Цього року в Україні запускають систему електронну систему охорони здоров’я. Персональну інформацію про українців перемістять до електронної бази даних, передає Корупція.Інфо
Процес почнеться з 1 квітня, коли лікарі почнуть підписувати з пацієнтами декларації про медобслуговування. Це частина медичної реформи.
Які дані українців з’являться в електронній системі
Система eHealth дасть пацієнтам можливість вибирати лікаря і записуватися на прийом у зручний час. У перспективі в системі буде електронна медкарта пацієнта з історією хвороби. Всі аналізи в електронній формі прикріплятимуться до картки.
Це зручно і для лікарів, і для пацієнтів.
Ще це потрібно Міністерству охорони здоров’я. Зараз в Україні складно вести статистику захворюваності, контролювати витрати ліків. З електронною системою державні органи знатимуть, куди слід витрачати бюджетні гроші, щоб це приносило максимум користі, адже система накопичуватиме велику кількість статистики про захворювання та лікування.
В результаті, медики працюватимуть у комфортних умовах і будуть захищені від зловживань, а всі українці отримуватимуть за державний рахунок якісніші медичні послуги.
З 1 квітня під час візиту до терапевта, сімейного лікаря або педіатра потрібно буде підписати з лікарем декларацію про медобслуговування. Після цього медик внесе до системи інформацію про пацієнта: паспортні дані, ідентифікаційний номер, телефон та електронну пошту.
Медичні дані з’являться в системі пізніше. Електронна система має на увазі, що в ній зберігатимуться і медичні карти українців. Однак це відбудеться не цього року.
Всі дані зберігатимуться на центральному компоненті системи – він належатиме державі. Пацієнти і лікарі отримуватимуть до нього доступ через приватні медичні інформаційні системи. Кожне медзаклад має саме вибрати, якою з них користуватися. Для комунальних та державних лікарень базовий набір сервісів – безкоштовний.
Ризик крадіжки даних
Центральний компонент контролюватиме держава. Експлуатацією системи електронної охорони здоров’я займеться держпідприємство “Електронне здоров’я”. Від розробників приватних інформаційних систем зажадають строго дотримуватися вимог до надійності, безпеки і конфіденційності даних, якими їх системи збираються обмінюватися з центральним компонентом. Система також пройде сертифікацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.
В українському законодавстві існують вимоги щодо захисту персональних даних. Система матиме сертифікат комплексної системи захисту інформації. Всі вимоги до безпеки даних стосуватимуться як медичних інформаційних систем, так і центрального компонента.
Але, незважаючи на вимоги, більшість держреєстрів в Україні зберігається на застарілому обладнанні. Минулого року USAID досліджував на захищеність українські електронні реєстри. 40% баз даних не мають атестованих систем захисту інформації.
“Неможливо зберігати мільйон доларів посеред вулиці в поліетиленовому пакеті. Персональні дані теж цінність. Якщо ми не хочемо, щоб вони потрапили на чорний ринок, потрібно, щоб державний розпорядник був здатний їх захистити”, – говорить директор Revival Institute for Future.
Законодавство в цій сфері вимагає доопрацювань, причому як з точки зору визначень і термінології, так і покарання за подібного роду правопорушення. Працювати потрібно, насамперед, над захистом загальнонаціональних баз даних, в тому числі і в сфері охорони здоров’я, вважає Олександр Смичніков, провідний консультант 10Guards.
“Ми досі залишаємося країною, де бази фіскальної служби, старі бази ДАІ або бази комунальних служб можна купити мало не на ринку з рук. Так, зрушення в кращу сторону є, але інструменти контролю безпеки в таких установах далекі від надійності. Причому, загроза тут рівносильна як з боку хакерів, так і, на жаль, співробітників таких служб, які, в гонитві за наживою, самі зливають величезні масиви даних”, – коментує Олександр Смичніков.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
