Івана Купала – одне з найнеординарніших українських свят. В ньому вдало переплелися язичницькі та християнські традиції. Що це за день, чому він з’явився та як його святкувати?
Івана Купала у 2017 році святкують в ніч з 6 на 7 липня, що припадає на четвер і п’ятницю.
Як святкували Купала язичники
Раніше Івана Купала святкували у час літнього сонцестояння – 20-22 червня. Свято було на честь Сонця, тож і святкування відбувалося, коли сонце приходило до зеніту (найвищої небесної точки), дні найдовші, а ночі найкоротші. Купала наші предки називали богом плодючості, тож свято носило сексуальний характер.
Головними персонажами свята були Купало та Марена. Їхні опудала готували наперед.
Святкування починалося звечора і крутилося навколо вогнища. Ця традиція жива й досі. А ви знаєте, що символізує вогонь? Наші предки вважали, що багаття – це сонце-ембріон в утробі матері. Цього ж вечора неодружені дівчата гадали на нареченого. Вони плели вінок, кидали його у воду, а хлопці ці вінки діставали. Якщо хлопець діставав вінок – дівчина була змушена цілуватися з ним. Переважно, новоспечена пара проводила весь вечір разом. А оскільки святкування проходило всю ніч, то часто ці пари незабаром одружувалися.
Молоді люди також перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива… Якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди…
І це ще не всі фаєр-шоу наших предків! Хлопці спускали з гори вогняне колесо. У деяких регіонах його не спускали, а розкручували на стовпі. Можете лише уявити, яким шоу це було раніше, коли ні електрики, ні інтернету!
Потім дівчата несли до лісу гілку з плодового дерева. Прикрашали її там і водили хороводи навколо. Хлопці знаходили дівчат, відбирали гілку і вже далі всі забави були спільні. Всі ці ігри були побудовані на залицяннях, адже хлопці ловили дівчат, носили на руках, усі обіймалися, цілувалися. Ну і все це під покривом ночі, без строгих дорослих очей.
Ну а потім, переважно парами, всі йшли шукати міфічний цвіт папороті. Він як філософський камінь мав би дарувати багатство і вічну молодість. Але, підозрюємо, для молодих людей – це був просто шанс побути удвох.
До речі, святкували не лише молоді і неодружені. Дорослі люди всю ніч не спали і охороняли господарку від духів. Збирали трави – вважалося, що саме на Купала вони мають цілющі властивості. Проводили дійства біля криниці.
Християнське Івана Хрестителя
З масовим прийняттям християнства свято трансформувалося. Спочатку церква намагалася боротися зі святкуванням Купала. Але велика частина язичницьких традицій залишилася. Аж надто вони колоритні й цікаві були! Та й куди правду діти, українці хоча й віруючі, але й добряче забобонні.
Церква святкує народження Івана Хрестителя 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня. Згідно з християнською вірою саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.
Тож ім’я видатного християнина Івана пов’язали з язичницьким богом і ми отримали свято Івана Купала. Хоча деякі дослідники вважають, що частка Іван могла перенестися з римського пантеону. Де було божество Янус (від його ж імені назва місяця June, на який припадає літнє сонцестояння). Є й інші версії, але не будемо заглиблюватися. Церква, звісно ж, не визнає обрядів та язичницьких святкувань, та все ж не так строго, як раніше, реагує на ці ігри. До речі, у цей день християни освячують у церквах віночки з трав. Цікавий “збіг”, чи не так?
До речі, подібні обряди були не лише в наших предків. Наприклад, латвійці мають свято Ліго, Літа у кельтів, а вірмени святкують Вардавар. Наші сусіди поляки, росіяни та білоруси, а також серби, болгари, австрійці, чехи та німці святкують Исиах. Дуже помпезно святкують іспанці та бразильці, у них є навіть спеціальні фестивалі “Вогнища Сан Хуана” та “Феста Юніна” відповідно. Усі ці свята проводяться у час найдовших днів, пов’язані з сонцем та вогнем.
Якщо ви бажаєте зануритись в купальську атмосфере з головою, то пропонуємо вам ідеї святкування Купала-2017
“Купальська ніч” в Івано-Франківську
В Івано-Франківську, 6 липня, відбудеться фестиваль «Купальська Ніч».
Дійство пройде на сцені біля міського озера. Початок о 19.00 годині.
Гостей заходу чекає таїнство старовинних традицій та справжні купальські гуляння. В програмі свята майстер-класи з народних ремесл, магія народних обрядів, купальські пісні та хороводи, а також конкурс на найкращий вінок з живих квітів.
Окрім того на франківців чекає виступ гурту «Рура», гурту «Брати Станіслава» та купальська ватра.
Купала у Пирогово
Одне з наймасштабніших святкувань в Україні відбувається у музеї архітектури та побуту Пирогово. Розташований музей поблизу Києва, туди легко добратися громадським транспортом, та є що подивитися навіть без святкування.
На Івана Купала там проводять дійство, яке відтворює найцікавіші традиції. До усього залучають гостей свята. Тож ви зможете навчитися плести вінки, добувати живий вогонь, дізнаєтеся секрети гадання, очищення вогнем та водою та багато іншого. Або просто спостерігати театральне дійство.
Яскраві костюми, постановки, пісні і танці мало кого залишать байдужими. Особливо варто поїхати сюди з дітьми та іноземними гостями. Ви зможете показати їм справжній колорит!
Купала на Шипоті
Якщо ж ви не прихильник офіційного святкування і хочете справжню нічну ватру, ліс і пригоди – пропонуємо вам поїхати на найдавніший фестиваль хіпі Шипіт. Фестиваль не має чітких організаторів, часових рамок чи програм святкування. На гору над неймовірної краси водоспадом Шипіт уже десятки років з’їжджаються хіпі та прихильники інших субкультур.
Саме на Купала тут роблять височезну ватру, навколо неї водять хороводи (часто голяка), барабанять, відпочивають. Атмосфера фестивалю дуже розслаблена, тут мирно зживаються люди кардинально різних поглядів.
Про Шипіт згадував культовий український письменник Любко Дереш у своїй книзі “Поклоніння ящірці”. У його версії на фестивалі збиралися самогубці. Однак на практиці Шипіт – це свято життя і любові.
Добратися туди легко з Воловця (містечко на Закарпатті), а до Воловця без проблем можна доїхати потягом чи електричкою. Жити найцікавіше у наметах. Якщо ж зелений відпочинок – це зовсім не ваше, поруч безліч готелів та приватних будинків різного класу та ціни. Обрати є з чого! Навколо заповідник, прадавній ліс, крижана гірська річка… Що ще треба, щоб знайти свій цвіт папороті?
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
