можуть бути не помічені іншими учнями шкіл. У слідчого в такому випадку з’являться і докази, свідки, відео. Ми ж знаємо, що зараз часто виставляють випадки цькування в інтернет”.
За словами Олександра Співаковського, у законопроекту є підтримка в парламенті. Тому висока ймовірність того, що вже восени законопоект буде проголосований.
“Булінг – систематичне цькування. Це може бути і емоційний тиск, ігнорування. Тут потрібно точно підібрати позначення цього терміна” – пояснила директор директорату інклюзивної освіти МОН Лариса Самсонова.
У Міносвіти визнають, що каральні заходи не завжди допомагають вирішити ситуацію з булінгом.
“Ефективність буде тоді, коли здійснюються превентивні заходи, а покарання як частина реакції на те, що сталося. Якщо діти знають про таке явище, то ситуація може змінитися у кращий бік. Це добре, що ця тема зараз на слуху”, – зазначила Самсонова.
У школах небезпечно
Законопроект довелося внести, оскільки українські школи накрила хвиля насильства. Ситуація настільки вийшла з рамок навчального процесу, що за справу вирішили взятися у парламенті.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) з’ясував, що 67% дітей стикалися у школі із цькуванням з боку однолітків. З них 24% стали його жертвами, а 48% нікому не розповідали про цькування.
“Найбільш уразливі до булінгу – сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також ті, хто в силу різних життєвих обставин – “замкнені в собі”. Найчастіше діти піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, пов’язану з особливостями виховання, а також через різні життєві обставини”, – зазначили автори законопроекту.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
