Невдовзі маленькому Андрійкові Каюну з Дзвиняча виповниться два рочки. Народився хлопчик 12 грудня 2018 року. Хворіє від народження і увесь цей час мама Валентина та її маленький ангелик борються з важкою недугою.
Попередні рази дитині ставили діагноз ДЦП, однак остаточний висновок медиків буде відомий після виписки з лікарні. Наразі мама просить небайдужих людей фінансово допомогти її Андрійкові, щоб вони змогли пройти незалежне обстеження та лікування дитини у Німеччині, пише газета Слово Народу.
Для Валентини це була Богом дана третя вагітність. Проходила без ускладнень, все було в нормі. Жінка родом із села Пороги, але після одруження проживає у Дзвинячі. Обоє старших діток – Максимко і Евелінка – росли здоровенькими та допитливими, Валя добре давала ради щебетливій малечі та постійним домашнім клопотам. Начебто не було серйозних приводів для тривог і хвилювань. Молоді батьки з нетерпінням очікували маля, Валентина гладила животик і співали йому колискових, мріяла про те, яким розумним і сильним буде їхній Андрійко… Але щось там у генокоді перемкнулося, або небеса так розпорядилися – дитина народилася хворою.
«Практично після пологів я зрозуміла, що з дитиною щось недобре. З народження він дуже плакав, у визначений час не міг піднімати голівку, «не пас коней». У місяць в Андрійка почалися судоми. Три місяці ми шукали порятунку в медиків, але нам говорили: все добре, проблем нема. Я ж думала, що це кінець світу, що моє серце і розум не витримають, що я не можу допомогти йому, полегшити біль… Андрійко кричав ночами, не міг спати… Кожна мати може перевернути світ, щоб тільки найрідніші оченята світилися від щастя, але я не знала як це зробити?» – із болем розповідає Валентина Каюн.
Кілька місяців молоді батьки оббивали пороги лікарень області, з’ясовували, що з дитиною. У Львові медики сказали, що у хлопчика проблеми із неврологією. Позитивного результату не дало й обстеження та лікування у київському «Охматдиті», де зазначили, що допомогти в Україні такій дитині не можуть. Тепер мама Валентина шукає шляхи, як потрапити на лікування за кордон, зокрема у Німеччину. Найгірше, що медики у подальшому прогнозують погіршення ситуації.
Валентина завдяки односельчанці, яка проживає у Німеччині, переслала висновок МРТ одному із медичних закладів Німеччини. Їй відповіли, що 50-70% пацієнтів із таким діагнозом у них підлягають лікуванню. І якщо вони не обіцяють вилікувати дитину повністю, то принаймні полегшити біль. Це дало жінці надію. Адже під питанням й правильність діагнозу Андрійка. Можливо – це не дитячий церебральний параліч, а генетичне захворювання.
«Знаєте про що я найбільше мрію? Мрію, щоб моя дитина просто сама їла, повзала, ходила, розмовляла… Вірю з останніх сил і боюся втратити надію. Я так прагну оберегти його від жахливого болю, розрадити. І це можливо завдяки вчасно пройденій реабілітації, якісному обстеженню, підібраним правильно лікам. Ми маємо шанс на життя без болю. От лише на це все постійно потрібні великі гроші і без допомоги небайдужих людей нам не впоратись… не купити ліки, не пройти те ж обстеження. Тому прошу, благаю про допомогу у всього світу. Допоможіть нам, якщо у ваших силах перевести 10-20 грн. Зробіть це, будь ласка!» – благає мама Валентина.
РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ДОПОМОГИ
Каюн Владислав (тато) 5168-7554-5510-4972
Каюн Валентина (мама) 5168-7422-3824-3863
Мама Андрійка також веде сторінку у мережі Фейсбук, де викладає чи не щодня нові фото хлопчика, ділиться роздумами, пише про хвилини радості й суму.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
