Рахункова палата рекомендує посилити контроль за певними випадками та переглянути умови надання пільг, щоб уникнути зловживань.
Наприкінці жовтня Рахункова палата України оприлюднила результати першого історії аудиту ефективності роботи Пенсійного фонду України (ПФУ) в умовах військового стану. І деякі висновки цього аудиту не всім сподобаються.
Докладніше про те, що в Україні почнуть економити на пенсіях, повідомляє сайт “На пенсії”.
Повідомляється, що основною метою аудиту було оцінити, наскільки раціонально використовуються бюджетні кошти та які дії можна зробити для підвищення ефективності роботи фонду, оскільки держава вже протягом кількох років стикається з фінансовими викликами щодо забезпечення пенсіонерів.
Звіт виявив цілу низку проблем, починаючи від недосконалості законодавчої бази та закінчуючи помилками у звітності та складнощами з виконанням судових рішень.
Одним із ключових висновків стало те, що Кабінет Міністрів України, незважаючи на всі труднощі, зумів зберегти встановлений рівень пенсійного забезпечення.
Однак недоліки в законодавстві та гострі економічні проблеми негативно впливають на бюджет ПФУ, що знижує його фінансову стійкість.
ПФУ фактично не може покрити всі пенсійні зобов’язання лише коштом страхових внесків, і щорічно змушений отримувати значні дотації з державного бюджету, який, своєю чергою, наповнюється шляхом міжнародної допомоги та позик.
Таким чином, підтримка пенсійного фонду багато в чому залежить від зовнішніх джерел фінансування, що робить цю проблему особливо гострою та потребує системного підходу.
За даними Рахункової палати, аудит виявив кілька значних недоліків у роботі ПФУ.
Зокрема, було зазначено помилки у звітності перед міжнародними партнерами, хоча ці похибки оцінюються як несуттєві (всього 0,1% від поданих на відшкодування сум).
Також аудитори вказали на невідповідність між даними, представленими ПФУ та Держказначейством перед Міністерством фінансів. Важливо відзначити, що останніми роками Кабмін систематично затримував затвердження бюджету ПФУ, що впливає на ефективність управління фондом.
Зокрема, бюджет ПФУ на 2024 рік було затверджено лише у жовтні, що фактично залишило установу без затвердженого фінансового плану більшу частину року.
Одне з центральних питань — проблема демографії та економіки, яка безпосередньо пов’язана з роботою ПФУ. 2024 року в Україні налічується понад 10 мільйонів пенсіонерів — це третина населення країни.
При цьому кількість працюючих громадян, які роблять страхові внески, зменшується. Згідно з прогнозами, у майбутньому навантаження на пенсійну систему зростатиме, що вимагатиме додаткових бюджетних вливань.
Борги підприємств перед ПФУ зараз складають близько 50 мільярдів гривень, і це тільки збільшує фінансові проблеми фонду.
Окрему увагу у звіті приділено заборгованості самого ПФУ перед пенсіонерами, яка сягнула 73 мільярдів гривень. Ці борги пов’язані з тим, що пенсіонерам, які виграли судові позови до фонду, не завжди виплачуються належні їм кошти.
У звіті йдеться про те, що фонд просто не має джерел для погашення таких боргів, а це, у свою чергу, підштовхує Рахункову палату до рекомендацій щодо посилення умов виплат.
Одним із запропонованих заходів економії стало посилення контролю за виплатами пенсій внутрішньо переміщеним особам (ВПО). З липня 2023 року для ВПО було запроваджено обов’язкову фізичну ідентифікацію, внаслідок чого понад 300 тисяч осіб не змогли пройти перевірку та не отримали пенсійні виплати, що дозволило державі заощадити близько 1,6 мільярда гривень на місяць.
Аудитори запропонували посилити ідентифікацію, щоб мінімізувати нецільові витрати та уникнути виплат особам, які фактично не проживають на території України.
Також під сумнів поставлено доцільність деяких соціальних пільг, таких як підвищені пенсії для осіб, які мешкають у гірській місцевості та в зонах радіоактивного забруднення. Ці пільги не переглядалися майже 30 років, і аудитори пропонують переглянути список населених пунктів, що належать до таких територій. У разі скасування цих пільг ПФУ зможе скоротити значні витрати.
Додатково увага була приділена виплатам пенсій особам з інвалідністю, яким тимчасово відстрочили обов’язкові медичні огляди на період воєнного стану. Витрати на ці виплати становили близько 4 мільярдів гривень, і, на думку аудиторів, такі пільги могли бути скасовані, щоб забезпечити раціональніше використання бюджетних коштів.
У звіті також вказується на проблеми, пов’язані з масовою реєстрацією пенсіонерів за однією адресою у зонах радіоактивного забруднення та гірської місцевості, що дозволяє їм отримувати підвищені виплати.
В результаті проведеного аудиту голова Рахункової палати Ольга Піщанська запропонувала кілька ключових заходів щодо підвищення ефективності управління ПФУ.
Серед пропозицій — економія бюджетних коштів шляхом перегляду законодавчих норм щодо пенсійних пільг та посилення механізмів ідентифікації та верифікації пенсіонерів.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
