Ті, хто перехворів ковідом, подекуди місяцями повертаються до звичного способу життя. Адже хвороба виснажує, висмоктує усі сили. Як якнайшвидше подолати постковідний синдром в етері Українського радіо розповіла заслужена лікарка України Марина Гуляєва.
За її словами, не буває такого, щоб після коронавірусу не залишилося жодного з синдромів.
“Так, такий діагноз зараз існує. Виявилося, що постковідний синдром — це 200 синдромів, які залишаються у людей після ковіду в різній комбінації й можуть порушувати якість життя людини. Хибна думка, що коли в легкій формі перехворів коронавірусом, одразу після одужання можна виходити на роботу”, – каже Гуляєва.
“Постковідний синдром може проявлятися не одразу: залишилися ще якісь сили в організмі й почалися імунні процеси, тобто організм бореться. Але не варто забувати, що боротьба з вірусом забирає у нас сили на все інше. Людина може після одужання відразу вийти на роботу, ходити до спортзалу і навіть не помічати появу певних постковідних синдромів.
Якщо не прислухатися до себе, то в майбутньому доведеться звертатися до лікаря з проблемою міокардиту — легкими запамороченнями, тривожними відчуттями тощо”, – пояснює експертка.
Гуляєва наголошує, що навантажуючи та виснажуючи себе одразу після хвороби, людина провокує виникнення симптомів постковідного синдрому. Потрібно слідкувати за режимом сну та уникати недосипу.
“200 симптомів можуть комбінуватися абсолютно в різних варіантах. Але в медичній практиці ми найбільше виділяємо дихальні проблеми, проблеми критичної втоми та фізичного знесилення. Часто після коронавірусу залишаються пневмоніти. Під час хвороби людина — кисневозалежна. І ця гіпоксія викликає певні зміни в м’язах, погіршує дихальну систему. Виходить, що через зміни в м’язах діафрагми та дихального м’яза людина не може нормально вдихнути”, – підкреслює Гуляєва.
“Реабілітацію від COVID-19 треба починати під час самого захворювання”, — заслужена лікарка України Марина Гуляєва.
Фахівчиня окремо виділяє й неврологічні проблеми, пов’язані з постковідним синдромом: “Може проявлятися безсонням, панічно-депресивними настроями, погіршенням пам’яті, мисленнєвих процесів, втрати смаку та нюху тощо”.
Люди, які перенесли тяжку фазу захворювання на коронавірус й перебували на штучній вентиляції легень, нерідко втрачають голос, каже лікарка. Крім того, за її словами у таких пацієнтів порушується механізм ковтання, через те, що в горлі тривалий час перебувала спеціальна трубка.
“У таких випадках Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обмежити спілкування голосом, не форсувати дихання, дрібно пити та ковтати, робити дихальні вправи — своєрідну гімнастику для горлянки. Також важливо підібрати правильну консистенцію їжі”, – додала Гуляєва.
“Треба розуміти, що під час COVID-19 всі органи та системи людини страждають: легенева, нервова системи, з’являється критична виснаженість, втома. Потрібно змінити свій робочий день так, щоб витрачати час енергетично правильно. Також має бути певний соціальний договір з працедавцем, щоб він розумів, що працівник не може перепрацьовувати”, – зазначає фахівчиня.
До якого лікаря звертатися з постковідним синдромом
“Варто звертатися до сімейного лікаря, пояснити симптоматику та отримати направлення до психолога чи невролога, які займаються з такими пацієнтами. Я б взагалі радила обов’язково консультуватися з психологом. Адже деколи навіть у близьких людей не має часу вислухати. Люди старшого віку не хочуть турбувати дітей і не знають до кого звернутися. Тому я рекомендую бути уважними та людяними до своїх близьких і допомагати у реабілітації. А також такі пацієнти повинні бути під пильним наглядом сімейних лікарів”, – говорить лікарка.
Чи може ковід спричинити інсульт
“Так, і ми маємо таких пацієнтів. У пацієнтів, які мають ураження судин, діабет, атеросклероз, гіпертонію часто виникає тромбоутворення, яке може призвести не тільки до інсульту, а й до тромбоемболії хвороби легенів та інфарктів”, – відповідає лікарка.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
