В обласному управлінні лісового та мисливського господарства застерігають мешканців населених пунктів, де можливе проживання клишоногих, не відвідувати ліси.
Слід ведмедя.
На Прикарпатті бурі ведмеді вийшли зі сплячки та активізувалися. Протягом останніх днів до Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства надійшло кілька звернень щодо появи клишоногих у лісових масивах Івано-Франківського, Коломийського та Косівського районів.
Помітили представників хижака і в селі Узин неподалік Івано-Франківська. Голова районної організації УТМР Володимир Приймак повідомив, що бурий ведмідь завдав шкоди мисливським угіддям Дністровського лісництва. Хижак знищив чотири дикі свині, яких затягнув у гущавину лісу.
У селі Молодятин Печеніжинського лісництва, що в Коломийському районі, клишоногий знищив на пасіці місцевого мешканця 14 вуликів. А в приватному господарстві одного із сіл Косівського району ведмідь роздер корову. Тварину довелося дорізати.
“Під час перебування в місцях можливої локалізації ведмедів треба говорити голосно, створювати помірний шум: співати, свистіти, плескати в долоні, носити із собою свисток або дзвіночок, – радить прес-секретар обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій. – Не можна залишати харчі та сміття після відпочинку, щоб ведмеді не звикали до людської їжі. Якщо ж зустрілися із хижаком – треба зберігати спокій і не пробувати втікати: не обертаючись спиною до тварини, неспішно відходити на безпечну відстань. Не можна робити різких рухів, відганяти хижака камінням чи палицею. Реакція тварини може бути непередбачуваною. Для відвернення уваги ведмедя можна кинути йому щось зі своїх речей. Це може зацікавити звіра на деякий час і дозволить відійти на безпечну відстань. Якщо ж хижак кинувся і нападає, потрібно лягти на живіт, скласти руки на шиї та будь-що втриматися в цій позі”.
Досвідчені лісівники радять не залишати худобу без нагляду. Треба трохи перечекати, поки клишоногі виснажені після сплячки. У високогір’ї Карпат подекуди ще сніг, ведмеді не мають чим харчуватися і нападають. Через тиждень-два хижаки підпасуться та підуть у гори.
Іванофранківець Сергій Сапіга на собі відчув близьку присутність ведмедя, вперше за тридцять років туристичного досвіду. Про надзвичайний випадок він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.
“Забіг у ліс в районі гори Мариш, на стежці побачив велику темно-коричневу постать. Здогадуюсь, що то ведмідь просто дивиться на мене. Збавляю темп і дістаю свисток. На щастя, то темне волохате не побігло на мене, а розвернулося і почало втікати. Не перестаю свистіти, та з дотриманням безпечної дистанції разом зі своїм собакою переслідую звіра. Через метрів сто ми всі вибігли на пряму широку стежку, і я таки переконався, що то попереду ведмідь. Біг він точно так, як я бачив тільки в телевізорі: смішно і незграбно, якось повільно, що аж мені довелося збавити темп. Собака Ума вирвалася вперед і тихо бігла за клишоногим, а я за ними зі свистком: десь метрів із 50, поки стежка не повернула трохи ліворуч, а ведмідь побіг праворуч угору. Я знову збавив темп, даючи йому піднятися вище, і коли переконався, що він на відстані, то продовжив бігти із собакою. Ще деякий час ми бігли паралельно, і я чітко бачив справа вгорі того косолапого “михалича”. Потім стежка пішла круто вліво вниз, а ведмідь побіг угору. Так, на щастя, наші шляхи розійшлися. Далі – без пригод, увімкнув свій ліхтарик і продовжив нічну мандрівку”.
Людмила СТРАЖНИК.
Івано-Франківська область.
Фото прес-служби ОУЛМГ.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
