Штам “Дельта” спричиняє тяжкі ускладнення, завдаючи інфікованим неймовірних страждань. Медики занепокоєні особливостями симптомів недуги. Найгірше, що вірус постійно пристосовується до людей, щоб заражати їх якомога швидше та ефективніше. Лікарі поділилися фактами про поточний стан справ.
Як інформує “Molbuk”, журналістка побувала в ковідному відділенні Чернівецької обласної дитячої лікарні та побачила, яка там ситуація. Відділення знаходиться на вулиці Руській, 207.
Там журналістку зустрічає виконувач обов’язків генерального директора обласної дитячої лікарні Олександр Тесліцький.
“Станом на ранок дев’ятого листопада у нас у відділенні перебуває 23 діток, з них 14 – із позитивним результатом ПЛР-тесту. В інших госпіталізованих ми відібрали мазки та чекаємо на результати. Двоє дітей у реанімації. Найчастіше до нас надходять дітки у стані середньої важкості. Важких та вкрай важких ми відразу госпіталізовуємо до реанімаційного відділення.
Це діти, які потребують інфузійної терапії, тобто крапельниці. Частина дітей має прояви порушення дихальної системи у вигляді пневмонії та бронхіту. Окрім жарознижувальних та протимікробних препаратів, вони потребують кисню”, – каже пан Олександр і продовжує,- “перебіг коронавірусу в дітей відрізняється від перебігу в дорослих тим, що дітки не є кисневозалежними.
На сьогодні з 23 дітей до кисню підключені лише двоє. Одна дитина на апаратному диханні, а інша – на кисневій масковій терапії. Кожна хвиля циркуляції вірусу за рівнем госпіталізації у дітей відрізняється. Торік в нас кількість госпіталізованих дітей була набагато нижчою, ніж цього року. Навесні також спостерігався показник госпіталізації серед дітей. Потім було затишшя.
Із кінця серпня знову пішов спалах. Можу це пов’язати з тим, що діти вийшли на очне навчання. Доходило до 70 хворих діток. Зараз запровадили дистанційне навчання, були канікули, дітки вдома, і такого високого порогу захворюваності немає”.
Пан Олександр рекомендує батькам більш контролювати дотримання правил гігієни дітей.
“Дуже важливо мити руки та користуватися дезінфікувальними засобами, не варто забувати й про носіння масок”, – додає Олександр Тесліцький.
Разом із паном Олександром та ординатором дитячого відділення Романом Біленчуком журналісти проходять у відділення, де лікують хворих. Підходять до палати, де лежить хлопчик, підключений до апарата. Його мама доглядає за ним: то ковдру поправить, то голову поверне. Щойно побачила лікарів, привіталася та помахала рукою. Із жінкою є ще двоє маленьких дівчаток.
“Це також її діти. У мами і в дітей підтверджений тест. У дівчаток хвороба не була важкою, а от у Ростика дуже важка, бо в нього є супутні хвороби – ДЦП та аміотрофія. До нас він надійшов ще 14 вересня із пневмонією, – розповідає пан Роман.
Заходять у палату. Маленька сестричка підходить до братика та гладить його по голові. Мама сидить поруч та тримає сина за руку.
“Ми вже з донечками вже “негативні””, – каже до лікарів.
“То це ж добре”, – говорить пан Олександр.
“Дуже дякую лікарям! Вони від 14 вересня займаються нами, постійно приходять, турбуються, лікують та підтримують. Хай Бог дасть їм міцного здоров’я”, – каже мама хворого хлопчика Сніжана Розчук.
Дорогою пан Роман каже, що Ростик – дуже здібна дитина.
“Йому 16 років, він цікавиться програмуванням, але дуже часто хворіє, у мене самого серце розривається, коли бачу таке”, – каже Роман Біленчук.
Ідуть в іншу палату. Там лежить 13-річна дівчинка.
“Як почуваєшся?”, – запитує лікар.
“Добре, але хочу додому”, – відповідає пацієнтка.
“Ближче до вечора у неї підвищується температура до 37,2, а протягом всього дня ніби все нормально”, – пояснює мама.
“Зачекаємо ще день-два та відправимо на ПЛР-тест”,– каже лікар.
Виходять у коридор. Там не чутно ні звуку…
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
