Рух zerowaste — “нуль відходів” все більше набирає популярності серед молоді Європи і України.
Прикарпатка Олена Бараненко дізналась про рух zerowaste — нуль відходів — всього два місяці тому і ділиться в соцмережах своїм досвідом і враженнями.
Зараз за тиждень її сім’я продукує стільки сміття, скільки раніше було за один день.
Калушанка дає практичні поради та ділиться досвідом життя в стилі «Нуль відходів».
Я досить часто дістаю зі смітника вдома пластикові упаковки. У мене немає окремих смітників. Є коробка для паперу, який діти потім здають, це їхні кишенькові. Є коробка для металу в сараї, відерка для харчових відходів, які відправляються на компост і маминим тваринкам, пишуть Версії з посиланням на kalushnews.city.
Пластикові упаковки від косметичних та миючих засобів, якими ще користуюсь — мию, висушую, скручую і відношу у спеціальні місця збору під час прогулянок з дитиною.
Я досить часто дістаю зі смітника вдома шкірки від яблук чи бананів, пластикові упаковки або скляні пляшечки. У мене немає захоплення сортуванням.
Сортування є лише одним, ще й передостаннім пунктом правила «5С» при житті у стилі «Нуль відходів»:
— скажу «ні» необдуманим покупкам;
— скорочуй кількість споживання того, від чого не можеш відмовитись;
— скористайся повторно або попросту продовжуй життя речей;
— сортуй і утилізуй те, що залишилось;
— старанно компостуй залишки.
Детальніше про це можна прочитати у книзі Беа Джонсон «Дім — нуль відходів».
Куди в Калуші відносити відсортоване сміття
За офіційною версією, у нас можна здати полімерні відходи і макулатуру. Є скриньки для відпрацьованих батарейок, оголошення про прийом чистих поліетиленових (далі — пет) пакетів бачила. Ну і металобрухт.
Саме тому, що все досить сумно, я намагаюсь, щоб відходів, які нікуди не приймуть, було якнайменше.
Як купувати, коли майже всі упаковки мають пластик, а інколи без поліетиленових пакетиків просто не обійтись.
Обираючи товар, я задумуюсь над тим, куди подіну упаковку.
Я не купую:
— магазинні соки і молочку у тетрапаках, пакетах чи у пластикових пластику;
— води газовані, солодкі, пиво, квас і алкоголь;
— пакетовані чаї, фасовану каву, більшість спецій у пакетиках і різні там супи і страви швидкого приготування;
— майонез, кетчупи і соуси у пакетиках (лише соєвий і томатну пасту у склі);
— запакований у пет хліб, овочі, гриби і т.д.;
— цукерки, каву в одноразових стаканчиках, фастфуд.
Насправді можливо купувати багато продуктів без упаковки в свою тару (мішечки, баночки, пляшечки, повторно використані пакетики).
Так можна придбати крупи, овочі, фрукти, сухофрукти, горіхи, спеції, чаї, печиво, нерафіновану олію, деякі сири і домашню молочну продукцію.
М’ясо ми не вживаємо, але і його запросто можна купити у свою мисочку з кришкою, наприклад.
Я просто запитую продавця, чи може він зважити мені два кілограми картоплі у мій мішечок.
Чи 200 грам горіхів у мою баночку, чи 10 грам сушеного часнику у мою тару, чи кілограм ягід у мій кошик. Більшість може!
Огірки, помідори, банани взагалі купую без пакування. Часом продавці хочуть нав’язати пакетик. Відповідаю, що не колекціоную сміття. Крупи зважую прямо в мішечках (їх вага не перевищує 10-12 грамів, тому на ціну вони суттєво не впливають).
Хліб беру також у свою торбинку.
Продавці на касі поводяться по-різному. Здебільшого мовчки роблять свою роботу. А дехто хвалить. Люди у черзі звертають увагу, часто чую щось на кшталт: «Треба і нам так».
Незалежна від реклами.
Такий спосіб затоварення примушує бути відповідальнішою — складати список, продумувати скільки мішечків чи баночок брати з собою, обдумувати, які продукти справді необхідні, а від яких можна відмовитися.
Це робить мене незалежною від реклами, маркетингових хитрощів і спонтанних покупок. Обирати паперову,
Багато продуктів можна робити самостійно. Наприклад, йогурти і інші кисломолочні продукти, деякі види сирів, корисні солодощі та випічку, масло.
А ще я зробила вибір на користь багаторазових речей: звичайні носові хустинки, які можна попрати, екосумка замість пакету, мішечки з тканини замість пет (сама собі нашила зі старого одягу), акумулятори замість батарейок. Водичку постійно ношу з собою у спеціальній пляшці, чай у термогорнятку. Всього одразу і не пригадаю.
Як бути з побутовою хімією.
Те, що можна придбати лише у фабричній тарі, купую більшими об’ємами. Якщо не можу відмовитись від цього засобу.
Деякі засоби для прибирання роблю сама. Сода — універсальний продукт — чудово відмиває і відбілює. Гірчичний порошок — знежирює.
Використовую багаторазові памперси з вкладками для найменшого сина, гігієнічну чашу замість прокладок.
Маю досвід миття голови і житнім борошном, і мильними горіхами.
Косметику я люблю і ще не готова від неї ані відмовлятись, ані робити самостійно усе. Роблю зубну пасту і зубний порошок (головний інгредієнт тут сода і кокосове масло). Олійки для тіла та волосся, різні маски, скраби, воскові пом’якшувальні креми робила сама давно. Зараз експериментую з шампунем, поки не задоволена результатом, зате маю досвід миття голови і житнім борошном, і мильними горіхами.
Натуральне мило легко купити без упаковки або у звичайному папері від місцевої миловарні «Димко», там же є і мило для прання. Скляну тару від мила-пасти цієї ж миловарні, яке використовую замість гелів для душу і очисника для обличчя, можна потім повернути і отримати знижку.
Замість дезодоранта використовую кристал алюмінієвих квасців.
Купувала, до речі, в Калуші ще три роки тому і він досі в дії (сміється). Парфуми — сухі, на основі воску в дерев’яній баночці.
Є магазини, де більшість косметичних засобів можна купити або взагалі без упаковки, або в екологічному варіанті — папір, алюміній, скло. Це вже не в Калуші. Зате є привід час від часу з’їздити до Львова, наприклад.
З декоративною косметикою поки все як є. Я просто обмежила свою косметичку одним відтінком помади, одним видом туші і тінями та рум’янами природних відтінків, СС-кремом та мінеральною пудрою. А там буде видно (сміється). Попереду ще довгий шлях до zero.
Буду ділитися новими відкриттями і лайфхаками на своїй сторінці у Facebook.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
