Мені наснився сон. Переді мною з’явився ангел і каже:
– Я прийшов вручити тобі повістку. Ідеш на війну.
– З росією?
– Перш за все з росією. Там зараз найгірша ситуація. Але не тільки.
– І куди ж мені іти? Мені потрібна якась підготовка.
– Непотрібна. Зброю я тобі приніс. Патрони в тебе вже є, – і дав мені в руки чотки. – Патронами є Ісусова молитва: “Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного”.
– І це поможе? – я трохи засумнівався. – Справжня війна то ця на фронті, де реально гинyть люди і де нам потрібно захищатися, між іншим, вбиваючи ворога.
– Це є один фронт, а в тебе буде інший – духовний. Ти будеш вбивати не людей а зло, яке закорінилося в людях.
– В московитах? Їх краще фізично вбuватu. За всі їхні звіpства.
– Ти можеш позбавити життя сотні, тисячі. Але зло закорінилося в мільйонах. Треба щось з тим робити. Російські війська це лише вершина айсберга. Справжнє зло набагато глибше. Його джерело в тих, які керують росією, але також в тих, які з цим погоджуються. А їх, на жаль, мільйони. І не тільки в росії.
– А де ще?
– На Заході, в Україні.
– Не зрозумів.
– Хтось з західних політиків закривав очі на дії путіна, хтось мав з того користь. Хтось в Україні думав виключно про свої статки, хтось брав хабарі, хтось чекав руского міра. З усім тим злом потрібно боротися. На різних фронтах. Ти будеш боротися на духовному.
Ангел зупинився, немов даючи мені час усе осмислити, а опісля додав:
– І ще одне. Добре було б, щоб ти заохочував інших до цієї боротьби.
– А можуть бути інші форми молитви?
– Можуть. Так як війську потрібні різні види зброї, так духовній армії потрібні різні форми молитви. Твоя зброя – це чотки.
Ангел зник, а я залишився з чотками. Вони щось мені нагадували.
Тоді я прокинувся. Чотки лежали в мене на столі. Я пригадав собі, що напередодні увечері закічив їх в’язати.
Це був дивний сон.
А може й ні.
Богдан Трояновський
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
