Заповідник «Ґорґани» охоплює безперервним масивом три кліматичні зони і п‘ять вертикальних ступенів пралісової, реліктової і ендемічної рослинності, біотопів і популяцій тваринного світу. Тут міститься єдиний в Європі і світі масив пралісу релікту ранньоголоценового періоду – реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Саме для її збереження і подальшого вивчення був заснований у 1996 році державний природний заповідник «Ґорґани».
Заповідник «Ґорґани»
У Ґорґанах краще, ніж будь-де в Українських Карпатах, збереглися праліси, що розвивавались природним шляхом під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини. Унікальні осередки реліктової дендрофлори заповідника мають наукове значення і є чудовим матеріалом для вивчення історії розвитку рослинного покриву у післяльодовиковий період, адже саме тут, у Ґорґанах, найбільш виразно проявився вплив останнього вюрмського льодовикового періоду. Це наклало певний відбиток на морфологічну структуру ландшафтів та характер рослинного покриву майже всіх висотних смуг.
Панорама Горган з гори Лопушної
Заповідник «Ґорґани» – це система гірських хребтів, загальною площею у 5344 га, на території Івано-Франківської та Закарпатської областей. У Ґорґанах немає значних поселень, тому тут дуже низька густота населення. З огляду на це та через відсутність туристичної інфраструктури у європейських путівниках ці гори вважаються одними із найбільш диких на континенті. Ландшафти заповідної зони досить своєрідні: мають не дуже великі висоти (в середньому 1400–1500 м), але при цьому з значними перепадами. Найвища вершина Ґорґан – гора Довбушанка, висота якої 1754 м над рівнем моря. Гора Довбушанка – досить популярний об’єкт серед туристів. Про гору написано чимало легенд і переказів. Кажуть, що так назвали її на честь легендарного опришка – Олекси Довбуша, тому що він тут постійно зимував. За легендою саме під цією горою Олекса Довбуш заховав всі свої скарби.
Сходження на гору Довбушанку, Ґорґани
Згідно з українським законодавством, відвідування Довбушанки у туристичних цілях заборонене. Взагалі, по всій охоронній території заповдника заборонена рубка лісів, будівництво, облаштування місць для масового відпочинку населення, риболовля, полювання або відлов звірів без дозволу Мінекоприроди. Оглядати природоохоронні об’єкти Ґорґан можна тільки з науковою метою та з дозволу керівництва заповідника у супроводі відповідальних працівників.
Містичні Ґорґани
Тваринний світ заповідника «Ґорґани» тісно пов’язаний з висотними рослинними поясами, тому значна частка його – види, характерні для хвойних лісів. У заповіднику і на прилеглих територіях зафіксовано 174 види хребетних тваринного світу. З них 33 видизанесені до Червоної Книги України, 91 вид тварин знаходяться під особливою охороною за Бернською Конвенцією, 1 вид тварин з незадовільним станом збереження захищені Боннською Конвенцією, 7 видів занесені до Червоної книги, 4 види тварин занесені до Європейського Червоного списку.
Рись звичайна, занесена до Червоної Книги України
А звідки походить назва «Ґорґани»? «Ґорґанами» називають кам’янисті розсипи, якими вкриті тутешні вершини. Тобто, коли масивні брили каменю рухаються по схилах гір, цим самим вони створюють шум, глухі звуки — ґорготіння. Цих кам’яних осипів досить багато – вони займають приблизно 11% заповідної території. За іншою версією назва «Ґорґани» походить від грецького слова «горгони» – страхітливі міфологічні чудовиська. Існує також версія, що назва заповідника походить від румунського слова «gоrgan» – курган. Тут є декілька вершин з назвою «Ґорган»: Малий Ґорґан, Ґорґан Вишківський, Ґорґан Ілемський, Кінець Ґорґану та інші.
Захід сонця у заповіднику «Ґорґани»
Найпопулярнішими і найулюбленішими туристичними місцями Ґорґан є Мізунський водоспад, гірськолижний курорт «Буковель», ландшафтний заказник «Грофа» та перлина Карпат – озеро Синевир.
Гора Сивуля (1836 м), Ґорґани
Гірський хребет Ґорґани
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
