Це явище несе за собою серйозні наслідки, що стосуються не лише погодних аномалій, а й доступності життєво важливих ресурсів. Одним із таких ресурсів є вода, дефіцит якої може стати відчутною проблемою у літній період, уточнює “Стіна”.

Докладніше про те, що на Україну чекає голодний рік, вже влітку ми позбудемося найголовнішого, повідомляє “Стіна”, посилаючись на inkorr.com.

Про ризик нестачі води попередила завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС Віра Балабух, уточнює “Стіна”.

За її словами, однією з ключових причин можливої ​​водної кризи є аномально тепла зима, внаслідок якої значно знизився рівень снігових опадів. У нормальних умовах сніг є природним джерелом поповнення підземних вод, а його танення навесні сприяє підтримці стабільного водного балансу, повідомляє “Стіна”.

Однак відсутність снігового покриву, за інформацією “Стіни”, позбавляє ґрунтові води цього природного поповнення, що може призвести до їх обміління протягом наступних місяців.

Ще однією проблемою є характер опадів, повідомляє “Стіна”. В умовах нестабільних температур, коли стовпчик термометра коливається біля нульової позначки, замість повноцінного снігового покриву випадають дощі, мокрий сніг чи крижаний дощ.

Такі явища не лише не сприяють поповненню водних ресурсів, а й створюють значні незручності для населення: збільшується кількість випадків ожеледиці, налипання мокрого снігу на лінії електропередач та дерева, що може призводити до аварійних ситуацій та перебоїв у енергопостачанні, уточнює “Стіна”.

При цьому “Стіна” уточнює, що відсутність снігового запасу може позначитися не лише на питній воді, а й на стані сільськогосподарських угідь.

За словами Віри Балабух, температура повітря взимку не є визначальним фактором для літнього тепла. Це означає, що аномально тепла зима не обов’язково віщує екстремально спекотне літо. Однак наслідки малосніжної зими можуть бути набагато глибшими, ніж просте підвищення температурних показників

У яких областях українці отримують найнижчі зарплати
Українці окрім війни, яка внесла величезні негативні корективи до їхнього життя, ще й одержують найнижчі зарплати. У яких областях найменше платять, повідомляє «Обозреватель».

Низькі зарплати в Україні на початку року зафіксовано у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях, де середній рівень становить 17-18 тисяч гривень. Найменше зараз платять у сферах освіти, культури та адміністративної діяльності, де зарплати не перевищують 19 тисяч гривень.

Українці активно шукають роботу з конкурентними зарплатами, однак рівень оплати суттєво залежить від кількох факторів:

економічного розвитку регіону;
попиту певні професії;
кваліфікації працівників.
Середня зарплата в 21-22 тисячі гривень свідчить про те, що є як високооплачувані сфери (наприклад, IT або медицина), так і галузі з мінімальною оплатою праці. Менше зараз платять у таких областях:

Чернівецька область – 17 000 грн.;
Тернопольская область – 17500 грн;
Хмельницька область – 18 000 грн.;
Волинська область – 18 200 грн.;
Житомирська область – 18 500 грн.
Ці регіони зазвичай мають меншу кількість високооплачуваних вакансій через низький рівень індустріального розвитку або обмежену кількість великих підприємств. Галузі з найменшими середніми зарплатами:

освіта, наука – 17 914 грн.: незважаючи на важливість професій у цій сфері, рівень оплати залишається низьким через недостатнє державне фінансування;
культура, музика, шоу-бізнес – 18 557 грн.: ця галузь має високий рівень конкуренції, а більшість працівників працюють на неповний робочий день;
секретаріат, діловодство, адміністративно-господарська діяльність – 19 093 грн.: попит на ці професії стабільний, але зарплати залишаються на низькому рівні через обмежений набір обов’язків;
фінанси, банківська справа – 19 949 грн.: середній рівень оплати відображає різницю між зарплатами керівників та працівників середньої ланки;
бухгалтерія, аудит – 19 984 грн.: невеликі підприємства пропонують мінімальні зарплати через економію бюджету.
За даними кадрового порталу, українці активно переглядають вакансії в областях із високим рівнем оплати, таких як IT, маркетинг та медицина. При цьому в регіонах із низьким середнім рівнем зарплат конкуренція за такі вакансії зростає.

Українці також шукають способи підвищення своєї кваліфікації, наприклад, проходячи додаткові курси або набуваючи нових професійних навичок. Це дозволяє їм претендувати на найкращі умови праці.

Нещодавно ми розповідали, що українцям пропонують добру роботу з високою зарплатою.

До цього жили два роки у Запоріжжі, а перед тим в Бердянську. Переїхати на захід вирішили, аби донька спокійно школу закінчила та ознайомилась з медичним університетом, який ми обрали.

Спочатку все було чудово, я дуже раділа, що нарешті Оля нормально навчатиметься. Адже в Запоріжжі вона була на дистанційці. І ось донька пішла до школи. Їй дуже сподобалось. Та ці батьківські збори все зіпсували.

Спочатку перед усіма виступала наша класна керівничка. Вона відразу сказала, що на потреби класу треба здати по 1000 гривень. Я здивувалась, та змовчала. Не хотілося вирізнятися на початку року. А тоді слово взяла голова батьківського комітету.

– Це дуже відповідальний рік для нас усіх. Тому варто вже подбати про всі важливі заходи заздалегідь. А це новорічний бал і, звісно, випускний. Треба вже бронювати ресторан, шукати фотографа, адже потім все буде зайнято! Я тут прикинула, скільки на це піде грошей, треба буде наперед здати по 3 тисячі на завдатки, решту потім.

– А буде ще решта? І це без сукні, зачіски…

– Ну, звісно, ви ціни бачили?

– Так, але може варто пошукати простіший варіант.

– Який? Піти гамбургери їсти? Що за нісенітниця?

– Перепрошую, ми переселенці, я не зможу виділити такі гроші. Що це за суми взагалі тут у вас такі?

– Не подобаються ціни, треба було кудись далі їхати, в село, там би все дешевше було.

Мені так прикро стало, сльози на очі навернулись. Тут якась інша мама запропонувала:

– А може скинемось і заплатимо за дитину? Все ж це добра справа!

– З якого дива? За мою дитину ніхто не платить, мушу все сама. Працюю зранку до ночі. Нехай шукає роботу і платить!

– Або йде й вимагає в держави, європейці повно грошей виділяють, на що вони йдуть?

– Ну, якщо розділити цю суму на всіх, то вже не так багато буде! – хтось підтримав ідею допомогти мені.

– От так ці переселенці й живуть, ходять і вимагають гроші звідусіль.

Почався такий балаган, усі почали сваритися. Я не витримала і просто пішла геть. Згодом мені дзвонила вчителька, та бажання говорити з нею я не мала.

Взагалі не знаю, як далі бути. Оля так полюбила цю школу і, звісно, мріє про випускний. Мені серце розривається.

Хіба ж так можна? Скажіть, як ви вважаєте, що мені робити? І це взагалі таке нормально? Невже на випускні всі так витрачаються?

Тіна Кароль показала чоловіка, який розбив її серце та пішов

Закохати в себе відому співачку звучить як справжній виклик. Але свого часу Євген Огір зміг це зробити. Близьке оточення продюсера розповідала, що він мріяв про сім’ю дуже довго, мав невдалу спробу її створити зі своєю колегою, а після познайомився з Тіною, яка підкорила його серце.

Співачка побудувала успішну кар’єру під його наглядом, а сама подарувала йому і сімейне тепло, і навіть сина. Невдовзі після весілля у пари народився хлопчик Веніамін.

Тіна Кароль показала чоловіка, який розбив її серце та пішов

Шанувальники були щиро раді за артистку, але її історія кохання тривала недовго. Але водночас можна сказати, що вона стала вічною. Євген захворів на онкологію і декілька років лікувався від раку. Свій кінець він зустрів у Німеччині в лікарні, і перед смертю поспілкувався з колишньою дружиною. Досі залишається загадкою, що саме він їй сказав.

А от з дружиною він не попрощався. Євген попросив Тіну рушити на концерт, щоб піти спокійно. Звістку про його кончину співачка отримала перед виходом на сцену. Це стало для неї справжнім ударом. Тіна зізнавалася, що не хотіла жити, але відповідальність за маленького сина взяла верх, і вона продовжувала йти вперед заради спадкоємця.

Євгена вже 11 років немає з нами. Але пам’ять про нього живе не тільки завдяки Кароль, але і її репертуару. Він увесь просочений любов’ю та тугою закоханим, який занадто швидко пішов з цього світу, покинувши свою дружину та сина.

Кароль же зізналася, що в її серці немає місця для іншого, і хоча вона не виключає можливості романів, це зовсім не те саме, що в неї було з Євгеном. Можливо, співачка вже взагалі ніколи не буде демонструвати своє кохання до іншого чоловіка публічно.

Наразі невідомо, чи вільне серце артистки, тому що усі романи, які їй приписували, вона спростовувала. Однак несподівано виконавиця заговорила про поповнення в родині.

У своєму TikTok Кароль опублікувала відео, в якому вона відповідає на коментарі підписників. Проте співачка зачитувала не позитивні слова прихильників, а критику у свій бік. Варто вказати, що Тіна спокійно реагує на хейт щодо її музики чи зовнішності, і з гумором відповідає на гнівні коментарі.

Зокрема, підписники під відео, де виконавиця займається йогою написали, що замість Кароль нібито виконує спортивні вправи дублерка. А струнка фігура у Тіни, мовляв, завдяки препарату “Оземпік”. На такі закиди хейтерів артистка посміялася та спростувала будь-які чутки.

Ба більше, зірка видала неочікуваний секрет про себе. Вона зізналася, що готова стати мамою вдруге і планує народити ще одну дитину. Також артистка залишила пораду для людей, які її критикують.

“Оземпік. А що це? А, це те, що всі колють. Удачі! Мені ще хочеться когось народити. Красиве, гарне, маленьке. А якщо вам немає що робити і просто чешуться пальці – помийте руки”, – заявила Кароль.

Підписники були здивовані зізнанням кумира і залишили приємні слова для неї у коментарях:

“Чекаю гарненьке, маленьке”
“Просто найкраща”
“Така класна реакція на коментарі!”
“З роками стаєте тільки кращою. З нетерпінням чекаємо на поповнення у вашій родині”
Як відомо, Тіна виховує 15-річного сина Веніаміна, який наразі живе та навчається у Великій Британії. Хлопчик народився у першому і єдиному шлюбі співачки з продюсером Євгеном Огіром. Пара побралася у 2008 році, а у 2013 році чоловіка не стало через онкологію. Після цього Кароль не афішує свої стосунки.

Bíдօмий кyлíнap тa cyддя пpօєктy “МacтepШeф” Eктօp Xíмeнec-Бpaвօ нeщօдaвнօ зaíнтpигyвaв пíдпиcникíв.

52-píчний чօлօвíк օпyблíкyвaв в Instagram фօтօ з лíкapнí. Ha ньօмy виднօ УЗД-знíмօк дитини, який зpօблeний 1 липня цьօгօ pօкy.

Пíдпиcники օдpaзy пօчaли пpипycкaти, щօ тaким чинօм Eктօp нaтякнyв нa cвօє мaйбyтнє бaтькíвcтвօ.

Cкpíншօт cтօpíз Eктօpa Xíмeнeca-Бpaвօ
Пpօтe caм Eктօp нe нaпиcaв нíякиx пօдpօбиць, aлe лишe дօдaв, щօ дaвнօ чeкaв цьօгօ вaжливօгօ дня.

“Тaк, цeй дeнь нapeштí нacтaв”, – лaкօнíчнօ виcлօвивcя чօлօвíк í дօдaв в кíнцí cмaйлик зí cльօзaми.

Cкpíншօт cтօpíз Eктօpa Xíмeнeca-Бpaвօ
Щօ вíдօмօ пpօ օcօбиcтe життя Eктօpa Xíмeнeca-Бpaвօ
Oфíцíйнօ Eктօp нe бyв жօднօгօ paзy օдpyжeний тa нe мaє дíтeй. Bíн píдкօ pօзпօвíдaє пpօ cвօє օcօбиcтe життя. Bíдօмօ, щօ y ньօгօ бyв pօмaн з дíвчинօю Aннօю. Пpօтe, зa cлօвaми Xíмeнeca-Бpaвօ, їxнí cтօcyнки нe витpимaли пyблíчнícть.

Eктօp з кօлишньօю дíвчинօю Aннօю / cкpíншօт Insragram
Зapaз вíн íнкօли пyблíкyє фօтօгpaфíї нօвօї օбpaницí в мepeжí, aлe її օбличчя нe пօкaзyє.

Eктօp з кօxaнօю / фօтօ íнcтaгpaм Eктօpa Xíмeнeca-Бpaвօ

От ми сподівалися, що Василь себе проявить як хороший господар, буде нам допомагати в хаті. Бо вже весна, роботи біля дому та на городі багато. Треба і розсаду посадити, дерева побілити, зрізати сулі гілки, все поприбирати.

Однак, все, що зробив Василь за цей місяць – тільки виніс сміття і все. Раз Петро попросив його вивезти деякі речі, то зять почав нарікати:

– Я не буду цей непотріб у машину ставити, ще весь багажник зіпсується. І бензин дорогий!

Тому довелося самотужки вивозити сміття з хати. Донька на таку нахабну поведінку чоловіка закривала очі та всіляко його виправдовувала:

– Мамо, ну Вася на роботі працює, втомлюється. Хай краще відпочине, та допомога нікуди не дінеться.

Мені через такого зятя було соромно навіть сусідкам в очі дивитися. Бо всі ж бачили, поки ми з чоловіком на городі працювали, Василь собі каву на балконі пив. Ну що сказати, дуже мені “пощастило” з таким помічником.

Ми з чоловіком ще не вийшли на пенсію, також працюємо. Але знаходимо час, аби за будинком доглядати, прибирати. Донька, звісно, допомагає. Але це якийсь цирк просто виходить – всі трудяться, крім Василя. Наче ми йому тут якісь прислуги.

Декілька днів тому у нас зламалася пральна машинка. Ще й нікого вдома не було, вода потекла та залила всю кімнату. Добре, що я вчасно додому повернулася та встигла прибрати весь той потоп.

Труси, шкарпетки та якісь рушнички кухонні ще можна помити з милом у раковині. Однак, нас у хаті живе четверо людей, відповідно, такого великого одягу назбиралося чимало. Ну не буду я милом терти джинси чи гольфики.

Тому вирішили з чоловіком купити нову пралку. Ціни зараз на побутову техніку трохи “кусаються”, у нас поки нема таких грошей.

– Василю, в нас пралка зламалася, треба нове купити.

– І чому ви мені про це говорите.

– Як чому? Можеш поїхати в магазин, щось нормальне вибрати. Але щоб не дуже дороге.

– А чому це я повинен вам техніку додому купувати, ще й таку дорогу? Це ваша хата!

Петро так розлютився, що аж чашку об підлогу розбив:

– От я ти взагалі смієш таке говорити? Ми тебе прийняти в родину, як рідного сина, дали дах над головою. А ти зараз відмовляєшся допомагати?

– Ну не тільки я буду користуватися цією пралкою, можу вам гроші у борг позичити.

Ох, який тоді скандал був, я досі не можу ці сварки спокійно згадувати. Мені навіть здалося, що от-от і чоловіки взагалі почнуть битися.

Василь того ж вечора зібрав всі свої речі та поїхав до батьків. А донька плаче, каже, що це ми винні, що через нас Василь взагалі може її покинути.

А я не знаю, як взагалі реагувати на таку поведінку доньки. Ні зі мною, ні з чоловіком не говорить, навіть не вітається зранку. От що нам далі робити? Хіба донька не розуміє, що її Василь справжній трутень та нероба?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Олексій Олікс Кардаш

Господь свідок, ми не збирались мити вікна перед Паскою.

Але десь з тиждень тому нам на вікно насрав голуб. Та не просто насрав, а прямо таки натурально висрався.

Перспектива, що відкривалась тепер з вікна на Виноградар, гіршим цей район, в принципі, не робила і якихось нових деталей не принесла. Але все одно не комільфо.

Сьогодні, поки відмивав, крепко замислився.

Справа в тому, що в нас над вікном висить під кутом карниз шириною 20см, а гімно попало на скло від його нижнього краю всього на висоту 5см. Тобто або це був акробат, який забрався під карниз і догори ногами робив свою справу, або ж все відбулось звичайним чином в повітрі, але при тому, як казав класик, “швидкість оху*вающа”.

Перше я одразу відкинув, бо там навіть нема за що вчепитись лапами, але, враховуючи кут входу в польоті під карниз, швидкість, з якою мав летіти цей гімнюк перед відкриттям бомболюку, по всім параметрам явно перевершує його природні можливості.

Закінчивши справи, сів рахувати (див. рис.1 нижче).

Враховуючи, що згідно Вікіпедії звичайна швидкість голуба не перебільшує 50 км/год, а тут аж 72, то або це чудо Господнє, або йому хтось пенделем надав додаткове горизонтальне прискорення.

Оскільки ми живемо на 9-му поверсі, залишається тільки перше.

Тож, Йсусе, як ти просив – вікна чисті.

P.S. Ольга Дем’янівна, ваша фізика нарешті пригодилась.

Ваш Альоша. 40 годіков.

Так, усіх громадян, хто ще сьогодні має статус “обмежено придатний”, із завтрашнього дня розділять на чотири категорії придатності або визнають повністю непридатними для мобілізації до ЗСУ. Відповідно до закону з 4 травня та протягом наступних дев’яти місяців усі військовозобов’язані українці з таким статусом мають з’явитися на повторне проходження військово-лікарської комісії для медичного висновку про придатність до служби.

За словами директора департаменту охорони здоров’я Міноборони Оксани Сухорукової визначення стану здоров’я військовозобов’язаних медиками військово-лікарських комісій відбуватиметься за оновленою програмою військово-лікарської експертизи.

Таким чином громадян або визнають повністю непридатними для мобілізації, або у висновку медкомісії буде зазначено один із наступних статусів військовозобов’язаного:

придатний (повністю);
придатний до служби у вищому військовому навчальному закладі, у ТЦК, частинах забезпечення, установах, організаціях, але непридатний до служби у десантно-штурмових військах, морській піхоті, силах спецоперацій, підрозділах спецпризначення, плаваючому складі тощо;
придатний за окремими спеціальностями (наприклад, кандидати на вступ до військового вишу);
придатний до виконання специфічних завдань.
Варто зазначити, що для визначення профпридатності військовозобов’язаних у військкоматах працюватимуть команди психологів, які проведуть первинну бесіду та спрямують на профтестування. Після проходження ВЛК та профвідбору “придатні” військовозобов’язані пройдуть співбесіду, де буде визначено їх профпридатність та місце служби.

Таку думку в інтерв’ю головній редакторці інтернет-видання “ГОРДОН” Олесі Бацман висловила російська оперна співачка, колишня депутатка Держдуми рф від “Единой pоссии” Марія Максакова.

Максакова вважає, що путін-старший не лише виховав у нинішньому главі Кремля патологічну ненависть до українців, а й загалом вплинув на його особистість, і тепер поведінку президента рф визначають “непропрацьовані [дитячі] рефлексії”, а ще “маразм і маніакальність”.

Вона пояснила це тим, що до старості більш ранні, дитячі спогади стають базовими, а у випадку з путіним усе посилюється тим, що ми маємо справу з маніяком.

“[Позначається] те, що його [маленького путіна] бив спочатку той [перший вітчим], а як потрапив він у нову сім’ю – що він, міг бути інакшим якимось? І нова сім’я від нього в тихому шоці була.

Але він потрапив, як то кажуть, “упир до упиря”, і цей Володимир Спиридонович, вербувальник зі стажем, досить швидко знайшов до вовченяти підхід і цю його патологічну ненависть до людей сфокусував, каналізував. Він дозволив йому ненавидіти людей, але не всіх, а деяких”, – розповіла співачка.

Вона вважає, що в процесі такого виховання маленький путін зробив висновок, що йому все можна, і зв’язався зі шпаною.

“До такого Усвятцева [путін пішов], банда була досить відома в Пітері. Вони там орудували ще й як!

У ті часи всі бандити якось розподілялися по спортивних секціях. Хто чим [“займався”] – самбо, боротьба… Усвятцев діяв як дзюдоїст, така була у нього пристрасть або, може, інші види [спорту] розібрали”, – каже артистка.

“Спеціалізація” ватажка банди вплинула на спортивний вибір путіна, і він, за словами Максакової, “почав свої екзерсиси на татамі”.

Співачка вважає, що заняття дзюдо виявили в хлопчикові ще одну, приховану на той момент пристрасть, яку, як вона вважає, путін, мабуть, у собі пригнічував.

“На татамі він відчув міцну чоловічу близькість. І це в нього переросло у ніжні почуття до одного зі своїх спаринг-партнерів”, – стверджує артистка.

В офіційній біографії путіна вказано, що він народився в Ленінграді, його мати – Марія Шеломова, батько – Володимир путін.

Польська письменниця й журналістка Крістіна Курчаб-Редліх, яка досліджувала біографію путіна й написала книжку “Вова. Володя. Володимир. Таємниці росії путіна”, стверджує, що насправді матір путіна звуть Віра путіна і що вона народила його не в Ленінграді, а в селі Терехіно у Пермському краї. З біологічним батьком путіна, якого звуть Платон Привалов, його мати у шлюбі не була.

За інформацією журналістки, пізніше жінка вийшла заміж за грузина Георгія Осепашвілі й переїхала із сином до нього у Грузію.

У путіна з вітчимом, як з’ясувала Курчаб-Редліх, були складні стосунки, той його бив. Тому хлопчика віддали на виховання родичам у Санкт-Петербурзі – саме їх зараз офіційно вважають батьками путіна.

Далі мовою оригіналу:

Еду сегодя в маршрутке.
Только пришла и сразу же пишу.
На одной из остановок входят в маршрутку четверо наших родненьких защитников с передовой. На двух теплые бушлаты (на улице холодрыга и мелкий дождик) на других их нет и один вещмешок на всех

Смотрю на лица, руки, нашивки. Наши укропчики.
Мужики одним словом.
Собрали деньги и протягивают водителю 10 грн.
Он спрашивает -’’вас сколько?”

Чувствую как мгновенно упала тишина в маршрутке, но знаете такая как перед бурей-настороженно злая.
Вояки говорят ’’ Шеф, не шуми, сколько доплатить? ’’. И тут маршрутка взорваласьи начали орать на водителя. Он останавливается, выглядывает в салон и говорит всем ’

’А ну, ша! Мужики вас четверо?! ’’
Те кивнули и он тому кто был ближе к нему дал ЧЕТЫРЕ сотни грн. Ребята упирались, но он настоял и еще долго извинялся, что это все чем он на сегодня богат.
Всем в автобусе стало стыдно, что наорали на водителя.
Людей было полно и до следуюей остановки Укропчикам собрали еще 750 грн
Я и многие вытрясали буквально последнее.
И еще, я давно не видела столько радостных лиц, когда есть повод дейстительно влюбиться в украинцев.

Все кто выходил желали воинам мира и здоровья, а они улыбались и жали руки.
Столько добрых слов им сказали, что мама дорогая, как это было приятно.
Ребята оказались западенцами бандеровцами родненькими, которые оказались у нас в городе по новому месту дислокации части.
Замечательые люди и они и водитель и пассажиры.
И как же тут не любить Украину!!!
Знаете как это здорово, когда окунешься в мир людей без притворства! Настоящая живая вода!

Я caм нeщօдaвнօбaлaкaв пօ-íншօмy, pօзyмíю, щօ цe зapaз нe пpօcтօ. Híxтօ нe вимaгaє, щօб нa кací йօгօ օбcлyгօвyвaли pօcíйcькօю.

Цe я кaжy нe пpօ якийcь кօнкpeтний мapкeт, тeпep тaк пpaктичнօ y вcíx: чи зa мícтօм y Cíльпօ, чи y вeликօмy Bapycí. Pօзpaxyвaвcя. Пօгօдa тaкa xօpօшa бyлa щe й дeнь cвяткօвий – Дyмaю чօмy б нe пօдзвօнити дօбpим дpyзям нe пpивíтaтиcь з ними. Пepшe нaбpaв дօ Лapиcи, пօчинaю вíтaти. A вօнa нa paдօщax тeж дօ мeнe лaмaнօю yкpaїнcькօю вíтaєтьcя. Лapиca pօcíйcькօмօвнa yкpaїнкa, y якօї гapнí ycпíxи. Я caм нeдaвнօ й peчeння нe мíг cфօpмyлювaти, якби нe фeйcбyчнí дpyзí, якí дօпօмօгли мeнí. Цíлий píк я нaмaгaвcя pօзмօвляти yкpaїнcькօю пօки в мeнe нe вийшлօ кpaщe.

Я тaк нepвyвaвcя cпօчaткy, aлe мeнe вчacнօ пíдбaдьօpювaли тa xвaлили. A цe дyжe вaжливօ. Тeпep í я paдий дօпօмaгaти íншим ycьօмy чօгօ нaвчивcя í пpօдօвжyю вивчaти. I зaօднօ xօчy пepeдaти “Пpивíт” cвօїм дօбpим дpyзям: Oлí зí Kиєвa, Cвíтлaнí з Чepнíвцíв тa львíв’янцí Мapíї. Цe зaвдяки їм я тeпep pօзмօвляю дepжaвнօю нe гípшe зa íншиx.

Xօчy дօдaти, щօ чyти, читaти í pօзмօвляти yкpaїнcькօю зapaз – цe нaдзвичaйнօ гapнօ! Люди, вчíтьcя yкpaїнcькօю, читaйтe лíтepaтypy, cпíлкyйтecя yкpaїнcькօю, aджe вօнa пepш зa вce нaшa í кpaщօї y cвíтí мօви нeмa! Cлaвa Укpaїнí!

Віталію Лашевичу 61 рік. Він вижив на фронті, пройшов справжнє пекло в найгарячіших точках, був поранений на війні, а тепер змушений стояти в переході з простягнутою рукою — просити гроші на ліки та виживання.

Сайт ТСН.ua розповідає шокувальну історію про колишнього військового 205 батальйону тероборони. Ми просимо небайдужих підтримати захисника і звертаємося до всіх відповідальних із запитанням: як таке могло статися?

Він — колишній військовий 205 батальйону тероборони із позивним “Грейдер”. Попри поважний вік, із честю і гідністю пішов захищати країну з першого дня вторгнення РФ.

“23 лютого 2022 року я приїхав у Київ на день народження онучки цивільної дружини, яка померла. Ми відсвяткували, а 24 вранці трапилася ця біда з нападом Росії. Оголосили війну. Я відправився у військкомат на ДВРЗ. Простояв добу в черзі, бо дуже багато людей було”, — розповів Віталій Лашевич.

Чоловік каже, що від дитинства знав, що це таке, коли на твою землю хтось нападає. Його батько воював у польській армії під час Другої світової війни, а мама була у німецьких концтаборах.

“Я тут народився, і мене батьки вчили, де пуповина — туди ніхто не має права ступати. У мене похоронені в Бучі мама, брат, сестра. Я своїх дітей так виховав: хоч вони живуть в Росії, вони — за Україну. Повинно, щоб дитина з дитинства знала не історії з книжок, а перекази дідів, батьків…. Я захищав честь і пам’ять дідів і прадідів”, — розповів колишній військовий.

Він звільняв Київщину, пройшов запеклі бої за Сєвєродонецьк, Соледар та Бахмут, Лиман. Був мінометником у гарячій точці, де отримав поранення рук.

“В Сєвєродонецьку. Ми стріляли, по нас стріляли. Був авіаналіт і обстріл. Мене хвилею відкинуло, “розбив” праву руку. У мене зараз руки працюють тільки вперед, наверх і в сторони я піднімати не можу. Плюс серце, я кожен місяць мінімум 12-15 днів лежу”, — каже Віталій Лашевич.

Раніше, за його словами, навіть не мав медичної карти. А здоров’я втратив на війні.

“Зрозумійте, якщо в нас було, що ми в день робимо 130 пострілів. Вас 130 раз по вухах і по всьому б’є. А це ж круглу добу, не день. І так само ночуємо на позиціях. Вогнище розпалювати не можна Бахмуті було. В Сєвєродонецьку теж — вдень спека, а вночі вісім-дев’ять градусів тепла, а літня форма. Хто чим міг, тим утеплявся. А воно все накоплюється. І на додачу до всього у мене ще вік. Молодим, може, легше переносити. Уже в кінці мені комбат сказав: “Дід, вже у тебе вік”. І в мене такі руки, що я вже не міг 120 міну… вже важко підіймати, руками не працював. Ну і вирішили, щоб дід уже йшов додому”, — розповів Віталій Лашевич.

Та із пекла війни військовий потрапив до бюрократичного. Військово-лікарська комісія (ВЛК) не просто списала його за віком та станом здоров’я, а й вказала, що “захворювання” повʼязані з “проходженням військової служби”, а не отримані під час “захисту Батьківщини”.

“Так вийшло, що я з Бахмута попав у госпіталь з руками. Після мене направили на ВЛК. Я пройшов, і якраз 5 червня у мене був день народження. Вік більше 60 років, тому сказали “додому”. Коли отримував перше ВЛК, там навіть не було про поранення написано. Я подав папери знову, щоб переписували. А це вже подав у третій раз, щоб написали, що не з проходженням служби воно пов’язано. Бо уявіть: 60 років для проходження служби. Я ж не людина, якій 20 років. Як я можу проходити службу, якщо я прийшов на захист Батьківщини із перших днів?” — каже колишній військовий.

Тож вже два місяці, людина, яка ризикуючи життям захищала нас усіх, оббиває пороги, щоб відстояти свої права.

“Зараз чекаю, як вони перепишуть. Вони нічого не пояснюють. Я подав папери про поранення та від очевидців, медсестри батальйону, коли хвороба в мене перший раз з’явилася. Бо мені треба на медико-соціальну експертизу (МСЕК) у зв’язку з тим, що я здоров’я втратив. Є можливість отримати групу, але треба всі ці документи”, — розповів Віталій Лашевич.

Він хотів би працювати, але після поранення не може підняти руки навіть до плечей, має проблеми із хребтом та пухлину в голові. Тому щодня змушений спускатись до переходу і просити милостиню, бо грошей не вистачає навіть, щоб оплатити комуналку.

“Цей час, поки я проходжу це ВЛК, я вже не військовий. У мене немає ніяких виплат, нічого не приходить. Мої побратими допомогли купити хатинку. Вона маленька, їй 92 роки. Але мені все одно, пробачте, жити треба, за світло, за газ платити. Я звернувся я в Пенсійний фонд, мені дали поміч — 300 грн на місяць. Хата стара, холодна, треба прогрівати. Мені опалення обходиться 2500 грн, плюс доставка. Виходить 2700. І світло. 300 гривень мені виділяють. Це можна на їжу, на ліки. Мені дуже проблемно купити ліки сердечні. Через це я прошу у людей допомоги, щоб заплатити за комунальні послуги. Щоб купити якийсь шматок хліба, ліки”, — каже Віталій Лашевич.

У нього багато державних нагород за участь в захисті Батьківщини, але зараз він почувається “непотрібним”.

“Ви знаєте, скільки зараз є таких, як я?… У мене побратими кажуть: “Діду, ти на фронті не загинув, то там з голоду хочуть щоб помер”. Це соромно повинно бути не нам, а владі. Бо виходить, що ми там потрібні, а коли все втратили і прийшли, тут ми нікому не потрібні. От у мене баба є, ми отримуємо дві тисячі. І то її переселенських, бо вона з Херсона. І як можуть дві людини прожити? Коли я був на фронті, громада видавала пайки якісь на місяць, кілограм-два макарон чи ще щось. Зараз у мене такого вже немає. Тобто на фронті я був — бабусі давали, я прийшов з фронту — мені вже їсти не треба. Якось це все… людина після фронту не потрібна”, — розповів Віталій Лашевич.

Реквізити для допомоги
Картка Віталія: 5457 0825 0961 1963

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8gY18oQw8u

Відомо, що Валерій та Олена Залужні перебувають у шлюбі понад 20 років. У подружжя – дві доньки, – пише 24 канал.

Що Залужний казав про сімейне життя
В особливі дати Залужний зворушливо звертається до дружини. Зокрема, у День народження Олени зауважив, що не уявляє, скільки потрібно терпіння, мужності та мудрості, аби бути поруч з ним.

Навіть тоді, коли я не вірив сам собі, ти вірила в мене і підтримувала. Все що в мене є і все чого я досяг – це Ти. Дякую тобі за повітря, за серця стук і за мрії, які дійсно збуваються, – написав тоді Залужний.

Відомо, що Олена працює фінансисткою в “Укргазбанку”. Раніше вони з чоловіком часто подорожували. Залужний зізнавався, що понад усе любить одягати спортивний костюм та йти пішки знайомитися з новим містом.

Водночас 2014 рік все змінив. Залужний розповідав, що від початку війни Росії з Україною йому вдається дуже мало часу провести з рідними. Сім’я – усе розуміє й з розумінням ставиться до вимушеної розлуки.

Власник ресторану збанкрутував і вирішив виставити свій заклад на продажу, але поки він його продавав то вирішив пусти до нього бездомну жінку пожити.. Приїхавши через декілька днів він ледь не посивів від побаченого!