Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника кожного року покращує власні позиції у впливових вітчизняних та міжнародних рейтингах закладів вищої освіти. Цю позитивну тенденцію відзначила проректорка з наукової роботи, професорка Валентина Якубів під час онлайн-засідання вченої ради за участю професорсько-викладацького складу.
Головним питанням засідання стало обговорення підсумків науково-дослідної діяльності університету за 2020 рік і завдання структурних підрозділів щодо підвищення ефективності наукових досліджень, інформують “Вікна” з посиланням на пресслужбу ПНУ.
Проректорка Валентина Якубів, яка презентувала доповідь із глибинним аналізом процесів, що відбуваються в університеті, діаграмами та графіками, зазначила:
«Прикарпатський університет займає перше місце серед навчальних закладів Івано-Франківської області, 2 місце в рейтингу закладів вищої освіти за Scimago Institutions Rankings, входить у вісімку кращих вишів західного регіону України, а також у 20-ку найвпливовіших університетів світу за 2020 рік».
Це стало можливим, зокрема, завдяки публікаціям наукових статей науковців та студентів університету в престижних наукових журналах світу, участі вчених у міжнародних, зокрема, проєктах та програмах, що також уможливило залучення ґрантових коштів на розвиток науки в ПНУ.
В університеті систематично здійснювалися заходи щодо вдосконалення науково-дослідної роботи за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, зазначила в доповіді професорка Якубів. Вагомими є здобутки різних структурних підрозділів університету, що функціонують в межах 5 наукових напрямів.
«У 2020 році зросла активність професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів і студентів у виконанні кафедральних, держбюджетних, грантових науково-дослідних робіт. Збільшився обсяг надходжень на наукові проєкти в межах загального і спеціального фондів. Зросла кількість науково-дослідницьких робіт, які фінансуються за рахунок позабюджетних коштів, в тому числі і міжнародних фондів. У звітному році викладачами університету захищено 17 докторських дисертацій та 25 кандидатських дисертацій. Функціонувало 10 спеціалізованих вчених рад за 17 спеціальностями. Наукова інфраструктура університету представлена 19 науковими підрозділами та 23 навчально-науковими підрозділами. В університеті функціонує система електронного документообігу «Наука». Науковий парк продовжував роботу щодо створення на базі університету інноваційно сприятливого середовища для реалізації ідей творчою молоддю та впровадженню бізнес-розробок, створених в університеті при виконанні наукових досліджень».
За словами доповідачки, університет має доступ до наукометричних баз даних Scopus і Web of Science, а також видань Springer Nature. Підвищилась активність науковців університету щодо рецензування публікацій у закордонних виданнях, які входять у міжнародні наукометричні бази SCOPUS та Web of Science.
«У 2020 році збільшилась кількість публікацій статей науковців університету у виданнях, які входять до наукометричних баз даних SCOPUS та Web of Science. Опубліковано монографії та навчальні посібники. В університеті проводились міжнародні, всеукраїнські та регіональні наукові конференції. Зросла якість підготовки студентів до участі у міжнародних і всеукраїнських конкурсах наукових і творчих робіт».
Разом з тим, зазначила проректорка, в організації і здійсненні наукових досліджень існує ще ряд проблем, які вимагають нагального вирішення. Потребує вдосконалення робота щодо проведення наукових досліджень, створення інновацій з метою їх реального впровадження у практику та комерціалізації, треба вдосконалити роботу щодо активізації публікаційної активності науково-педагогічними працівниками, в т.ч. у виданнях, які індексуються у базах Scopus та Web of Science. Вдосконалити необхідно і роботу щодо активізації студентської наукової діяльності та підготовки студентів до участі в наукових конкурсах, зокрема, працювати зі студентами у межах усіх освітніх програм.
«Також потребує вдосконалення робота щодо залучення коштів для виконання наукових досліджень, в тому числі і від закордонних фондів та, особливо, госпдоговірної тематики. Доцільно активніше використовувати можливості соціальних наукових мереж для пошуку партнерів для наукової діяльності та підвищення публікаційної активності», — зазначила Валентина Якубів.
У свою чергу ректор ПНУ Ігор Цепенда наголосив, що необхідно активніше використовувати матеріальні та інтелектуальні ресурси університету. Зокрема, наукові центри, які вже існують, а також вже готуватися до використання Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України і Польщі, Міжнародного наукового центру “Обсерваторія” та Центру інноваційних освітніх технологій «PNU-EcoSystem».
Крім того, активізувати наукову діяльність і написання рейтингових наукових статей до міжнародних наукових журналів.
«Зараз перед нами є дуже великі виклики, які нам потрібно якнайшвидше реалізувати. Це виклик провідним науковцям. Тим, хто шукає ідеї, аби себе реалізувати. На прикладі доцентки Тетяни Татарчук ви бачите: ідея створення Навчально-наукового центру хімічного матеріалознавства та нанотехнологій виникла у 2017 році. У 2019 році вона вже реалізувалася матеріально. Станом на 2021 рік за темпами публікацій в SCOPUS — це №1. Це Прикарпатська наукова мрія. І кожен може реалізувати свою мрію. Ми готові надати поштовх, підтримку для реалізації», — зазначив Ігор Цепенда.
Слідкуйте за новинами у Телеграм
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook
