В “Охматдиті” зі шлунку дівчини дістали зубну щітку: це вже третій випадок за рік

Лікарі щітку залишили собі до великої колекції.

Вже втретє за цей рік лікарям столичного “Охматдиту” доводиться робити складні маніпуляції, аби витягти з дитячих шлунків через стравохід зубні щітки. Ковтають їх діти з розладами харчової поведінки, ненавмисно, але на шкоду собі.

Про це йдеться в ТСН.16.45.

Зубна щітка у шлунку – це вже третя за цей рік у ендоскопістів лікарні. «Нам також важко зрозуміти, як діти ковтають їх. Вони пройшли стравохід і потрапили в шлунок, в шлунку вони займали весь прсовіт», – розповідає лікарка Яна Кравченко.

Аби витягти предмет зі шлунку знадобилася складна ендоскопічна операція. 17-річну дівчинку рятувала команда із шести медиків. Витягали годину і це було, розповідає Ірина Коломоєць, дуже нелегко – щітка постійно «тікала» від лікарів – її підчеплювали спеціальною петлею.

Так само рятували і двох пацієнток, які були до цього. Щоправда, тоді ковтнули ручки від щіток, а вони були коротшими.

17-річну пацієнтку лікарки з «Охматдиту» вже виписали додому, щітку залишили собі до великої колекції. Але раніше це були дрібні предмети і ковтали їх діти випадково. Зубна щітка, яку проковтнули, це вже не випадковість, а знаряддя для блювання. «Спочатку допомагали два пальці, потім, коли два пальці вже не допомагають, діти починають брати сторонні предмети, щоб надавити на корінь язика», – додає лікарка.

Це розлад харчової поведінки, коли люди не задоволені собою і намагаються схуднути, навіть коли це не потрібно. Це порушення, яке зачіпає все молодших. «Це систематична робота на самознищення, хоча під видом самовдосконалення», – твердить психологиня Юлія Халевич

Вона пояснює, що цей етап розладу харчової поведінки, коли дитина потребує психіатричного супроводу. Але батькам важливо помітити ці порушення раніше. Хоча б 15 хвилин на день цікавитися життям своєї дитини та її самооцінкою.

Читайте також  «Казали, що від цього не вмирають, а мені ставало все гірше»: 20-річний українець другий рік бореться з онкозахворюванням

Вага дитини не є показником – пацієнтки «Охматдиту» з щітками в шлунках не мали зайвої ваги. «Питання не про тіло, питання про те, чи мене люблять. Все не починається зі щітки, починається з пригніченого настрою. Починається з труднощів зі сном, змінюється поведінка», – додає нейропсихологиня Юлія Халевич.

Поради психологині прості – вчасно звернутися до психотерапевта та, як би це банально не звучало, дати дітям змогу відчувати любов.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

РЕКЛАМА:

Джерело.