Живучи в місті, Іван та Олена вирішили об’єднали дві свої однокімнатні кварти. Дуже гарна це була сім’я. Вони були такі життєрадісні, постійно посміхалися. Проте, в не них не було дітей. Та десь в глибині душі і їх це, мабуть, непокоїло, хоч на людях цього й не показували. Олена лiкyвaлaся у різних клiнiкaх. Проте безрезультатно.
Олена працювала головним бухгалтером на великому заводі, а Іван на іншому – заступником директора. Олена знала майже всіх на підприємстві. Знала вона й Валю, яка щойно після школи прийшла до них працювати. Дівчина в місті мала місце в гуртожитку. Але загалом жила бідно. От Олена й запросила дівчину до себе додому. Родина піклувалася про неї, підгодовувала її. Деколи й речі купляла. То чобітки на Різдво подарують, то пальто на день народження. Всі вже звикли, що Валя – ніби рідна дитина у цій родині.
Проте, одного разу Олена повернулася додому, а там Іван. Дружина хоче піти у спальню, бо їй треба було терміново переодягнутися після дощу. А чоловік її не пускає. І так лагідно з нею говорить.
Що сталося? – стривожилася Олена. – У нас якісь гості?
Та які гості? Валюша тільки, – заспокоїв чоловік.
Але коли все ж Олена рішуче рушила до спальні, знайшла там oгoлeну і перелякану Валю у своєму ліжку.
Жінка одразу все зрозуміла. Схопилася за сeрцe. Довелося викликати швuдкy.
У лiкapню до неї ходив тільки Іван, бо Валя не наважувалася показуватися на очі суперниці. Але Олена видужала і повернулася додому. З чоловіком не стала сварилася. Просто вже перестала посміхатися. Часто затримувалася на роботі. Іван нічого не міг сказати, відчував себе винуватим.
А тим часом Валя написала заяву про звільнення. Коли Олена про це дізналася, пішла до директора:
– Ні в якому разі не звільняйте її. В неї ж удома батько – останній aлкoгoлiк, мама – теж. Куди вона дінеться?
На роботі ніхто не здогадувався про справжню причину звільнення. Директор погодився: краще вже дівчині залишатися в колективі – це вже якась підтримка для Валі. Про те, що родина опікується дівчиною, він знав. Тому прохання Олени звучало зовсім природно. Проте з того часу суперниці оминали одна одну. Якось кожна не наважувалася заговорити першою.
Але згодом Олена дізналася від подруги Валі, що та вaгiтнa. А хлопець, який зaкoхaнuй в неї, що мешкає у Латвії запропонував Валі одружитися. Але про вaгiтнiсть кoхaнoї, та ще й про те, що ця дитина не від нього, поки навіть не здогадується. Поки що Валя приїжджала тільки до нього. А про те, де вона працює, не розповіла.
Чоловік Олени врешті-решт не стерпів і зібрався у далеку експедицію. Дружина розуміла, що це насправді розлучення. Запропонувала розійтися. Але Іван попросив почекати. Хай кожен наодинці з’ясує, наскільки вони потрібні одне одному.
Олена дуже важко переносила розрив. А тим часом навколо Валі теж розгорталися неабиякі пристрасті. Вона почала уникати свого кoхaнoгo, не писала йому листів. Бо ж він міг помітити її вaгiтнiсть. А згодом і зовсім зникла.
Та одного ранку Валя подзвонила Олені. Просила пробачення. Плакала, що розуміє: таке пробачити не можна. Олена попросила, щоб вони зустрілися. Місто, в яке зараз перебралася Валя, було за три кілометри. Але Олена все ж поїхала туди у відрядження.
Зустрілися вона в одному із міських скверів. Валя виглядала змарнілою, пригніченою. Крізь сльози пробачалася, що поламала долю і собі, й іншим людям. Розповіла, що той латиш все ще їй дзвонить, поривається приїхати. А вона ніяк не наважиться йому сказати правду.
А знаєш що? Народжуй дитину. А я їй всиновлю! – раптом виникла ідея в Олени.
Як? Ви? Та ви мене повинні ненавидіти! – здивувалася дівчина.
Люди не завжди роблять те, що повинні робити, – відповіла їй Олена і гірко посміхнулася.
І справді, вона так і зробила. Валя поїхала в Латвію, вийшла заміж. Тільки згодом чоловікові зізналася, що в неї вже є дитина. Але той її не кинув. Вони й далі стали жили, як раніше, народилася в них гарненька донечка.
А от Олені повезло менше. Валиного сина вона всиновила. Коли приїхав з експедиції чоловік, вона йому про це розказала. Це ж була його дитина. Дитина від кoхaнкu. Але Іван як почув про сина, одразу почав знову збиратися в експедицію. Олена не заперечувала. Тільки попросила, щоб вони розлучилися.
Іван і досі десь далеко. У рідне місто не потикається. Не міг розібратися у своїх особистих проблемах. Аліментів ніхто від нього не вимагає. Олена переїхала в інше велике місто. Тут ніхто не знає, що це не її дитина. Так вони і живуть.
У цьому багатокутнику всі про все знають, крім хлопчика. Йому поки ні про не розказують. Хоч Валя з чоловіком та донькою щороку приїжджають.
Проте Олена стала щасливою. Вона і в іншому місті зробила стрімку кар’єру, бо є дуже добрим фахівцем своєї справи. На спокійне життя коштів їй вистачає. А от чи вистачає надійного плеча поруч? Мабуть, що ні. Тільки якщо вона й чекає на чоловіка, то на сміливого і відповідального. А не такого, як її колишній.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
