«Авторитетне польське видання опублікувало розслідування, яке підтверджує, що СБУ переслідує «медіаексперта» Шарія, в тому числі, за правду про злочини ОУН в Затилі в 1944-му році». Так починається стаття на сайті під назвою «Міг-ньюз». Мовляв, Шарію намагаються заткнути рота, бо той викриває злочини «злісних націоналістів». Давайте розберемо цю «статтю».
«СБУ преследует украинского блогера в том числе за напоминание о преступлении, совершенном в отношении польских пассажиров поезда в 1944 году бандеровцами в Затыле близ Белжеца. СБУ посчитала его заявление «пропагандой» и провоцированием польско-украинской вражды”, – указано в публикации.
В статье мэр коммуны Белжец Анджей Адамек заявил, что нападение украинских националистов на представителей Польши задокументировано. Он встал в защиту Шария, отметив, что подобных ему людей нужно уважать».
Отже, сайт «Міг-Ньюз» посилається на розслідування, яке провело польське видання Kronika Tygodnia. Однак, активне посилання на розслідування переводить нас на сайт партії Шарія з тим же текстом.
Отже, посилання на саме розслідування читачам не дають. Що ж, пошукаємо самі. Переходимо на сайт видання Kronika Tygodnia. На «Міг» та сайті «Шарія» «Кроніку» називають авторитетним польським медіа. Та відкривши польський сайт в очі кидається його регіональна прив’язаність – інформація тут стосується лише Люблінського воєводства. Отже, Kronika Tygodnia – регіональне медіа з дешевим сайтом. Але, аж ніяк не «авторитетне польське видання». Шукаємо це сенсаційне розслідування на захист Шарія – запит на сайті видає 0 (!) результатів.
Може, треба шукати за прізвищем мера ґміни Белжець? Вводимо у пошуковику прізвище «Адамек». Про Шарія – 0 згадок.
Може, видання видалило його? Чи «журналісти» Шарія переплутали польскі медіа? Давайте розбиратися з допомогою сервісу, який усе знає – Google. На запит «Анджей Адамек Шарій» «гугл» видає посилання на сайт Шарія і на такий же текст на сайті 112.юа – підсанкційного медіа, яке належить такому ж підсанкційному Віктору Медведчуку.
А можливо, це журналісти видання «Міг-ньюз» помилилися? Давайте проаналізуємо контент сайту. А саме – рубрику політика, адже це чудовий маркер заангажованості видання. «В Ужгороді депутат від «ОПЗЖ» придбав кисневий концентратор», «Віктор Медведчук – ключова фігура в українській політиці», «ОПЗЖ» впевнено лідирує в соціологічних опитуваннях» і так далі. Суцільна джинса від партії Медведчука. А чи не вигадують журналісти заяву польського мера? Питання риторичне.
А тепер щодо самого «злочину українських націоналістів у 1944-му році». Йдеться про розстріл пасажирів поїзда біля присілка Затили між Белзцем та Любичею Королівською. Тоді було вбито 42-ох польських пасажирів. Вбивство – це факт. В Польщі цю трагедію подають, як злочин УПА (не ОУН, але російські пропагандисти в такі деталі не вдаються). Насправді, це один з багатьох польських міфів про українське підпілля. Сотня УПА командира «Яструба», якій приписують розстріл цивільних, стояла за 8 км від місця події. Для проведення подібної акції формування мало б таборувати безпосередньо між Белзцем і Любичею, однак ані про “Сіроманців”, ані про інші відділи УПА в цих околицях у документах не згадано. Так само немає відомостей про диверсії на колії та причетність до них сотні “Сіроманці” чи інших відділів УПА, які діяли в північно-західній частині Равського повіту (“Галайди” і “Пролом”).
В околиці Затилів, до речі базувався відділ АК (Армії Крайової – польський аналог УПА), тому проведення акції на залізниці було ризиковано. Поїзд міг зупинити також загін червоних партизанів ім. М. С. Хрущова під командуванням Григорія Ковальова, який від квітня до 24 липня перебував у цьому районі, постійно займаючись диверсіями на залізниці Рава-Руська-Замостя. Про це йдеться в документах та дослідження Національної академії наук України.
Отже, маємо концентрацію одразу кількох фейків в одному матеріалі. На перевірку інформації достатньо 20 хвилин. Вкрай некваліфікована робота російських пропагандистів.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
