Середньозважений курс гривні до долара в українських банках наприкінці лютого становив 38,94 грн/$. Це мінімум за пів року – від липня-серпня 2022 року, коли Національний банк України підняв офіційний курс до 36,57 грн/$.

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев зазначив, що підстав для корекції офіційного курсу в найближчій перспективі немає.

За його словами, позитивно вплинула на курс, зокрема, дія спеціальних депозитних продуктів, коли населення може обміняти валюту за курсом максимально наближеним до офіційного.

“Депозити населення у валюті зростають стабільно від серпня минулого року. На сьогодні вони не лише відновились, а й перевищують довоєнний рівень. Це знижує попит на валюту на готівковому ринку”, — підкреслив Гетманцев.

Однак, голова парламентського комітету раніше заявив, що не бачить чинників, здатних повернути курс, що був до війни.

“Я не бачу підстав для істотного просідання курсу, але й не бачу підстав для того, щоб курс повернувся до довоєнного періоду. Такого не буде”, — наголосив він.

На його думку, рівень інфляції у 22% за підсумками минулого року в країні вже ніколи “не відіграється”, хоч він був дещо меншим за прогнози, які озвучували на початку війни.

Нагадаємо, в Україні різко подешевшав готівковий долар. Американська валюта за два місяці поточного року здешевшала майже на дві гривні.

Послухати мера прийшло декілька сотень франківців. Через карантинні обмеження звіт відбувався не у драмтеатрі, а на відкритому повітрі – у міському парку, передає Фіртка.

“Цього року відкривали нові храми, і думаю, відкриємо ще. У нас в місті є порозуміння між різними конфесіями, адже хто вірить в Бога, той вірить в Україну. Ми в нашому місті відстояли християнську етику, і я цим тішуся”, – розпочав міський голова з релігійних питань, вислухавши перед цим подяки від священників.

Зокрема говорилося про:

завершену реконструкцію міського озера (освітлення, бігові доріжки, нові поручні);
про відкриття нових садочків чисельністю 8;
з’єднання двох бульварів;
про розширений ремонт доріг та дворів.
Також, міський голова поділився планами на наступний рік:

капітальний ремонт вулиці Коновальця;
будівництво Нового Депо та будівництво Тролейбусної лінії по вулиці Мазепи;
Масштабний проєкт по заміні сучасних маршруток на комфортний комунальний транспорт.
Руслан Марцінків запевнив, що другий міст на Пасічну все ж таки добудують, а дороги та двори продовжать ремонтувати. Зокрема, міський голова анонсував майбутній ремонт вулиці Коновальця за президентською програмою “Велике будівництво”.

Як зазначила Олена Вінтоняк, депутати рік тому поставили перед собою завдання зупинити практику потрапляння до влади з корисливих мотивів — задля привілейованого статусу чи політичної корупції. Тому першим законом, який вони ініціювали, було скасування депутатської недоторканності. Саме ці зміни народні обранці вважають одним із найбільших досягнень за рік.

«Це був прорив, — каже Олена Вінтоняк. — Депутати стали рівними зі всіма громадянами країни. Ліквідація «касти недоторканих» зменшила і корупційну цінність мандата».

Вона зауважила, що у Верховній Раді вдалось припинити кнопкодавство. Тепер це загрожує депутатам втратою мандата, а штрафні санкції за прогули засідань посилили.

Ще одне вагоме досягнення — зріс темп діджиталізації. Зокрема, зараз успішно працює електронний документообіг, що розвантажує багато різноманітних служб та значно економить кошти.

За кожним із народних обранців закріплена своя галузь. Для прикладу, за Ігорем Фрісом, народним депутатом від 84 виборчого округу, — реформування органів юстиції. І у цій сфері вже є чимало успіхів. Фріс зауважив, що діяльність монобільшості — партії «Слуга народу» — це реалізація програми Президента.

«Мною було подано і зареєстровано у співавторстві 59 законопроєктів, 9 стали законами, більшість вже підписані або будуть подані на підпис Президенту, — говорить народний депутат Ігор Фріс. — Це цікаві законопроєкти: зокрема, першим був антирейдерський, і на сьогоднішній день ми маємо значні покращення щодо нерухомого майна та справ на підприємствах».

Зіновій Андрійович, депутат-мажоритарник за виборчим округом № 87, у своєму виступі вказав на важливості завершення реформи територіально-адміністративного устрою. Перший законопроєкт, який підтримав народний обранець у Парламенті, — №1031 про скасування пайової участі.

«Завдяки законопроєкту №1031 ми дали можливість місцевим бюджетам у 2020 році зберегти близько 2 млрд грн, — зазначив він. — А законопроєкт №2231 щодо зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні пального та частини акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального до місцевих бюджетів дозволив громадам зберегти 8 млрд грн».

У 2020-му працювати було нелегко, зізнаються народні обранці. Корективи у робочі плани внесла пандемія та фінансова криза, як наслідок. Роботи додалося і довелося ухвалювати нові рішення щодо запобігання пандемії та її наслідкам.

«В основному рішення стосувалися медицини, захисту бізнесу та соціальних гарантій, — зазначає Роман Мулик, народний депутат по загальнодержавному багатомандатному округу. — До прикладу, у сфері захисту бізнесу було запроваджено мораторій на перевірки, заборону підвищувати відсоткову ставку за кредитами».

Роман Мулик і Зіновій Андрійович
Вже влітку цього виникла ще одна проблема, яка значно нашкодила мешканцям Івано-Франківської області, — повені, які затопили чимало обійсть. Через стихію постраждали всі райони області, і приймати рішення щодо ліквідації наслідків у Верховній Раді потрібно було оперативно.

За словами народного депутата від 86 округу Олександра Матусевича, держава не зобов’язана була допомагати постраждалим від паводків, але стояти осторонь чужої біди влада просто не могла.

«На сьогоднішній день люди отримують компенсації, відновлювальні роботи розпочалися. Наше зобов’язання на майбутнє — запобігання паводкам. Ми вже проводили робочі наради стосовно цього питання», — пояснює він.

Такі звіти стануть щорічною практикою, щоб мешканці могли детально ознайомитися із проведеною роботою депутатів, а вся інформація буде доступною на їхніх офіційних фейсбук-сторінках.

Сьогодні під час сесії депутати івано-франківської міської ради розглядали питання “Про діяльність навчально-виховного комплексу школи-гімназії №3”, інформує Фіртка.

Проте, керівник закладу не прийшла на сесію міської ради, адже перебуває на лікарняному, а два її заступники перебувають у відпустці за кордоном.

За словами секретаря міської ради Оксани Савчук, у неї є інформація, що директор школи вчора перебувала у навчальному закладі і крім того нецензурно висловлювалася на адресу міської ради та казала, що не буде звітувати перед депутатами адже вони їй не указ.

За словами директора департаменту освіти та науки івано-франківська Ігоря Смаля досягнення учнів на олімпіадах та успішність “не тягне на гімназію”.

Більше того, цього року конкурсний відбір провели з грубими порушеннями. Тому депутати вирішили не голосувати за даний проект рішення, перенести його на наступну сесію та все ж таки заслухати керівника.

Варто додати, що не прийшов на сесію і керівник школи №10.

Міський голова Руслан Марцінків звітуватиме за рік своєї роботи в прямому ефірі на місцевому телеканалі. Даний звіт робиться із метою підняття довіри громадян до влади міста, повідомляє Франик із посиланням на Чесно.

“Ми ставимо собі за мету змінити стандарти звітування мерів. Стаття у комунальній газеті, яку рідко хто прочитає, чи буклет, який можна знайти тільки у міській раді, – це не той формат, який підходить громадянам. Мер має бути відкритим і не боятися звітувати про свою роботу. Публічність влади піднімає рівень довіри громадян”,- зазначила координаторка кампанії “Стеж за грошима” Руху ЧЕСНО Віта Думанська.

“Я публічна людина і готовий звітувати. Щоп’ятниці обговорюю проблеми комунальної сфери Івано-Франківська у прямому ефірі. Франківці можуть задати мені запитання”,- наголосив Руслан Марцінків.

Важливо, щоб мер звітував не формально, а щодо тих питань, які цікавлять франківців.

“Саме тому ми запрошуємо у студію лідерів фракцій та робимо включення з вічевого майдану. Стандартом звітування мають стати відкритість, прозорість та ефективність роботи”,-  додав координатор Руху ЧЕСНО на Прикарпатті Віталій Світлик.