Кожного дня країна складається з малих рішень

Хтось лишається за кордоном. Хтось повертається. Хтось робить вигляд, що “якось воно буде”. А хтось мовчки стає в стрій — у формі, у волонтерському штабі, у реанімації, в кабіні вантажівки.

Опитування показують: більшість українців і далі готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Це значить одне — ця країна ще не здалася.

Питання не в тому, чи страшно. Питання в іншому:
коли все це закінчиться, ким легше буде дивитися у дзеркало — тому, хто “беріг себе”, чи тому, хто підставив плече?

Якщо всередині давно свербить думка “я можу зробити більше” — це вже відповідь.

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook