В Україні удосконалено процедуру арешту банківських рахунків та списання коштів для сплати боргів. Наказом Міністерства юстиції українські банки отримали право автоматично списувати з рахунків громадян борги за комунальні послуги
Українці, за даними Держстату, заборгували 73 мільярди за комунальні послуги. І влада придумала, як це виправити – мінюст реалізував схему, за якою арешти банківських рахунків та списання з них коштів громадян стануть справою кількох кліків мишкою. Тобто якщо ви винні гроші за комунальні послуги і не платите, а на рахунках у вас є кошти, їх тепер автоматично знімуть, щоби покрити борги.
Систему відкатали на аліментщиках
Ще у 2018 році було здійснено законодавчий експеримент, коли щодо так званих аліментщиків – боржників зі сплати коштів на утримання власних дітей почали будувати систему примусового стягнення грошей. Це був фактично ковпак: аліментщик розчерком пера чиновника легко перетворювався на невиїзного з країни, його майно за спрощеною процедурою потрапляло під арешт, а всі кошти на будь-яких рахунках опинялись під контролем державних виконавців.
Задля аліментщиків навіть було створено автоматизовану систему списання боргів з банківських рахунків. І Верховна Рада погодила це відповідним законопроектом.
Отже, суть системи полягає в тому, що шляхом електронного обміну державні та приватні виконавці мають можливість спілкуватись з державними та банківськими установами і за допомогою електронних протоколів давати вказівки про виявлення рахунків, їх арешти і списання. Систему відкатали. І вона працює практично без збоїв.
Тим часом щодо всіх інших боржників діяла досить архаїчна і далека від цифровізації система арешту рахунків. Виконавцям доводилося в письмовій паперовій формі звертатись до кожної банківської установи аби з’ясувати, чи є там рахунки боржників. Потім за досить непростою процедурою накладати арешти і добиватись списання коштів. Банки, у свою чергу, як могли саботували процес порушення банківської таємниці та здачі свої клієнтів виконавцям. Адже це сильно впливає на репутацію фінустанови в очах клієнтів.
Втім, з іншого боку, як наголошують обізнані у цій галузі експерти, така громіздкість системи певним чином компенсувала “бєспрєдєл” і безправність громадян, запобігаючи тотальним арештам, списанням і наступному доказуванню, “що ти не верблюд”. Але тепер всі боржники – і по комуналці, і по штрафам, і по кредитам, і по оренді, і по аліментам – урівняні у своїй вразливості перед виконавчою службою.
Логічно було би припустити, аби всі ці зміни цивілізованим шляхом пройшли через Верховну Раду. Але, як виявилося, серед народних обранців знайшлося мало охочих дорівняти аліментщиків до боржників по комуналці. Відповідний проєкт навіть не потрапив до сесійної зали, адже ніхто в парламенті не захотів псувати собі рейтинги.
Тож удар на себе взяв Мінюст. Національний банк вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (постанова НБУ № 18 від 12.02.2021 р.). Цими змінами було зобов’язано банки надавати виконавчій служби всю інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника. В тому числі і номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках. Цим кроком було розширено доступу державних та приватних виконавців до інформації про рахунки. А вже далі Мін’юст дозволив використовувати Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше.
Для цього виявилося достатнім лише підписати наказ навіть не міністру юстиції, а директору одного з підрозділів міністерства про внесення змін у виданий раніше наказ. І те, що колись було “Порядком автоматичного арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів” порухом пера директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України Олександра Олійника перетворилося на “Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках”. Вже без згадок про алміенти.
Всередині цього наказу було зроблено ювелірну правочку: “У пункті 2 розділу I: в абзаці першому слова” про стягнення аліментів “замінити словами і знаками, “в тому числі про стягнення аліментів “.
Як списуватимуть гроші з боржників
Отже тепер дія автоматичної системи арешту рахунків розповюджується на всіх боржників, що потрапили до відповідного реєстру. Процедура відбуватиметься наступним чином.
1. Виконавець (державний чи приватний) за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює і направляє в банки вимогу про отримання інформації про наявність та стан рахунків боржника.
2. Банки не пізніше, ніж за годину робочого часу після отримання вимоги, надсилають виконавцю відповідну інформацію.
3. Виконавець за допомогою АСВП створює і направляє в банки, в яких відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів.
4. Банки накладають арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, і повідомляють про це виконавцю за допомогою системи автоматизованого арешту.
5. Виконавець при наявності коштів на рахунку боржника за допомогою АСПП створює і направляє до відповідних банки платіжні вимоги на примусове списання коштів.
6. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів.
Здавалося б, аж шість довгих кроків, які могли б розтягнутись надовго. Але в реальності все відбуватиметься за лічені години. І у жертви списання просто не буде можливості ані дізнатись про процес, ані якось оскаржити його. В кращому випадку вона по факту отримає смс від банку про зменшення коштів на рахунку. Або дізнається про це, коли спробує, наприклад, розрахуватись десь своєю порожньою карткою.
Від автосписання боргів постраждають і боржники, і банки
За попередньої, паперової процедури, процес арешту і списання був більш інертним. Це, звісно, дещо гальмувало процес стягнення. Але в той же час давало людині можливість якось відреагувати на, те що відбувається. Бо ситуації бувають різні. Звісно, всі зобов’язані платити за комунальні послуги (навіть якщо, як у випадку з централізованим опаленням, не можуть від них відмовитися, маючи при тому холодні батареї) і борги треба віддавати. Але людина може саме в цей час перебувати в складній життєвій ситуації і тому накопичити борги. Наприклад, важко хворіти, економити кожну копійку. Їй на рахунок можуть надсилати гроші на лікування інші небайдужі люди. І ці кошти, перед самою операцією, візьме і заарештує держава. Під час епідемії таких ситуацій, чи інших, не менш критичних, можуть бути тисячі.
Експерти акцентують на кількох аспектах нової системи. З плюсів можно виділити те, що зникне паперова тяганина, а процеси перейдуть в онлайн і стануть більш ефекивними. Це дозволить вивільнити масу робочих рук – в тому числі в банківських установах.
В той же час поняття банківської таємниці після цього стає примарою. Та сама Автоматична система виконавчих проваджень, через яку відбуватиметься зв’язок виконавців з банками та арешт рахунків, є доступною для великої кількості людей. І легко можна уявити, як інформація про стан рахунків людини потрапляє до її конкурентів, заздрісників, ворогів. Або, навіть, стає інструментом шантажу з боку іноземних агентів впливу.
Звісно, останній варіант – з переліку конспірологічних теорій. Але так чи інакше система робить вразливим кожного, хто, наприклад, вчасно не сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху.
Також система відкриває шлях до іншого роду зловживань. Виконавці можуть просто забувати вказувати, що арештовувати та списувати кошти потрібно в межах розміру штрафу. І виявиться, що заблокованими через це будуть всі грошові активи людини. І можна лише уявити, які кола пекла їй доведеться пройти, аби зняти арешти.
І, нарешті, все це не відіб’ється позитивно на ставленні українців до банківської системи. Експерти говорять, що люди ще більше схилятимуться до того, щоби забирати гроші з банків і тримати їх у готівці. Або в криптовалюті. Клієнти кинуться достроково розривати депозити і перестануть користуватися електронними платежами. Значить економіка держави постраждає і ще більше піде в тінь.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
