Повстання Пригожина ще більше підірвало його базу підтримки в ультранаціоналістичному співтоваристві, російському уряді та всередині самої ПВК Вагнер.
Ватажок ПВК Вагнер Євген Пригожин, влаштувавши заколот, робив ставку на те, що єдиний спосіб зберегти свою компанію, як незалежну силу – це виступити проти Міноборони РФ. Однак він переоцінив свої перспективи. Крім того, він розлютив багатьох співробітників “Вагнера” і симпатизують цій ПВК ультранаціоналістів тим, що не довів до кінця спробу маршу на Москву.
Як йдеться у новому звіті Інституту з вивчення війни (ISW), Пригожин розглядав як екзистенційну загрозу його політичному (і, можливо, особистому) виживанню термін 1 липня, встановлений Міноборони РФ для формалізації контролю над нерегулярними формуваннями, включаючи Вагнер. Тому він вирішив ризикнути, використавши свої сили, в спробі змінити керівництво Міноборони, а не повністю втратити ПВК Вагнер.
Аналітики Інституту допустили, що Пригожин планував цей заколот, про що говорять координація і швидкість “вагнерівських” рухів. Підтверджень цій гіпотезі у ISW поки що немає.
Аналітики Інституту зазначили, що єдина реальна надія Пригожина на міцний успіх полягала в забезпеченні дезертирства Міноборони, але воно цього не зробило.
“Повстання Пригожина ще більше підірвало його базу підтримки в ультранаціоналістичному співтоваристві, російському уряді та всередині самої ПВК Вагнер”, – вважають експерти.
В Інституті допустили, що Пригожин також розлютив багатьох співробітників “Вагнера” і ультранаціоналістів, які симпатизують цій ПВК, тим, що не довів до кінця спробу маршу на Москву.
Крім того, аналітики зазначили, що угода, досягнута Пригожиним з Лукашенком і Кремлем, засмутить співробітників “Вагнера”, оскільки вона поклала кінець зусиллям ватажка найманців захистити їх від підпорядкування Міноборони.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
