Нас, українців, провокують давно. Хто перший почав? Яка тепер різниця, адже мертвих з могил не піднімеш. Але, відзначити все ж треба одне – нас, українців, майже завжди провокувала наша власна влада, якій ми молилися і перед якою хилилися. Богдан Хмельницький віддав нас в російське рабство на 400 років. Це рабство все більше в нас імплантують і вростають, нас нищили, схрещували через змішані шлюби, нас децентралізувати, називали радянською республікою, тільки для того, щоб не назвати російською колонією.
Про це сьогодні вночі написала в своїй статті відома публіцист і письменник Олена Ксантопулос.
Але, залишимо в спокої гірку історію нації без власної держави. Повернемося на чверть століття назад, туди, де ми, нарешті, здобули свою державу. Це було щастям, це було довго очікуваним звершенням надій і мрій цілих поколінь українських сімей. Нам би розвиватися, дивувати і цвісти, але немає, ми продовжуємо борсатися в провокаціях чужий для нас влади.
Провокацією нашої влади часів незалежності, була здача ядерної зброї за папір з підписами глав провідних держав, тому що цей папірець називалася Меморандум і не мала ніяких юридичних важелів, які могли б дійсно гарантувати нашу безпеку. Тоді світ тихо знову віддав нас Росії.
Провокаціями був дозвіл російському флоту залишитися в Криму, а потім продовження цього терміну.
Провокацією був Донбас зі сталінськими переселенцями, мутуючий в сторону феодального рабства і екологічної катастрофи.
Провокацією була приватизація державних підприємств і інший державної власності, що залишила народ України біля розбитого корита, але вознесшей на недосяжну висоту бандитів, які очікували свого часу в утробі радянської соціалістичної системи, яка живила їх через свою пуповину.
Провокацією був перший Майдан, після якого народ повернули в стійло російської гебешною прихованої колонізації.
Провокацією, був, звичайно, другий Майдан, коли народ змусили вмирати за те, щоб до влади прийшов черговий ставленик російського гебешного монстра. Більш цивілізований, але також більш цинічний і брехливий, ніж всі попередні викидні кремлівської матки, що опинялися на українській землі.
Провокацією була здача Криму, в той час як його готові були захищати і, найімовірніше, утримати наші захисники, яким до початку захоплення цієї частини української землі ще не всім продезінфікували мозок.
Провокацією була здача Донецька і Луганська, коли «українські» влади просто чекали, коли організовуються, побудують барикади і захоплять адміністративні будівлі російські наймані бандформування.
Провокацією стала визвольна війна українського народу, названа АТО. Війна, яка мало зачіпає інтереси владу і гроші імущих, але кожен божий день приносить горе українського народу. У цей війні, яка вже триває більше трьох років, було багато інших провокацій, таких, як Іл з нашими десантниками, Іловайськ, Дебальцеве і, звичайно, Мінські договорняки.
Провокацією є смерті наших захисників під час безперервної торгівлі з Росією і з їх найманцями на сході, яку здійснює та на якій наживеться наша влада.
Мінські домовленості – це чистої води провокація, тому що Росія не агресор, а Німеччина не наш друг. У цих домовленостях Україна домовляється сама з собою капітулювати. Більше нічого.
Провокацією залишаються всі кадрові призначення президента Порошенко, що призвели до злиднів і смертям. Пишу смертям, тому що не тільки Гонтарева вбиває українську націю, залишивши її без грошей, але і Муженко, годованець Януковича, а, отже, Кремля, який до цих пір залишається начальником Генштабу.
Провокацією є те, що відбувається на наших очах знищення добровольців, волонтерів і патріотів. Добровольчі загони стали терористичними організаціями в те, час, як ДНР і ЛНР досі такими не визнані.
Провокацією є реформи в тому вигляді, в якому проводить їх наш уряд. В результаті реформи поліції, всі менти і беркутня повернулися на свої місця і все сміливіше б’ють і вбивають фронтовиків.
Провокацією було підвищення комунальних тарифів на користь олігархів, які трохи прикрили від народного гніву субсидіями. Однак днями пішла чергова провокація від нашого уряду – якщо є заборгованість за два місяці, субсидії більше бабуся не отримає, а заборгованість у неї віднімуть з пенсії.
Провокацією була недавня афера з антрацитом за ціною «Роттердам +», в результаті якої Ахметов і Порошенко збагатилися за наш з вами рахунок на 10 млрд. Гривень.
Провокацією є підвищення пенсій і зарплат на десяток доларів в той час, як з 1 липня урядом відпущені ціни на соціальні товари.
Провокацією є кругова порука в Раді, яка не дозволяє зняти депутатську недоторканність з депутатів, на яких поклав своє око генпрокурор Луценко. Що відбувається?
Порошенко попередили, але Порошенко дуже хочеться на другий термін. Його генпрокурор намагається натискати йому кісточок, щоб був залік, а Рада відмовляється ці кісточки для них обгризати, тому що у кожної фракції є свої політичні апетити.
Зупинимося тут. Досить перераховувати провокації. У нас обвалюються школи, але ростуть паркани навколо палаців чужій владі, проте ми мовчимо. Гаразд, залишимо самих себе в спокої. Я думаю – а навіщо нашій владі провокувати нас так безсовісно і нахабно? Чого вона хоче?
Нашою країною править не Порошенко. Україна правлять Кучма, Медведчук, Фірташ і, звичайно, Путін. Порошенко не справляється зі своєю роллю. Напросився, але не справляється. Нас провокують на новий Майдан?
За часів радянської імперії, кремлівська «еліта» влаштовувала один одному вирвані роки, змушуючи народ раптом відчувати дефіцит тютюну або прального порошку. Гнів був спрямований проти особи, що стоїть на чолі партії, а, насправді, ці дефіцити влаштовували його однопартійці, які хотіли висмикнути з-під генсека стілець, на якому він сидів. Хрущову влаштували дефіцит хліба, Горбачову – дефіцит сигарет і прального порошку. Георгій Почепцов пише, що були бунти, які проходили під «доброзичливим контролем» КДБ.
Але, знищуючи один одного, влада завжди пильно стежила і стежить за народом, який здатний на власний бунт без всякого нагляду КДБ або інших спецслужб. Тому влада, яка бажає втриматися в своїх кабінетах якомога довше, застосовує кілька добре знайомих з методів. Це зубожіння. Це практично знищення медичного обслуговування та освіти. Це скорочення робочих місць. Доведене до краю населення або вмирає, або залишає країну. І те, і інше влади на руку. Чим нас менше, тим менше у неї проблем. Від одних позбавляються, тому що вони можуть бути незадоволені своїм матеріальним становищем, від інших позбавляються тому, що вони можуть повстати за нематеріальне. Наприклад, за те, що постійні провокації – це несправедливе і принизливе ставлення до народу. Рейдерство – це теж провокації, які в сільській місцевості відчуваються набагато гостріше, ніж в містах
Світ змінюється. Важко змінюється. Разом з ним змінюється людина. Або, навпаки, людина зробила світ складним. Починаючи з кліматичних і екологічних змін, і закінчуючи глобалізацією, розшарується жителів Землі на купку вкрай багатих і мільярди вкрай бідних, але постійно відтворюють собі подібних, наша планета стає все менш придатною для комфортного життя через.
Однак для нас з вами – українців, життя складним роблять не виклики часу. У нас на порядку денному не стоїть освоїти складні технології, які розподіляють енергію НЕ через липкі від крові руки олігархів, а через неживий і тому некорумпований комп’ютер, якому не потрібна чергова яхта або вілла. Ні, нашу з вами життя такій складній і такою нещасною робить зграя політиків – чужих і перефарбованих в своїх. Українська політична зграя, як і російська, відстала назавжди. Чому? Тому що наш так званий капіталізм побудований всередині звалився комунізму. Ми не розчистили свою Ground ZERO, щоб творити з нуля, немає, ми вирішили мотлох не викидати, зберігши не тільки тих, хто висадився в Україні з партійними касами, а й самих комуністів. Ми промовчали, коли радянські партійці і просто бандити привласнили те, що належало всім нам. Держпідприємства приносили їм надприбутки, які виводилися в офшори, держпідприємства стали розсадником корупції, вони не оновлювалися і не модернізувалися. Що тепер? Тепер у нас немає економіки. Немає робочих місць. Тепер ми можемо померти або виїхати. Влада посилено провокує нас на це.
Отже, Кучма незадоволений Порошенко. Той занадто багато крав і займав. Тепер з одного боку, МВФ вимагає повертати кредити, з іншого боку, немає грошей піднімати країну. Порошенко кидається до Трампу, але там теж все погано. Там розуміють, що Порошенко хоч і став президентом в результаті кривавих махінацій, не є самостійним гравцем і вагомою політичною фігурою. Всі знають, що Порошенко бере відкати практично від усього, що вибудовується в схему. Другий термін – це хоч примарна, але все ж гарантія його життя. Тому сам Порошенко, Гройсман та Луценко метушаться з реформами і звинуваченнями, які їх же система не дає їм здійснити хоча б про людське око.
У світлі того, що, як мені підказує інтуїція, під час позачергових виборів, кланово-олігархічний капіталізм, який народився з руїн комунізму, спробує переформатуватися, я закликаю нас з вами бути пильними. На цей раз вони не будуть роздмухувати революцію. Вони це зроблять тихо. Вибирати будемо ми, але правильну конфігурацію збудують вони самі. Фальсифікацією, фальсифікаціями і маніпуляціями. Повірте, їх інтелектуальний банкрутство до їх поразки не приведе. Вони цілком можуть протриматися ще пару десятків років, продавши Україну в сировинне рабство міжнародним лихварям.
Чи не хочемо ми, український народ, замість того, щоб слабо реагувати на нескінченні провокації влади, що стають все більш жорстокими, знайти, нарешті, свою державу і свою владу в цій державі? Будуть дострокові вибори, можливо, цієї осені. Їх треба саботувати. Вибори будуть не за нашими правилами. На виборах знову будуть балотуватися Лесик і Кононенко, Розенблат і ляшки. Наші голоси знову підрахує Охендовський. Вони знову зайдуть в Раду зі своїми кишеньковими Комбат і бізнес-інтересами. Не сподівайтеся перевиховати тих, хто знову віддасть голоси за чужу владу. Але, без голосів більшості українців вони не зможуть імітувати свої вибори. І тоді ми проголосимо наші, демократичні вибори.
Юлія Мостова, в своїй промові перед учасниками 10-го Міжнародного молодіжного форуму освітніх програм «Завтра. UA », сказала, що ми випробували три клінічні смерті після трьох майданів, коли вмирали наші ілюзії і надії.
Ні, після третього Майдану ми досі перебуваємо в клінічній смерті. Всі прекрасно знають, що під час клінічної смерті уражається, перш за все, мозок. Чим довше клінічна смерть триває, тим більша ймовірність повернутися до життя повним ідіотом. Давайте прокидатися, чи не будемо більше ідіотами, слабо реагують на провокації чужий для нас влади. У нас і так на диво коротка пам’ять … Нам потрібна наша, народна влада, професійний уряд, квітучу державу і українська щаслива нація, яка виросла і зміцніла поза будь-якими чужих систем і провокацій…
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
