Часи національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького є одними із найяскравіших і, одночасно, одними з найтрагічніших в українській історії. В ті роки себе проявили безліч політиків та полководців. Та був серед них справжній військовий геній.
Іван Богун – мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України. Через століття він всиляє в нас беззаперечну любов до Батьківщини та надихає на подвиги. За даними польського дослідника Евгена Лятача, був сином Федора – дрібного шляхтича, державця містечка Бубнева (тепер село Бубнівська Слобідка, Золотоніський район). Рід Івана Богуна, як припускається у наукових дослідженнях, козацько-шляхетського походження, але це припущення мало обґрунтоване. У книзі «Малороссійский гербовник» описано герб роду Богунів. Також вказано, що полковник мав сина Григорія та онука Леонтія. Вони були військовими товаришами.
З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького і, згідно з «Реєстром Війська Запорізького 1649 року», значився серед козаків Чигиринського полку, в його сотні був записаний «кадровий резерв» Хмельницького як прості козаки (зокрема серед них Михайло Криса, який був серед заручників у поляків у битві під Жовтими водами). Треба додати, що народна дума згадує про нього як одного із чотирьох керівників повстання, які перед самим початком війни прибули на Низ (серед них ще Максим Кривоніс, Мартин Пушкар та Михайло Борохович). Згодом, 1650 року, за добрі організаторські здібності та військовий талант Богуна призначили кальницьким полковником.
Під час війни з Польщею, Богун особливо відзначився у Берестецькій битві. Цей печально відомий бій відбувся в 1651 році. Військо Богдана Хмельницького, заручившись підтримкою татар під проводом хана Гірея, вирушило на кордон між Галичиною і Волинню, де і зустріло польське військо, яке очолював сам король Ян Казимир.
Це була жорстока битва. Протягом двох днів перевага була на боці козаків, велика кількість польської шляхти не встояла під їхніми ударами та полягла. Проте у вирішальний момент вдача зрадила хлопців. Оцінивши свого супротивника, поляки зібрали всі залишки своїх сил та вдарили по лівому флангу, який тримали татари. Воїни хана злякались та ганебно втекли з поля бою. Передавши командування Филону Джалалію, Хмельницький вирушив наздоганяти татар та змусити виконати умови домовленості, проте вони не тільки не повернулись, а й захопили гетьмана у полон.
Розладнане та оточене військо охопила паніка. Джалалій не міг його згуртувати, тому наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. І це стало для них порятунком.
Протягом десяти днів тривали запеклі бої. Козаки, загнані у пастку, оточені ворогом з трьох сторін і болотом позаду, відбивались із останніх сил. Проте втрати були надто великі з обох боків, тому почались переговори. Польські шляхтичі вимагали щоб козаки склали зброю та прапори, а також здали своїх воєначальників. Ці умови були не до вподоби наказному гетьману, тому він вдався до хитрощів. Поширивши серед ворогів чутку, що нібито Хмельницький із Гіреєм повернулись та готуються до масивного наступу, Богун наказав козакам створити атмосферу свята, грати на литаврах та сурмах. Надурені поляки відправили значні сили до річки, а козаки змогли тихенько вийти з табору та перебити поляків, які сиділи в окопах.
Зрозумівши що його обдурили, Казимир вирішує збудувати дамбу, щоб затопити та знищити козацький табір. Проте полковник Богун не здався. Змайструвавши із одягу, бочок, сідел та мішків переправу, козаки вирвалися з польського оточення, пройшовши через болото.
В битві під Берестечком було втрачено значну частину війська, але ці втрати були поповнені повсталими українцями з народу.
Поповнивши свої полки, Іван Богун почав вигнання татарських військ з українських земель. Це була жорстока кара за зраду та руйнування українських сіл і лише декілька сотень із тисячного татарського війська змогли втекти.
Досі, Іван Богун надихає українських воїнів своєю любов’ю до Батьківщини та видатними здібностями полководця.
Катерина Солодка – спеціально для “Прикарпаття Online”
За матеріалами:
https://myukraine.org.ua
https://uk.wikipedia.org
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
