Першу в регіоні лабораторію дослідження енергетичного потенціалу ТПВ презентували в ІФНТУНГ.
Лабораторію обладнано в рамках проєкту EnyMSW, повідомили Фіртці у пресслужбі ІФНТУНГ.
До слова, це перша на території Західної України лабораторія, в якій будуть визначати енергетичний потенціал ТПВ. ЇЇ вартість близько 40 тис євро.
За результатами досліджень, які будуть проводитись в ній, буде сформовано низку пропозицій для місцевих органів влади.
«Такі дослідження необхідні для того, аби оцінити економічну доцільність й інвестиційну привабливість побудови чи сортувальних ліній, чи сміттєспалювальних заводів, чи біогазових установок, адже інвестор має зрозуміти чи вигідно йому вкладати кошти. Без таких вимірювань ніхто не зможе сказати точно скільки насправді енергії міститься в смітті, яке стало такою великою проблемою для нашої держави. Іншими словами, наші дослідження в рамках цього проєкту – це науково обґрунтована основа, на якій будуть базуватись подальші дії з підвищення енергоефективності в регіоні», – розповідає по актуальність проблематики проректор університету, координатор проєкту EnyMSW Максим Карпаш.
Цифри та пропозиції, які нададуть чиновникам науковці університету дозволять оцінити потенціал полігону в с. Рибне, з якого фахівці й відбирали проби для дослідження. «Це стане основою для міської влади, щоб зрозуміти якою буде вигода для комунальних підприємств у майбутньому. Для нашого Управління інвестиційної політики дуже важливо мати коректні цифри, щоб надалі ефективно працювати в цьому напрямі!», – каже начальник міського Управління інвестиційної політики Ігор Попадюк.
Такі дослідження – тривалий, затратний і дещо проблемний процес, який передбачає кілька етапів. Перші проби ТПВ для лабораторних досліджень науковці відібрали кілька місяців назад (загалом після збору, сортування всіх відходів по категоріях і зважування було 5 зразків ТПВ по 6 кг кожний).
«У своїх дослідженнях ми керуємось рекомендаціями європейських партнерів, однак тут виникають деякі труднощі – ми повинні їхні методики адаптовувати під наші можливості. Так, наприклад, на полігоні сміттєсортувальна лінія працює не постійно, тому прийшлось вибрати методику, яка передбачає відбір ТПВ зі свіжих відходів, перевантажених з ущільнювача на поверхню сміттєзвалищ, – розповідає доцент кафедри екології Теодозія Яцишин. – У Європі, на відміну, до поводження з відходами підходять комплексно: тут добре налагоджене роздільне сміттєзбирання, а кожна ланка системи, починаючи від користувача, бере активну участь у цьому процесі. Підхід до поводження з ТПВ у цих країнах (Румунія, Словаччина) та, навіть, містах значно відрізняється як на законодавчому рівні, так і в управлінні на місцях, що залежить від розвитку промисловості, державної підтримки та свідомості місцевих жителів».
Після відбору, сортування та зважування, за допомогою спеціального обладнання фахівцями аналізувались: температура горіння для кожного зразка відходів, відновна маса зразка відходів (різниця між масою вихідного зразка й отриманими твердими залишками після спалювання), емісійний склад кожного зразка, склад твердих залишків. Також проводився хімічний аналіз за показниками рН, вологості та вмісту органічного/неорганічного вуглецю та важких металів: Cu, Pb, Zn, Ni, Cd, Co, Cr, Mn, K тощо.
Згідно перших результатів, найвищу енергетичну цінність має пластику.
Науковці переконані, що добре розвинена система роздільного сміттєзбирання дозволить одержувати якісний ресурс для подальшого використання та зменшити об’єми накопичення відходів на полігоні. А свідоме відношення населення та добре налагоджені процеси муніципальних служб створять основу для отримання широкого спектру ресурсів з ТПВ.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
