Псалтир – книга старозавітного біблійного канону. Складається із 150-ти (151) пісень, кожна з яких називається псалмом. Свою назву книга отримала від назви древнього струнно-щипкового музичного інструменту – Псалтерія. Цар Давид, автор більшості псалмів, першим почав супроводжувати спів складених молитов та гімнів спеціальним музичним інструментом. Звідси і походить назва цього збірника.
Більшість псалмів (приблизно 80 із 150) написав цар і пророк Давид. Мойсей написав один псалом – 89-ий. Соломон – три (71,126,131), Асаф-прозорливець і його нащадки – дванадцять, Емана – один (87), Ефама – один (88), Синам Кореєвим – одинадцять. У оригіналі псалми складені за правилами єврейської поезії та часто являють собою твори неймовірної краси та сили. До одної книги псалми зібрані первосвящеником Ездрою.
Безумовно, Псалтир – найулюбленіша книга Старого Завіту в усіх православних християн. Неймовірна мудрість покладена на сторінки цього шедевру зробили його актуальним на всі віки. Псалми царя Давида християни читають у всіх важливих випадках свого життя: у радості та скорботі, відчуваючи страх або покаяння, просячи Бога допомоги та дякуючи Йому за великі щедроти та милосердя. Святитель Амвросій Медіоланський писав: «У всьому Писанні відчуваємо подих Божої благодаті, але в солодкому співі псалмів вона присутня особливо».
Якщо Псалтир – одна з найбільших перлин Старого Завіту, то, безумовно, П’ятдесятий псалом – перлина всього Псалтиря. Його історія неймовірна. Цей псалом – покаянна молитва царя Давида, який каявся перед Богом за страшний гріх. Він послав на битву, на вірну смерть благочестивого Урію Хіттеянина, для того, щоб після його смерті заволодіти його дружиною Вірсавією. Так Давид переступив одразу дві Заповіді Божі – він став убивцею та перелюбником. Зрозумівши безодню свого духовного падіння Давид складає цю неймовірно щиру та відверту молитву, в якій просить Господа простити йому його страшні гріхи та очистити душу : Помилуй мене Боже, з великої милості Своєї, очисти беззаконня мої з великого милосердя твого…
У Християнській Церкві саме П’ятдесятий псалом став найбільш вживаним у богослужіннях – як на Західні ( в католиків), так і на Східі ( в православних). У латинській традиції цей псалом відомий як «Місерере», а в українській – «Помилуй мене Боже». Псалом 50-ий входить до числа ранішніх молитов та низки канонів і чинопослідувань Таїнств. Він є одним із трьох псалмів Третього часу, читається на утрені після Євангелія. На літургії псалом 50 читається дияконом таємно під час кадіння перед великим входом, а останні вірші (Пс. 50, 20-21) — священиком після великого входу. Також два вірша цього псалма виголошуються під час Епіклези – закликання Святого Духа під час освячення Святих Дарів. Це пояснюється тим, що окрім духу покаяння, в цьому псалмі ми зустрічаємо пророцтво про святий і великий день Новозавітньої П’ятидесятниці, – зішестя Святого Духа на апостолів (Пс.50:13).
50-ий Псалом – приклад богонатхненної молитви, даний кожному християнину за зразок правдивого покаяння. Цеорква заохочує читати його якомога частіше. За словами святого Златоуста та святого Афанасія, ним Пророк вказує всім людям спастительний шлях покаяння, як певне мистецтво безперестанно отримувати перемогу над ворогом – гріхом і дияволом.
Господь ще перед цим оголосив Давиду через пророка Нафана, що знімає з нього гріхи його за покаяння (2 Цар. 12:13) – але Давид все одно молиться про те, щоб Бог почистив його від гріховних нечистот. Так і ми, отримуючи в таїнстві Покаяння відпущення наших гріхів, повинні все ж безперестанно взивати до Господа, щоб він винищив в нас самий корінь гріха.
Святий Димитрій пише, що ми знаємо в чому полягав гріх Давида, але які були його подвиги та плоди покаяння ми не знаємо. Натомість нам відомо, що через своє покаяння він отримав від Господа настільки велику милість, та отримав аку благодать, що сподобився від Нього й об’явлення Божественних таємниць та пророцького дару. Правдивому покаянню належать великі подвиги та труди, для того щоб побачити невідоме й таємне премудрості Божої.
Існує передання, що свята імператриця Євдокія, дружина імператора Феодосія ІІ, живучи на Святій Землі в V століття, читаючи 50 псалом зупинила свою увагу на рядку «Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські». Слово «благовоління» – грецькою «євдокія». Вона сприйняла цей вірш, як особисте звернення Боже до неї, а тому наказала своїм слугам в скорому часі відбудувати стіни Єрусалиму.
Ще кілька нотаток стосовно тлумачення тексту:
– Проти тебе я згрішив (6) – Хоча Давид согрішив стосовно людей, він розумів, що перш за все винен перед Богом. Бо кожен наш ближній – образ Бога Живого.
– В гріхах родила мене мати моя (7) – Натяк на вчення про первородний гріх та спадковість людських пристрастей.
– Іссоп (9) – рослина, трава з якої євреї робили кропило для кроплення себе жертовною кров’ю.
– Не відверни лиця Твого від мене (13) – Святі отці свідчать, що коли розум людини вперто перебуватиме в лукавстві та суєті, то Бог відверне від неї Своє лице (Свою Божественну турботу про нас).
– Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх (15) – Давид приносить обітницю Богу, що коли йому простяться гріхи він явить перед іншими свою праведність.
– Визволи мене від вини кривавої (16) – мова йде про кров убитого Давидом чоловіка
Псалом 50 (у перекладі Патріарха Філарета)
1 Начальнику хору. Псалом Давида, 2 коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння).
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. 4 Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. 5 Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. 6 Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. 7 Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. 8 Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. 9 Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. 10 Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. 11 Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. 12 Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. 13 Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. 14 Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. 15Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. 16 Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. 17 Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. 18 Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. 19 Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. 20 Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. 21 Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.
Євген Заплетнюк, священник, місіонер, публіцист
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
