<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>природа &#8211; Прикарпаття Online</title>
	<atom:link href="https://prykarpattya.com/news/tag/priroda/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://prykarpattya.com</link>
	<description>Новини Івано-Франківськ, Новини України, Новини Світу</description>
	<lastBuildDate>Thu, 30 Sep 2021 16:51:50 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	
<image>
	<url>https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/06/cropped-1426356065_pravyj-sektor-velikoe-ukrainskoe-otvoevanie_1-32x32.jpg</url>
	<title>природа &#8211; Прикарпаття Online</title>
	<link>https://prykarpattya.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>&#8220;Мені так наказали&#8221;: туристи зняли відео, як чоловік скидає з воза сміття просто у річку біля озера Синевир</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/122122?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=meni-tak-nakazaly-turysty-znyaly-video-yak-cholovik-skydaye-z-voza-smittya-prosto-u-richku-bilya-ozera-synevyr</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/122122#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Наталя]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 30 Sep 2021 18:02:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Закарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[сміття]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.com/?p=122122</guid>

					<description><![CDATA[Інцидентом уже зацікавилась поліція. Туристи зняли відео, як на території Національного природнього парку &#8220;Синевир&#8221; місцеві жителі скидають сміття просто в річку. Про це у спільноті &#8220;Карпати в серці&#8221; написала Маруся Амеліна. За даними очевидців, інцидент стався на території Синевирської громади. Туристи помітили, як місцевий житель вивантажує із воза купи сміття, скидаючи його просто біля річки. Один із туристів намагався зупинити чоловіка, пояснюючи йому, що він нищить природу. На що той відповів, що &#8220;йому так наказали&#8221;. &#8220;Чоловік не з дому вивіз ці тверді побутові відходи, його змушує це робити місцеве керівництво. Пізніше туди приїжджає грейдер і нагортає глину, щоб в очі не впадало&#8221;, &#8211; написала Маруся Амеліна. За словами жінки, після публікації цього відео до неї звернулись із Нацполіції Закарпатської області, ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Інцидентом уже зацікавилась поліція.</strong></p>
<p><strong><img fetchpriority="high" decoding="async" class="size-medium wp-image-122123 aligncenter" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/09/c727202396d3feb16663b40e4e1aaade-560x350.png" alt="" width="560" height="350" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/09/c727202396d3feb16663b40e4e1aaade-560x350.png 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/09/c727202396d3feb16663b40e4e1aaade-1024x640.png 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/09/c727202396d3feb16663b40e4e1aaade.png 1036w" sizes="(max-width: 560px) 100vw, 560px" /></strong></p>
<p>Туристи зняли відео, як на території Національного природнього парку &#8220;Синевир&#8221; місцеві жителі скидають сміття просто в річку.</p>
<p>Про це у спільноті &#8220;Карпати в серці&#8221; написала Маруся Амеліна.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>За даними очевидців, інцидент стався на території Синевирської громади. Туристи помітили, як місцевий житель вивантажує із воза купи сміття, скидаючи його просто біля річки.</p>
<p>Один із туристів намагався зупинити чоловіка, пояснюючи йому, що він нищить природу. На що той відповів, що &#8220;йому так наказали&#8221;.</p>
<p>&#8220;Чоловік не з дому вивіз ці тверді побутові відходи, його змушує це робити місцеве керівництво. Пізніше туди приїжджає грейдер і нагортає глину, щоб в очі не впадало&#8221;, &#8211; написала Маруся Амеліна.</p>
<p>За словами жінки, після публікації цього відео до неї звернулись із Нацполіції Закарпатської області, які зацікавились скиданням сміття у річку.</p>
<p>У коментарі ТСН.ua речниця Нацполіції Закарпатської області Ганна Дан підтвердила інформацію про те, що справою зацікавилась поліція.</p>
<p>&#8220;Ми побачили це відео під час моніторингу соцмереж. Ми зв&#8217;язались із авторкою відео та намагаємось встановити населений пункт, де це сталось та особу порушника. Про результати розслідування ми повідомимо&#8221;, &#8211; сказала Ганна Дан.</p>
<p><iframe style="border: none; overflow: hidden;" src="https://www.facebook.com/plugins/video.php?href=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmarija.palicnuk%2Fvideos%2F407895857407957%2F&amp;show_text=0&amp;width=560" width="560" height="315" frameborder="0" scrolling="no" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/122122/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Київщині помітили чотирилапого птаха. Фото</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/118370?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=na-kyyivshhyni-pomityly-chotyrylapogo-ptaha-foto</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/118370#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[tanya]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 28 Jul 2021 17:02:25 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[лапки]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[пташка]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.com/?p=118370</guid>

					<description><![CDATA[На Київщині помітили чотирилапого птаха. Фото У місті Українка, що на Київщині, помітили дивного птаха, у якого чотири лапки. Фото пташки у Фейсбуку опублікував Дмитро Медовник. “Зустрів ось такого дивного баклана, Київська обл., м. Українка. Дві ноги розвинені як слід, ще дві бліді, не робочі й стирчать назад. Літає, плаває”, – пише він. Як написали у коментарях, це може бути сіамський недорозвинений близнюк. Птах зачатий у яйці з двома яйцеклітинами.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>На Київщині помітили чотирилапого птаха. Фото</p>
<p><img decoding="async" class="size-medium wp-image-118371 aligncenter" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223570772_993802294719683_2557912780220827971_n-300x400.jpg" alt="" width="300" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223570772_993802294719683_2557912780220827971_n-300x400.jpg 300w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223570772_993802294719683_2557912780220827971_n-768x1024.jpg 768w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223570772_993802294719683_2557912780220827971_n-1152x1536.jpg 1152w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223570772_993802294719683_2557912780220827971_n.jpg 1440w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><strong>У місті Українка, що на Київщині, помітили дивного птаха, у якого чотири лапки.</strong></p>
<p>Фото пташки у Фейсбуку опублікував Дмитро Медовник.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>“Зустрів ось такого дивного баклана, Київська обл., м. Українка. Дві ноги розвинені як слід, ще дві бліді, не робочі й стирчать назад. Літає, плаває”, – пише він.</p>
<p>Як написали у коментарях, це може бути сіамський недорозвинений близнюк. Птах зачатий у яйці з двома яйцеклітинами.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-118372 aligncenter" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223060706_993802274719685_8833908880309996771_n-300x400.jpg" alt="" width="300" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223060706_993802274719685_8833908880309996771_n-300x400.jpg 300w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223060706_993802274719685_8833908880309996771_n-768x1024.jpg 768w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223060706_993802274719685_8833908880309996771_n-1152x1536.jpg 1152w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223060706_993802274719685_8833908880309996771_n.jpg 1440w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-118373 aligncenter" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223069862_993802338053012_7494599471094488198_n-300x400.jpg" alt="" width="300" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223069862_993802338053012_7494599471094488198_n-300x400.jpg 300w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223069862_993802338053012_7494599471094488198_n-768x1024.jpg 768w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223069862_993802338053012_7494599471094488198_n-1152x1536.jpg 1152w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2021/07/223069862_993802338053012_7494599471094488198_n.jpg 1440w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/118370/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Прикарпатті хочуть створити гламурні кемпінги</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/103700?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=na-prykarpatti-hochut-stvoryty-glamurni-kempingy</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/103700#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[tanya]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 05 Dec 2020 04:06:07 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[відпочинок]]></category>
		<category><![CDATA[глемпінг]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.com/?p=103700</guid>

					<description><![CDATA[Проєкт зі створення мережі глемпінгів – гламурних кемпінгів – подали на конкурс секторальної бюджетної підтримки ЄС. Про це йшлося на недавньому засіданні Туристичної ради, де обговорювали основні напрямки розвитку і підтримки туристичної галузі в Івано-Франківській області. Зокрема і про заявку, подану на конкурс секторальної бюджетної підтримки ЄС «Глемпінги – створення ексклюзивного туристичного продукту в природоохоронних територіях». Про це повідомляє Kurs. Голова Туристичної ради Андрій Матійчик зазначив, що глемпінги могли б допомогти розвивати туризм на території Дністровського каньйону. Він сподівається і на фінансову підтримку з державного і обласного бюджетів. Власне, глемпінг або гламурний кемпінг – місце проживання, яке має максимально комфортабельні умови, не гірші, ніж у хороших якісних готелях. Це локація, яка розташована впритул до природи і яка не нищить природу, ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Проєкт зі створення мережі глемпінгів – гламурних кемпінгів – подали на конкурс секторальної бюджетної підтримки ЄС.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-103701 aligncenter" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/12/image-2-1-e1607109475536-560x306.jpg" alt="" width="560" height="306" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/12/image-2-1-e1607109475536-560x306.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/12/image-2-1-e1607109475536-1024x559.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/12/image-2-1-e1607109475536.jpg 1170w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /><br />
Про це йшлося на недавньому засіданні Туристичної ради, де обговорювали основні напрямки розвитку і підтримки туристичної галузі в Івано-Франківській області. Зокрема і про заявку, подану на конкурс секторальної бюджетної підтримки ЄС «Глемпінги – створення ексклюзивного туристичного продукту в природоохоронних територіях». Про це повідомляє Kurs.</p>
<p>Голова Туристичної ради Андрій Матійчик зазначив, що глемпінги могли б допомогти розвивати туризм на території Дністровського каньйону. Він сподівається і на фінансову підтримку з державного і обласного бюджетів.</p>
<p>Власне, глемпінг або гламурний кемпінг – місце проживання, яке має максимально комфортабельні умови, не гірші, ніж у хороших якісних готелях. Це локація, яка розташована впритул до природи і яка не нищить природу, не передбачає зміни в ландшафті, а гармонійно вписується у нього.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p><img decoding="async" src="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/12/129576571_227943202264076_7597361358207798622_n-1024x574.jpg.pagespeed.ce_.3wg3pwvazj.jpg" alt="На Прикарпатті створять гламурні кемпінги" /></p>
<p>“Проєкт передбачає створення мережі глемпінгів у Івано-Франківській, Закарпатській і Львівській областях. Визначені відповідні місця в Національних природних парках. Це один із найбільш якісних і прогресивних проєктів, поданих на секторальну підтримку”, – каже Матійчик.</p>
<p>Фінансування проєкту побудови глемпінгів передбачає виділення 5-6 млн грн із бюджету на одну область.</p>
<p>«Це моя давня мрія – створення екотуристичного продукту в межах Дністровського каньйону, а саме закладів розміщення сезонного типу для того, щоб ми могли поселяти туристів цілорічно. У майбутньому буде створена мережа таких закладів, щоб зробити спектр надання туристичних послуг ширшим», – каже заступник голови Туристичної ради Михайло Ковтун.</p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/103700/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«Ідеальний варіант»: епідеміолог звернулася до тих, «хто дуже хоче порушити карантин»</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/84940?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=idealnyj-variant-epidemiolog-zvernulasya-do-tyh-hto-duzhe-hoche-porushyty-karantyn</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/84940#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[tanya]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 22 Mar 2020 15:06:50 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ВАЖЛИВО]]></category>
		<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[епідеміолог]]></category>
		<category><![CDATA[карантин]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.org/?p=84940</guid>

					<description><![CDATA[«Ідеальний варіант»: епідеміолог звернулася до тих, «хто дуже хоче порушити карантин» Хто дуже хоче порушити карантин, тому варто прогулятися не по центру міста. Про це у коментарі  розповіла головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко. «При цьому максимально уникати людей і виїхати подихати свіжим повітрям десь на територію парку чи лісу», – наголосила епідеміолог. Але найбільш ідеальний варіант зберегти здоров’я зараз, за її словами, – сидіти вдома. «Відпочивати будемо, коли карантин закінчиться», – резюмувала Тімко.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>«Ідеальний варіант»: епідеміолог звернулася до тих, «хто дуже хоче порушити карантин»</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-84941 aligncenter" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2020/03/unique-camping-1501863508-1504643618-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/03/unique-camping-1501863508-1504643618-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/03/unique-camping-1501863508-1504643618-1024x682.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2020/03/unique-camping-1501863508-1504643618.jpg 1280w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><strong>Хто дуже хоче порушити карантин, тому варто прогулятися не по центру міста.</strong></p>
<p>Про це у коментарі  розповіла головний епідеміолог Львівщини Наталія Тімко.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>«При цьому максимально уникати людей і виїхати подихати свіжим повітрям десь на територію парку чи лісу», – наголосила епідеміолог.</p>
<p>Але найбільш ідеальний варіант зберегти здоров’я зараз, за її словами, – сидіти вдома.</p>
<p>«Відпочивати будемо, коли карантин закінчиться», – резюмувала Тімко.</p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/84940/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Франківщині фотограф-грибник набрів у лісі на ведмедя (фото)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/46172?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=na-frankivshhini-fotograf-gribnik-nabriv-u-lisi-na-vedmedya-foto</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/46172#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[hrystynashybista]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Aug 2018 07:07:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Карпати]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[тварини]]></category>
		<category><![CDATA[фото]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.org/?p=46172</guid>

					<description><![CDATA[Вражаючі знімки зустрічі з клишоногим від іванофранківця. Житель Прикарпаття Михайло Мазур, професійний фотограф, окрім знимкування, має ще одне хобі – «тихе полювання». А останній похід до лісу по гриби завершився для майстра фотооб’єктива зустріччю із бурим ведмедем у Карпатах. Пише Фіртка. Більше того, лоб у лоб грибник зіткнувся зі своїм «старим другом»: два роки тому в лісах Міжгірщини Михайлові трапився величезний бурий ведмідь із Червоної книги. Тоді мишко із чоловіком тільки уважно вивчили одне одного поглядами і, на щастя, розминулися без ближчого контакту. І ось днями практично в тому ж місці Мазур натрапив на цього ж клишоногого. Чим поспішив поділитися у своєму «Фейсбуку». «Минуло два роки з часу зустрічі з господарем Карпат. На всіляке міг надіятися, але щоб зустрітися з ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Вражаючі знімки зустрічі з клишоногим від іванофранківця.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-46175" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2018/08/17039_4-265x400.jpg" alt="" width="265" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_4-265x400.jpg 265w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_4.jpg 637w" sizes="auto, (max-width: 265px) 100vw, 265px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-46174" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2018/08/17039_3-560x372.jpg" alt="" width="560" height="372" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_3-560x372.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_3.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-46173" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2018/08/17039_2-560x372.jpg" alt="" width="560" height="372" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_2-560x372.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2018/08/17039_2.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>Житель Прикарпаття Михайло Мазур, професійний фотограф, окрім знимкування, має ще одне хобі – «тихе полювання». А останній похід до лісу по гриби завершився для майстра фотооб’єктива зустріччю із бурим ведмедем у Карпатах. Пише Фіртка.</p>
<p>Більше того, лоб у лоб грибник зіткнувся зі своїм «старим другом»: два роки тому в лісах Міжгірщини Михайлові трапився величезний бурий ведмідь із Червоної книги. Тоді мишко із чоловіком тільки уважно вивчили одне одного поглядами і, на щастя, розминулися без ближчого контакту. І ось днями практично в тому ж місці Мазур натрапив на цього ж клишоногого. Чим поспішив поділитися у своєму «Фейсбуку».</p>
<p>«Минуло два роки з часу зустрічі з господарем Карпат. На всіляке міг надіятися, але щоб зустрітися з ведмедем ще раз, та ще практично на тому самому місці, в мене й гадки не було. Однак наші лісові стежки знову ж таки перетнулися. Сталося це останньої неділі, коли мандрував горами. Як пам’ятаєте, погода стояла спекотна, так і хотілося зайти в затінок і вдихнути лісової прохолоди. Нога попри ногу, спираючись на палицю, нишпорив упошуках грибів і не помітив, як опинився на галявині, вкритій білими, – розповідає прикарпатець. – Та не встиг порадіти своїй знахідці, як з кущів вийшов ведмідь. Не повірите, той самий клишоногий, що два роки тому. Я запам’ятав його по світлій плямі на шиї. Тепер розмови не вийшло. Схоже, мій знайомий поспішав у своїх ведмежих справах. Ми якось переглянулися, подумки привіталися. Ведмідь навіть присів на секунду, але тут же піднявся і, не попрощавшись, спокійно побрів у хащі. Ось і все. Такою короткою виявилася наша несподівана недільна зустріч».</p>
<p>Результат минулорічної здибанки – фото зблизька вайлуватого володаря гір. Як виявилося, без фотокамери франківчанин навіть до лісу не ходить: каже, збираючи гриби, зробив уже чимало гарних світлин карпатської природи.</p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/46172/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Краса неймовірна – на Закарпатті розцвіли мільйони нарцисів (відео)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/39776?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=krasa-neymovirna-na-zakarpatti-roztsvili-milyoni-nartsisiv-video</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/39776#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Sat, 12 May 2018 06:13:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Закарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[поле нарцисів]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.org/?p=39776</guid>

					<description><![CDATA[На Закарпатті вкотре розцвіла унікальна Долина нарцисів. Зараз понад 250 гектарів землі між селами Кіреші та Нанково схожі на справжній квітковий рай. Тут квітнуть мільйони білосніжних і пахучих нарцисів вузьколистих, занесених до Червоної книги України. Їх тут не садили люди, а посіяла сама природа. Більше ніде у світі такого природнього дива немає, запевняють вчені. Тисячі туристів зі всього світу годинами зачаровано милуються запашною нарцисовою долиною. Через спеку закарпатська Долина нарцисів – розквітла на 2 тижні раніше. Зараз тут – пік цвітіння. Для туристів тут облаштували оглядові майданчики. Інформацією можна почитати зі стендів. Побачити усі 250 гектарів нарцисового килиму, мандрівникам допомагає кучер із бричкою Василь Чолан. За символічну плату возить їх у всі закутки долини. Проводить екскурсію та ще й фотосесію ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><em>На Закарпатті вкотре розцвіла унікальна Долина нарцисів. Зараз понад 250 гектарів землі між селами Кіреші та Нанково схожі на справжній квітковий рай. Тут квітнуть мільйони білосніжних і пахучих нарцисів вузьколистих, занесених до Червоної книги України. Їх тут не садили люди, а посіяла сама природа.</em></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-39777" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2018/05/nar-e1526040186381.jpg" alt="" width="500" height="359" /></p>
<p>Більше ніде у світі такого природнього дива немає, запевняють вчені. Тисячі туристів зі всього світу годинами зачаровано милуються запашною нарцисовою долиною.</p>
<p>Через спеку закарпатська Долина нарцисів – розквітла на 2 тижні раніше. Зараз тут – пік цвітіння.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>Для туристів тут облаштували оглядові майданчики. Інформацією можна почитати зі стендів. Побачити усі 250 гектарів нарцисового килиму, мандрівникам допомагає кучер із бричкою Василь Чолан. За символічну плату возить їх у всі закутки долини. Проводить екскурсію та ще й фотосесію влаштовує.</p>
<p>Закарпатська Долина нарцисів – єдина у світі. Більше ніде у незайманому стані ці дикорослі квіти не збереглися. А з`явилися вони тут ще у льодовиковий період, коли із гір сповз величезний шматок землі разом із рослинами. Нині нарцисова долина знаходиться під охороною держави. Ця територія – заповідник. За кожну зірвану квітку, штраф 49 гривень. Науковці кажуть, нині долина лише розростається.</p>
<p>Щоб побачити цей унікальний квітковий килим, щодня сюди приїжджають тисячі туристів чи не з усього світу. Та українців все-таки найбільше.</p>
<p>Вхід до долини – 25 гривень. Крім нарциса вузьколистого, тут росте ще півтисячі видів рослин, багато з них – червонокнижні, цвістиме долина ще 2 тижні. А щоб наступної весни запашний квітковий килим став ще пишнішим, біологи щороку висівають тут нарцисове насіння.</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/qW_z_mWSfxI?feature=oembed" width="660" height="484" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen" data-mce-fragment="1"><span data-mce-type="bookmark" style="display: inline-block; width: 0px; overflow: hidden; line-height: 0;" class="mce_SELRES_start">﻿</span></iframe></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/39776/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Дарунки для творчості від природи: в Яремче відбувся пленер художників. ФОТО</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/31372?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=darunki-dlya-tvorchosti-vid-prirodi-v-yaremche-vidbuvsya-plener-hudozhnikiv-foto</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/31372#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Nov 2017 20:08:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[виставка]]></category>
		<category><![CDATA[живопис]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.org/?p=31372</guid>

					<description><![CDATA[Українські Карпати завжди були і є привабливими для митців. Тут народжувалися прозові та поетичні твори, малярські полотна та кінематографічні стрічки. Гори полонили серця  І.Франка, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, С. Параджанова,  О. Новаківського, Я. Лукавецького, Г. Смольського  тощо. І сьогодні вони не перестають приваблювати  митців своїми краєвидами,  народною архаїкою, культурою, звичаями. Цьогоріч з 6 до 19 листопада у м. Яремче за підтримки Благодійного фонду Олександра Шевченка «Новий Івано-Франківськ» відбувався пленер художників. Серед його учасників митці з східної частини України, Києва, Півдня та представники Західної України, загалом 25 представників українського малярства та Білорусі. Мистецтво є невід’ємною частиною державотворчих процесів. Через мистецтво Україну знають у цілому світі та захоплюються красою нашої держави. Ми повинні допомагати митцям презентувати Україну на міжнародній арені через свої роботи, ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Українські Карпати завжди були і є привабливими для митців. Тут народжувалися прозові та поетичні твори, малярські полотна та кінематографічні стрічки. Гори полонили серця  І.Франка, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, С. Параджанова,  О. Новаківського, Я. Лукавецького, Г. Смольського  тощо. І сьогодні вони не перестають приваблювати  митців своїми краєвидами,  народною архаїкою, культурою, звичаями.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31373" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/7jgY1arj-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/7jgY1arj-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/7jgY1arj.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Цьогоріч з 6 до 19 листопада у м. Яремче за підтримки Благодійного фонду Олександра Шевченка «Новий Івано-Франківськ» відбувався пленер художників.</p>
<p>Серед його учасників митці з східної частини України, Києва, Півдня та представники Західної України, загалом 25 представників українського малярства та Білорусі.</p>
<blockquote><p>Мистецтво є невід’ємною частиною державотворчих процесів. Через мистецтво Україну знають у цілому світі та захоплюються красою нашої держави. Ми повинні допомагати митцям презентувати Україну на міжнародній арені через свої роботи, а самі маємо плідно працювати, аби та краса нашого краю була підкріплена матеріальним достатком українців та благополуччям усієї держави, – наголошує народний депутат України Олександр Шевченко.</p></blockquote>
<p>Митці знайомились із звичаями, традиціями та історією краю, працюючи не тільки у Яремче, а й здійснюючи виїзди на етюди до Ворохти, сіл Яблуниці,  Поляниці та туристичного комплексу «Буковель». Природа ж була щедрою на різні сюрпризи, дарунки для творчості, адже була досить таки мінливою: то кружляв сніг, то накрапав дощ, то сонячне проміння засипало золотом гори.</p>
<p>Юлія Петрова ділиться думками про своє сприйняття гірського краю:</p>
<blockquote><p>Яремче надзвичайно цікаве місто, воно різноманітне своїми мотивами. Тут можна відтворити на полотні чудовий водоспад, містичні камені, загадкові гори та теплі й привітні хатки. Все це надихнуло мене на написання “легких” робіт.</p></blockquote>
<p>Вечорами ж дискутували про сучасне мистецтво, шляхи його розвитку та підводили підсумки творчого дня. Результатом  цих бесід стала пропозиція  мисткині з Кременчука Оксани Бойко про створення мистецького центру на базі туристичного комплексу «Буковель». І запропонувала, як один із можливих варіантів,  проект архітектурно – паркового комплексу зі своєї дисертації, яку вона захищала у Мюнхені.</p>
<p>Народний художник України Іван Боднар, підводячи підсумки пленеру, відзначив:</p>
<blockquote><p>Цей симпозіум, є великою школою розуміння багатьох аспектів творчого процесу, що зумовлює глибинне завдання художника, створювати образ землі, держави та людини, яка живе й творить світову славу Україні.</p></blockquote>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31374" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/bhZeTC6z-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/bhZeTC6z-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/bhZeTC6z.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31375" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/EWXqoXqI-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/EWXqoXqI-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/EWXqoXqI.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /> <img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31376" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/fVoJXZLr-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/fVoJXZLr-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/fVoJXZLr.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31377" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/PK9niOMZ-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/PK9niOMZ-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/PK9niOMZ.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-31378" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/vbr6Jh40-560x373.jpg" alt="" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/vbr6Jh40-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/vbr6Jh40.jpg 600w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/31372/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Рай існує, але він на землі: франківський фотограф опублікував неймовірні світлини з Рожнятівщини (фоторепортаж)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/30812?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=ray-isnuye-ale-vin-na-zemli-frankivskiy-fotograf-opublikuvav-neymovirni-svitlini-z-rozhnyativshhini-fotoreportazh</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/30812#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 12 Nov 2017 17:04:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[Рожнятів]]></category>
		<category><![CDATA[фото]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://prykarpattya.org/?p=30812</guid>

					<description><![CDATA[Фотограф з Івано-Франківська поділився у мережі фейсбук неймовірними світлинами з Рожнятівщини. Сфотографував красиву природу на Рожнятівщині фотограф Андрій Шустикевич. Туристичною родзинкою Рожнятівщині не стати ще років 50-100 (зрештою, як і нафтовим Клондайком). Хоча хороші місця там однозначно є. Для затятих атеїстів — Рай таки існує, але він на Землі © Roman Vodvud. Щоправда, для невеликої кількості людей і у певні пори року =) Турне де Ріпне-Лицівка-Підлісся-Князівське, – йдеться у публікації.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Фотограф з Івано-Франківська поділився у мережі фейсбук неймовірними світлинами з Рожнятівщини.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30821" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/B4ECE3C7-9002-4D8A-8D55-9AA1C2D06A9C-1024x683-560x374.jpeg" alt="" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/B4ECE3C7-9002-4D8A-8D55-9AA1C2D06A9C-1024x683-560x374.jpeg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/B4ECE3C7-9002-4D8A-8D55-9AA1C2D06A9C-1024x683.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Сфотографував красиву природу на Рожнятівщині фотограф Андрій Шустикевич.</p>
<blockquote><p>Туристичною родзинкою Рожнятівщині не стати ще років 50-100 (зрештою, як і нафтовим Клондайком). Хоча хороші місця там однозначно є. Для затятих атеїстів — Рай таки існує, але він на Землі © Roman Vodvud. Щоправда, для невеликої кількості людей і у певні пори року =) Турне де Ріпне-Лицівка-Підлісся-Князівське, – йдеться у публікації.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End --></blockquote>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30820" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/A4651FEB-7356-4D95-AF12-072D5A6283F7-1024x683-560x374.jpeg" alt="" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/A4651FEB-7356-4D95-AF12-072D5A6283F7-1024x683-560x374.jpeg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/A4651FEB-7356-4D95-AF12-072D5A6283F7-1024x683.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30819" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/28909957-CFC6-4F9F-BA28-5C0EBA73870C-576x768-300x400.jpeg" alt="" width="300" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/28909957-CFC6-4F9F-BA28-5C0EBA73870C-576x768-300x400.jpeg 300w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/28909957-CFC6-4F9F-BA28-5C0EBA73870C-576x768.jpeg 576w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30818" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/147486C0-3818-42BF-BDE9-2C1EB13F269E-1024x768-533x400.jpeg" alt="" width="533" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/147486C0-3818-42BF-BDE9-2C1EB13F269E-1024x768-533x400.jpeg 533w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/147486C0-3818-42BF-BDE9-2C1EB13F269E-1024x768.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 533px) 100vw, 533px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30817" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/81C4D83B-8D71-4A88-8C51-BE15429C72F9-512x768-267x400.jpeg" alt="" width="267" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/81C4D83B-8D71-4A88-8C51-BE15429C72F9-512x768-267x400.jpeg 267w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/81C4D83B-8D71-4A88-8C51-BE15429C72F9-512x768.jpeg 512w" sizes="auto, (max-width: 267px) 100vw, 267px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30816" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/79DBFD08-E0DE-44BF-84C7-5D981017EE0C-1024x365-560x200.jpeg" alt="" width="560" height="200" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/79DBFD08-E0DE-44BF-84C7-5D981017EE0C-1024x365-560x200.jpeg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/79DBFD08-E0DE-44BF-84C7-5D981017EE0C-1024x365.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30815" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/7E2721B0-F70C-4FF9-86ED-3280A82444A2-1024x683-560x374.jpeg" alt="" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/7E2721B0-F70C-4FF9-86ED-3280A82444A2-1024x683-560x374.jpeg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/7E2721B0-F70C-4FF9-86ED-3280A82444A2-1024x683.jpeg 1024w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30814" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/2C8A8561-271B-4961-80DC-9424EAC744B8-576x768-300x400.jpeg" alt="" width="300" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/2C8A8561-271B-4961-80DC-9424EAC744B8-576x768-300x400.jpeg 300w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/2C8A8561-271B-4961-80DC-9424EAC744B8-576x768.jpeg 576w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-30813" src="https://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/11/02AF384F-6922-4285-8438-E2F047500F8E-1024x511-560x279.jpeg" alt="" width="560" height="279" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/02AF384F-6922-4285-8438-E2F047500F8E-1024x511-560x279.jpeg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/02AF384F-6922-4285-8438-E2F047500F8E-1024x511.jpeg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/11/02AF384F-6922-4285-8438-E2F047500F8E-1024x511-666x333.jpeg 666w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/30812/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На Прикапатті діє унікальний грязьовий вулкан (Відео)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/23533?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=na-prikapatti-diye-unikalniy-gryazoviy-vulkan-video</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/23533#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 28 Jun 2017 17:09:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[вулкан]]></category>
		<category><![CDATA[грязьовий вулкан]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=23533</guid>

					<description><![CDATA[Природна дивовижа на Івано-Франківщині не має аналогів в Україні, а можливо й у світі В селі Старуня, що в Богородчанському районі, діє унікальний грязьовий вулкан. Він порівняно молодий – вперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в Румунії. Нині має біля двох десятків кратерів та, як стверджують місцеві постійно збільшується. Загрози від цієї аномалії поки нема, адже вивергає фонтан не магму, а мінерали. &#160; Канал &#8211; 402.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Природна дивовижа на Івано-Франківщині не має аналогів в Україні, а можливо й у світі</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-23534" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/06/8678_800x600_Vulkan-Starunya-gazovyiy-fakel-533x400.jpg" alt="" width="533" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/06/8678_800x600_Vulkan-Starunya-gazovyiy-fakel-533x400.jpg 533w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2017/06/8678_800x600_Vulkan-Starunya-gazovyiy-fakel.jpg 800w" sizes="auto, (max-width: 533px) 100vw, 533px" /></p>
<p><span class="subtitle"><span class="article_text">В селі Старуня, що в Богородчанському районі, діє унікальний грязьовий вулкан. Він порівняно молодий – вперше проявив себе у 1977 році після землетрусу в Румунії. Нині має біля двох десятків кратерів та, як стверджують місцеві постійно збільшується. Загрози від цієї аномалії поки нема, адже вивергає фонтан не магму, а мінерали.</span></span></p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>&nbsp;</p>
<p><iframe loading="lazy" src="https://www.youtube.com/embed/UJMZzC25-h8" width="560" height="315" frameborder="0" data-mce-fragment="1"></iframe></p>
<p><em>Канал &#8211; 402.</em></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/23533/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як у казці! Де у Карпатах заховалося важкодоступне озеро з надзвичайно прозорою водою (фото)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/22778?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=yak-u-kaztsi-de-u-karpatah-zahovalosya-vazhkodostupne-ozero-z-nadzvichayno-prozoroyu-vodoyu-foto</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/22778#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 15 Jun 2017 19:02:38 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Прикарпаття]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[дзеркально чисте]]></category>
		<category><![CDATA[озеро]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=22778</guid>

					<description><![CDATA[У Рожнятівському районі Івано-Франківської області є невелике, але дуже красиве озеро під назвою Росохан, пише Depo.Закарпаття з посиланням на “Стик”. Площа його плеса складає близько 500 квадратних метрів. Озеро відоме надзвичайно прозорою водою. Ця гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована в гірському масиві Ґорґани, на схилах хребта Аршиця, на північний захід від села Осмолода. Дістатися її досить нелегко.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У Рожнятівському районі Івано-Франківської області є невелике, але дуже красиве озеро під назвою Росохан, </strong>пише<strong> Depo.Закарпаття </strong>з посиланням на “Стик”.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-22781" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/06/ozero-e1497514519883.jpg" alt="" width="500" height="322" /></p>
<p>Площа його плеса складає близько 500 квадратних метрів.</p>
<p>Озеро відоме надзвичайно прозорою водою.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p>Ця гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення розташована в гірському масиві Ґорґани, на схилах хребта Аршиця, на північний захід від села Осмолода.</p>
<p>Дістатися її досить нелегко.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-22780" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/06/ozero3-e1497514467838.jpg" alt="" width="500" height="281" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-22779" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2017/06/ozero2-e1497514436198.jpg" alt="" width="500" height="281" /></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/22778/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>10 найбільш незвичайних різнобарвних озер на Землі ( фото)</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/11434?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=10-naybilsh-nezvichaynih-riznobarvnih-ozer-na-zemli-foto</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/11434#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 04 Nov 2016 05:00:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[озера]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[різнокольорові води]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=11434</guid>

					<description><![CDATA[Пропонуємо своїми очима побачити різнокольорові води 10 найбільш незвичайних озер на Землі.Іноді дивишся на фотографію і очам своїм не віриш – не буває таких кольорів в природі! Однак, на планеті Земля стільки дивовижних місць з абсолютно інопланетними ландшафтами і нереальними барвами, що здається і всього життя не вистачить, щоб їх відвідати. І ось ти ще розглядаєш фотографії, а руки вже самі пакують камеру у валізу. Це не фотошоп. Це первозданна краса нашої планети. Озеро П’яти Кольорів Небо і земля відображаються в озері П’яти Кольорів, вигадливо пофарбованому мінеральними солями і водяними рослинами. Його колір змінюється час від часу, від жовтого до темно зеленого, але більшу частину часу вода тут алмазно-синього кольору. На відміну від безлічі сусідніх озер, воно не мілкішає і не замерзає взимку. Тому це місце оповите таємницями і загадками. Китайці ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Пропонуємо своїми очима побачити різнокольорові води 10 найбільш незвичайних озер на Землі.</strong>Іноді дивишся на фотографію і очам своїм не віриш – не буває таких кольорів в природі! Однак, на планеті Земля стільки дивовижних місць з абсолютно інопланетними ландшафтами і нереальними барвами, що здається і всього життя не вистачить, щоб їх відвідати. І ось ти ще розглядаєш фотографії, а руки вже самі пакують камеру у валізу.<br />
<em><strong>Це не фотошоп. Це первозданна краса нашої планети.</strong></em></p>
<h3>Озеро П’яти Кольорів</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11435" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/432705-R3L8T8D-650-1-1-560x372.jpg" alt="432705-r3l8t8d-650-1-1" width="560" height="372" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/432705-R3L8T8D-650-1-1-560x372.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/432705-R3L8T8D-650-1-1.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11436" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/428155-R3L8T8D-650-2013-07-0113.39.33-560x341.jpg" alt="428155-r3l8t8d-650-2013-07-0113-39-33" width="560" height="341" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/428155-R3L8T8D-650-2013-07-0113.39.33-560x341.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/428155-R3L8T8D-650-2013-07-0113.39.33.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11437" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/430855-R3L8T8D-650-5-560x364.jpg" alt="430855-r3l8t8d-650-5" width="560" height="364" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/430855-R3L8T8D-650-5-560x364.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/430855-R3L8T8D-650-5.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Небо і земля відображаються в озері П’яти Кольорів, вигадливо пофарбованому мінеральними солями і водяними рослинами. Його колір змінюється час від часу, від жовтого до темно зеленого, але більшу частину часу вода тут алмазно-синього кольору. На відміну від безлічі сусідніх озер, воно не мілкішає і не замерзає взимку. Тому це місце оповите таємницями і загадками. Китайці вважають його чарівним.</p>
<h3>Рожеве озеро</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11438" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/420755-R3L8T8D-650-beautiful-pink-lake_97385-1920x1200-560x350.jpg" alt="420755-r3l8t8d-650-beautiful-pink-lake_97385-1920x1200" width="560" height="350" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420755-R3L8T8D-650-beautiful-pink-lake_97385-1920x1200-560x350.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420755-R3L8T8D-650-beautiful-pink-lake_97385-1920x1200.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11439" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/420805-R3L8T8D-650-beautiful1-560x295.jpg" alt="420805-r3l8t8d-650-beautiful1" width="560" height="295" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420805-R3L8T8D-650-beautiful1-560x295.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420805-R3L8T8D-650-beautiful1.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11440" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/420855-R3L8T8D-650-beautiful2-560x359.jpg" alt="420855-r3l8t8d-650-beautiful2" width="560" height="359" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420855-R3L8T8D-650-beautiful2-560x359.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420855-R3L8T8D-650-beautiful2.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Рожеве озеро або озеро Ретба знаходиться в Сенегалі. Свою назву озеро отримало через особливий колір води. Такий колір викликаний великою кількістю ціанобактерій у воді: поглинаючи сонячне світло, мікроорганізми виділяють пігмент, що забарвлює воду. Особливо він помітний під час сухого сезону. Іншого органічного життя в Ретба немає – для водоростей і риби занадто висока концентрація солі у воді. Її вміст досягає 40%. Сіль видобувають з дна цього озера вже протягом майже 50 років.</p>
<p>Ретба не єдине у своєму роді. На Землі є ще як мінімум два рожевих озера: озеро Хіллер в Австралії та солоні водойми в затоці Сан-Франциско.</p>
<h3>Озеро Хенераль-Каррера</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11441" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/420555-R3L8T8D-650-marvel-at-the-Chilean-marble-cathedral-560x369.jpg" alt="420555-r3l8t8d-650-marvel-at-the-chilean-marble-cathedral" width="560" height="369" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420555-R3L8T8D-650-marvel-at-the-Chilean-marble-cathedral-560x369.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420555-R3L8T8D-650-marvel-at-the-Chilean-marble-cathedral.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11442" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/420655-R3L8T8D-650-Marble_Caves_Patagonia_07-534x400.jpg" alt="420655-r3l8t8d-650-marble_caves_patagonia_07" width="534" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420655-R3L8T8D-650-Marble_Caves_Patagonia_07-534x400.jpg 534w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/420655-R3L8T8D-650-Marble_Caves_Patagonia_07.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 534px) 100vw, 534px" /></p>
<p>Одне з найглибших озер Південної Америки знаходиться на кордоні двох країн – Чилі та Аргентини. Вода в ньому переливається всіма відтінками: від смарагдово-бірюзового до кольору аквамарина. У цьому фантастичному місці навіть небо не таке блакитне, як синь озера. А посередині водойми видніються брили величних Мармурових печер. Більше тисячі років вода омивала береги гірських порід і створювала ці дивовижні лабіринти.</p>
<h3>Озеро Нгакоро</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11443" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419455-R3L8T8D-650-5109-900x595-560x370.jpg" alt="419455-r3l8t8d-650-5109-900x595" width="560" height="370" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419455-R3L8T8D-650-5109-900x595-560x370.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419455-R3L8T8D-650-5109-900x595.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11444" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419505-R3L8T8D-650-6102-900x602-560x374.jpg" alt="419505-r3l8t8d-650-6102-900x602" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419505-R3L8T8D-650-6102-900x602-560x374.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419505-R3L8T8D-650-6102-900x602.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Озеро знаходиться в Новій Зеландії і має світло зелене забарвлення. Такий колір водойма набуває завдяки високому вмісту в ньому сірки й окисів заліза.</p>
<h3>Дзеркальне озеро</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11445" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/418705-R3L8T8D-650-65934371_1288378117_4e0d1_10-560x364.jpg" alt="418705-r3l8t8d-650-65934371_1288378117_4e0d1_10" width="560" height="364" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418705-R3L8T8D-650-65934371_1288378117_4e0d1_10-560x364.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418705-R3L8T8D-650-65934371_1288378117_4e0d1_10.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11446" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/418755-R3L8T8D-650-1-560x314.jpg" alt="418755-r3l8t8d-650-1" width="560" height="314" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418755-R3L8T8D-650-1-560x314.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418755-R3L8T8D-650-1.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11448" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/418805-R3L8T8D-650-2013-07-0110.22.38-535x400.jpg" alt="418805-r3l8t8d-650-2013-07-0110-22-38" width="535" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418805-R3L8T8D-650-2013-07-0110.22.38-535x400.jpg 535w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/418805-R3L8T8D-650-2013-07-0110.22.38.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 535px) 100vw, 535px" /></p>
<p>Солончак Уюні – найбільше у світі висохле соляне озеро площею 10 582 кв. км. Воно було утворено в результаті трансформації доісторичних озер. За підрахунками тут міститься понад 10 мільярдів тонн солі. Під час сильних дощів, коли Солончак Уюні покривається водою, поверхня цього озера перетворюється на справжнє дзеркало. Озеро знаходиться в південно-західній Болівії.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<h3>Червоне озеро</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11449" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419305-R3L8T8D-650-1275-900x556-560x345.jpg" alt="419305-r3l8t8d-650-1275-900x556" width="560" height="345" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419305-R3L8T8D-650-1275-900x556-560x345.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419305-R3L8T8D-650-1275-900x556.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11450" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419355-R3L8T8D-650-29Bolivia254Laguna_Colorado_21920x-560x314.jpg" alt="419355-r3l8t8d-650-29bolivia254laguna_colorado_21920x" width="560" height="314" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419355-R3L8T8D-650-29Bolivia254Laguna_Colorado_21920x-560x314.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419355-R3L8T8D-650-29Bolivia254Laguna_Colorado_21920x.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11451" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419405-R3L8T8D-650-0-560x373.jpg" alt="419405-r3l8t8d-650-0" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419405-R3L8T8D-650-0-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419405-R3L8T8D-650-0.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>Лагуна Колорадо – це дуже дрібне озеро площею 60 кв. км, розташоване в південній частині болівійського плоскогір’я Альтіплано на висоті 4278 м над рівнем моря. Колір цього озера може змінюватися від криваво-червоного до фіолетового. Це залежить від часу доби і температури повітря. Незвичайний відтінок води надають озеру водорості, що виробляють каротин для захисту від ультрафіолетового випромінювання. Лагуна Колорадо – улюблене місце проживання тисячі фламінго.</p>
<h3>Озеро, що світиться</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11452" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/10-560x374.jpg" alt="10" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/10-560x374.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/10.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11453" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/424305-R3L8T8D-650-Neon_ozero_1-560x364.jpg" alt="424305-r3l8t8d-650-neon_ozero_1" width="560" height="364" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/424305-R3L8T8D-650-Neon_ozero_1-560x364.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/424305-R3L8T8D-650-Neon_ozero_1.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Дивовижні Гіпслендські озера знаходяться в Австралії. Вночі води озера світяться синім неоновим світлом. Його джерело – водорості, що мають здатність до біолюмінесценції. Утворюючи скупчення в поверхневих шарах вод, водорості викликають світіння, подібне тому, що буває тільки в океанських глибинах. Самі рослини людське око не бачить, тільки світло, що вони випромінюють.</p>
<h3>Озера Келімуту</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11454" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419555-R3L8T8D-650-1361530810_711-560x374.jpg" alt="419555-r3l8t8d-650-1361530810_711" width="560" height="374" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419555-R3L8T8D-650-1361530810_711-560x374.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419555-R3L8T8D-650-1361530810_711.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11455" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419605-R3L8T8D-650-adjacent-green-and-red-brown-volcanic-lake-at-kelimutu-national-park-indonesia-651x434-560x373.jpg" alt="419605-r3l8t8d-650-adjacent-green-and-red-brown-volcanic-lake-at-kelimutu-national-park-indonesia-651x434" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419605-R3L8T8D-650-adjacent-green-and-red-brown-volcanic-lake-at-kelimutu-national-park-indonesia-651x434-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419605-R3L8T8D-650-adjacent-green-and-red-brown-volcanic-lake-at-kelimutu-national-park-indonesia-651x434.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11456" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/419705-R3L8T8D-650-4128-900x595-560x370.jpg" alt="419705-r3l8t8d-650-4128-900x595" width="560" height="370" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419705-R3L8T8D-650-4128-900x595-560x370.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/419705-R3L8T8D-650-4128-900x595.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>У кратерах вулкана Келімуту на острові Флорес в Індонезії розташовується три кратерних озера. Ці озера не тільки мають різні кольори, але ще і можуть їх змінювати. Наприклад, чорне озеро може стати червоним, потім бірюзовим, потім зеленим. Колір озер залежить від переважаючих мінеральних речовин, розчинених у їхніх водах. У місцевих племен ліо існує легенда, згідно з якою в озерах мешкають душі померлих. У червоному озері живуть душі вбивць і грішників, праведники і люди похилого віку – в бірюзовому, а молодь – в зеленому.</p>
<h3>Озеро Берресса</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11457" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/431705-R3L8T8D-650-holes06-800x600-534x400.jpg" alt="431705-r3l8t8d-650-holes06-800x600" width="534" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/431705-R3L8T8D-650-holes06-800x600-534x400.jpg 534w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/431705-R3L8T8D-650-holes06-800x600.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 534px) 100vw, 534px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11458" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/431755-R3L8T8D-650-31-516x400.jpg" alt="431755-r3l8t8d-650-31" width="516" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/431755-R3L8T8D-650-31-516x400.jpg 516w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/431755-R3L8T8D-650-31.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 516px) 100vw, 516px" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Особливу популярність штучного озера Берресса біля греблі в Каліфорнії надає оригінальна конструкція водоскиду у вигляді гігантської воронки. З вигляду це справжнісінька діра, в яку зливається вода озера. Причому діра не маленька: глибина воронки – 21 метр і 22 метри в діаметрі.</p>
<h3>Озеро, що «кипить»</h3>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11459" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/11/423505-R3L8T8D-650-Nature-Paysage-et-lac-19-500x400.jpg" alt="423505-r3l8t8d-650-nature-paysage-et-lac-19" width="500" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/423505-R3L8T8D-650-Nature-Paysage-et-lac-19-500x400.jpg 500w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/11/423505-R3L8T8D-650-Nature-Paysage-et-lac-19.jpg 650w" sizes="auto, (max-width: 500px) 100vw, 500px" /></p>
<p>Цей марсіанський пейзаж можна побачити в Національному парку Єллоустоун в США. У записах першовідкривачів Велике призматичне джерело згадується як «кипляче озеро». Завдяки яскраво забарвленим бактеріям і водоростям дно дрібного озера, що утворилося біля виходу гарячого джерела, переливається всіма кольорами веселки.</p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/11434/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Неймовірні світлини Карпат у жовтні</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/11026?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=neymovirni-svitlini-karpat-u-zhovtni</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/11026#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 28 Oct 2016 04:07:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Карпати]]></category>
		<category><![CDATA[неймовірна краса]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=11026</guid>

					<description><![CDATA[Мешканець Івано-Франківщини Василь Фіцак виклав в мережу світлини з гори Піп Іван, де відкриваються неймовірні краєвиди Чорногірського хребта. &#8220;Попіван. 19-24 жовтня. За період чергування було зареєстровано 18 туристичних груп, чисельністю 61 особа, з них 6 іноземців. Погода була як завжди контрастною, морози, мокрий сніг з дощем, поривчасті вітри, в періоди потепління навіть літали метелики. Групам, які потрапили в негоду було надано притулок. Одному з туристів надали медичну допомогу. Окрім того було вичищено одне з приміщень від будівельного сміття, та встановлено двері на виході з ротонди&#8221;,  &#8211; написав активіст у на своїй сторінці Facebook. Як відомо, на горі Піп Іван знаходиться обсерваторія Білий слон.]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Мешканець Івано-Франківщини Василь Фіцак виклав в мережу світлини з гори Піп Іван, де відкриваються неймовірні краєвиди Чорногірського хребта.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11027" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14714868_932888733484176_579992699914642188_o-560x373.jpg" alt="14714868_932888733484176_579992699914642188_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14714868_932888733484176_579992699914642188_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14714868_932888733484176_579992699914642188_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14714868_932888733484176_579992699914642188_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<blockquote><p><em>&#8220;Попіван. 19-24 жовтня. За період чергування було зареєстровано 18 туристичних груп, чисельністю 61 особа, з них 6 іноземців. Погода була як завжди контрастною, морози, мокрий сніг з дощем, поривчасті вітри, в періоди потепління навіть літали метелики. Групам, які потрапили в негоду було надано притулок. Одному з туристів надали медичну допомогу. Окрім того було вичищено одне з приміщень від будівельного сміття, та встановлено двері на виході з ротонди&#8221;, </em> &#8211; написав активіст у на своїй сторінці Facebook.</p></blockquote>
<p>Як відомо, на горі Піп Іван знаходиться обсерваторія Білий слон.</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11028" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14753457_932889626817420_823519396017066214_o-533x400.jpg" alt="14753457_932889626817420_823519396017066214_o" width="533" height="400" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753457_932889626817420_823519396017066214_o-533x400.jpg 533w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753457_932889626817420_823519396017066214_o-1024x768.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753457_932889626817420_823519396017066214_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 533px) 100vw, 533px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11029" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14753855_932888736817509_2791497211752442506_o-560x373.jpg" alt="14753855_932888736817509_2791497211752442506_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753855_932888736817509_2791497211752442506_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753855_932888736817509_2791497211752442506_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14753855_932888736817509_2791497211752442506_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11030" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14876494_932889230150793_8907981087429038190_o-560x373.jpg" alt="14876494_932889230150793_8907981087429038190_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876494_932889230150793_8907981087429038190_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876494_932889230150793_8907981087429038190_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876494_932889230150793_8907981087429038190_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11031" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14876526_932888006817582_1390950189265520622_o-560x373.jpg" alt="14876526_932888006817582_1390950189265520622_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876526_932888006817582_1390950189265520622_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876526_932888006817582_1390950189265520622_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876526_932888006817582_1390950189265520622_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11032" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14876580_932889630150753_223424778604755744_o-560x373.jpg" alt="14876580_932889630150753_223424778604755744_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876580_932889630150753_223424778604755744_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876580_932889630150753_223424778604755744_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14876580_932889630150753_223424778604755744_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11033" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14883444_932888696817513_6586010777451610771_o-560x373.jpg" alt="14883444_932888696817513_6586010777451610771_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14883444_932888696817513_6586010777451610771_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14883444_932888696817513_6586010777451610771_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14883444_932888696817513_6586010777451610771_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11034" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14884426_932888050150911_880091336229772513_o-560x373.jpg" alt="14884426_932888050150911_880091336229772513_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884426_932888050150911_880091336229772513_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884426_932888050150911_880091336229772513_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884426_932888050150911_880091336229772513_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-medium wp-image-11035" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/10/14884542_932889560150760_3735062074939751826_o-560x373.jpg" alt="14884542_932889560150760_3735062074939751826_o" width="560" height="373" srcset="https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884542_932889560150760_3735062074939751826_o-560x373.jpg 560w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884542_932889560150760_3735062074939751826_o-1024x683.jpg 1024w, https://prykarpattya.com/wp-content/uploads/2016/10/14884542_932889560150760_3735062074939751826_o.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 560px) 100vw, 560px" /></p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/11026/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Топ найкрасивіших озер світу: 5 доказів перемоги природи</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/9149?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=top-naykrasivishih-ozer-svitu-5-dokaziv-peremogi-prirodi</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/9149#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 14 Sep 2016 10:04:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[краса]]></category>
		<category><![CDATA[озера]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=9149</guid>

					<description><![CDATA[Вони вражають своєю красою, вражають уяву, ваблять до себе туристів! Розкішні прісні водойми, що вражають чистотою вод, а також унікальним розташуванням. Банді-Амір (Афганістан) Шість озер василькового кольору впадають в одне. Річка розлилася на вершинах гір Хинду Куш. Вода з річки щедро обдарована мінералами. Особливо, придатними порами року для відвідування Банді-Аміра значаться літо і весна, адже взимку температура в цій місцевості сягає позначки -20 ° C. Однак, варто пам’ятати і про деякі перешкоди, з якими можуть зіткнутися туристи на шляху до водоймища, а саме: відсутність асфальтованих доріг, наявність мінних ділянок. Лагуна Колорадо (Болівія) Озеро кольору пристрасті і до того ж, пристань рожевих фламінго. Червоний відтінок води обумовлений існуванням корисних копалин і цвітінням водоростей. Розвинулося унікальне озеро на кордоні з Чилі. Вночі температура часто знижується ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div id="news-anons">Вони вражають своєю красою, вражають уяву, ваблять до себе туристів! Розкішні прісні водойми, що вражають чистотою вод, а також унікальним розташуванням.</div>
<div><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter  wp-image-9150" src="http://prykarpattya.org/wp-content/uploads/2016/09/7de5417f-659c-4fbf-82dd-d048dcb4350c.jpg" alt="7de5417f-659c-4fbf-82dd-d048dcb4350c" width="599" height="398" /></div>
<div id="news-text">
<h4><strong>Банді-Амір (Афганістан)</strong></h4>
<p>Шість озер василькового кольору впадають в одне. Річка розлилася на вершинах гір Хинду Куш. Вода з річки щедро обдарована мінералами. Особливо, придатними порами року для відвідування Банді-Аміра значаться літо і весна, адже взимку температура в цій місцевості сягає позначки -20 ° C. Однак, варто пам’ятати і про деякі перешкоди, з якими можуть зіткнутися туристи на шляху до водоймища, а саме: відсутність асфальтованих доріг, наявність мінних ділянок.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/6b78b480-57d0-46c9-a6aa-86b4d8a9a818.jpg" sizes="auto, (max-width: 850px) 100vw, 850px" srcset="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/6b78b480-57d0-46c9-a6aa-86b4d8a9a818.jpg 757w, http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/6b78b480-57d0-46c9-a6aa-86b4d8a9a818-300x199.jpg 300w" alt="6b78b480-57d0-46c9-a6aa-86b4d8a9a818" width="613" height="407" /></p>
<h4><strong>Лагуна Колорадо (Болівія)</strong></h4>
<p>Озеро кольору пристрасті і до того ж, пристань рожевих фламінго. Червоний відтінок води обумовлений існуванням корисних копалин і цвітінням водоростей. Розвинулося унікальне озеро на кордоні з Чилі. Вночі температура часто знижується до нуля, однак, в літні місяці повітря добре прогрівається. Бажаний час візитів заповідника: літо. Цікавий факт: в 2007 році, Лагуну Колорадо висунули в номінанти на звання Нових Семи Див природи, але, на жаль, озеро не потрапило до фіналу.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/408da701-eba2-4e70-a0ea-37d46e348335.jpg" sizes="auto, (max-width: 854px) 100vw, 854px" srcset="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/408da701-eba2-4e70-a0ea-37d46e348335.jpg 671w, http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/408da701-eba2-4e70-a0ea-37d46e348335-300x225.jpg 300w" alt="408da701-eba2-4e70-a0ea-37d46e348335" width="606" height="454" /></p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<h4><strong>Хавасу (США)</strong></h4>
<p>Це достаток колоритних водоспадів, басейнів. Найпрекрасніша і в той же час віддалена точка на Землі. Улюблене місце серед туристів, про нього пишуть в журналах, знімають передачі – це джерело натхнення. Найчистіша вода спадає з 30-метрової висоти в басейн смарагдового кольору! Один з найкрасивіших водоспадів у світі!</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/50609.jpg" sizes="auto, (max-width: 840px) 100vw, 840px" srcset="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/50609.jpg 840w, http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/50609-300x188.jpg 300w" alt="50609" width="627" height="392" /></p>
<h4><strong>Морейн (Канада)</strong></h4>
<p>Власність Національного парку Банф. Озеро утворилося за рахунок танення льодовиків. Бездоганно прозора вода дарує неперевершений колір блакиті. Морейн подібно до дзеркала, в якому відображаються десять найбільших канадських піків, що робить озеро ще привабливішим. Якщо ви хочете подивитися на це чудо світу, то наша порада обзавестися невеликою компанією, для вашої ж безпеки, так як на шляху до водоймища можна зустріти багато небезпечних тварин, в тому числі і ведмедів!</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/31.jpg" sizes="auto, (max-width: 2304px) 100vw, 2304px" srcset="http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/31.jpg 2304w, http://weloveua.com/wp-content/uploads/2016/06/31-300x225.jpg 300w" alt="В Великобритании решили не ограничиваться проведением выставок, и заявили о намерении в июне установить в Лондоне памятник Юрию Гагарину. Министр образования и науки Дэвид Уиллетс сообщил, что статуя Ю.Гагарина будет стоять напротив скульптуры капитана Джеймса Кука. &quot;Он открыл Австралию, которая стала бы отличной площадкой для космических запусков&quot;, - сказал министр." width="618" height="464" /></p>
<h4>Плітвіцькі озера (Хорватія)</h4>
<p>Місце зустрічі 16 озер! Кожне з яких має свій оригінальний колір, який обгрунтований наявністю окремих корисних мінералів і водоростей. Коли утворилося це Хорватське диво світу – не знає ніхто. Вчені дотепер сперечаються про дату виникнення, однак, передбачається, що ця водойма утворився в пост льодовиковий період. Важливо: на території парку забороняється влаштовувати пікніки, купатися, приходити з тваринами, і вже тим більше розводити багаття. Самі озера не чистять від опалих гілок, намагаючись зберегти природний вигляд.<br />
Як бачите, в світі ще багато захоплюючого і цікавого, може, набагато краще проводити вільний час в подорожах і відкривати для себе щось нове, ніж сидіти в соціальних мережах і даремно витрачати хвилини свого життя на лайки і репости? Подорожуйте! Це краще нових гаджетів і інтернету, адже емоції йдуть від серця!</p>
</div>
<div class="additional-images"></div>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/9149/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>10 дивовижних водоспадів України</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/7450?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=7450</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/7450#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 28 Jul 2016 03:17:56 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[водоспади]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=7450</guid>

					<description><![CDATA[Справжньою окрасою української природи є численні мальовничі водоспади. Подорож до одного з таких водограїв стане чудовим доповненням до кожної мандрівки Україною Водоспад Шипіт, Пилипець Водоспад Шипіт, Пилипець Водоспад Шипіт – одне з семи природних чудес України і найкрасивіший водоспад на Закарпатті. Шипіт причаровує всіх своєю незвичайною природною красою. З підземного джерела на горі Великий Верх, висота якої 1598 м, починає свій шлях невеликий потічок Плошанка. Мальовничою ущелиною водоспад спадає численними каскадами з 14-ти метрової висоти, несучи свіжість і прохолоду. Помилуватись красою гірського водоспаду приходять тисячі туристів. Тут завжди людно, адже Шипіт красивий будь-якої пори року. Біля відомого водоспаду працює двомісний крісельний підйомник. Підйом в гори дасть можливість насолодитися незабутніми краєвидами та зробити чудові панорамні фотографії. На вершині гори Гимба можна прогулятися і помилуватися мальовничими вершинами Боржавського хребта, а ще випити кави або ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Справжньою окрасою української природи є численні мальовничі водоспади. Подорож до одного з таких водограїв стане чудовим доповненням до кожної мандрівки Україною</p>
<h4>Водоспад Шипіт, Пилипець</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3593 aligncenter" title="Водоспад Шипіт" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/shipit_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/shipit_vodospad-300x200.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/shipit_vodospad-768x511.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/shipit_vodospad.jpg 800w" alt="Водоспад Шипіт" width="645" height="429" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Водоспад Шипіт, Пилипець</em></p>
<p>Водоспад Шипіт<strong> –</strong> одне з семи природних чудес України і найкрасивіший водоспад на Закарпатті. Шипіт причаровує всіх своєю незвичайною природною красою. З підземного джерела на горі Великий Верх, висота якої 1598 м, починає свій шлях невеликий потічок Плошанка. Мальовничою ущелиною водоспад спадає численними каскадами з 14-ти метрової висоти, несучи свіжість і прохолоду.</p>
<p>Помилуватись красою гірського водоспаду приходять тисячі туристів. Тут завжди людно, адже Шипіт красивий будь-якої пори року. Біля відомого водоспаду працює двомісний крісельний підйомник. Підйом в гори дасть можливість насолодитися незабутніми краєвидами та зробити чудові панорамні фотографії. На вершині гори Гимба можна прогулятися і помилуватися мальовничими вершинами Боржавського хребта, а ще випити кави або карпатського чаю у колибі.</p>
<p>Водоспад розташований на північних схилах гірського масиву Боржавських полонин біля підніжжя гори Гимба, що у селі Пилипець Міжгірського району.</p>
<h4>Водоспад Джур-Джур, Алушта</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3592 aligncenter" title="Водоспад Джур-Джур, Алушта" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/DgurDgur_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/DgurDgur_vodospad-300x225.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/DgurDgur_vodospad-768x576.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/DgurDgur_vodospad.jpg 800w" alt="Водоспад Джур-Джур, Алушта" width="675" height="506" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Водоспад Джур-Джур, Алушта</em></p>
<p>Джур-Джур – один з найбільш великих і красивих водоспадів у Криму. Водоспад знаходиться на річці Східний Улу-Узень, що бере початок в ущелині Хапхал. У верхів’ях гирло річки спускається величезними сходами. Найвища з них – 15 м знаходиться на висоті 468 м над рівнем моря і утворює водоспад. Витрати води найбільші з усіх кримських водоспадів: 230 л на секунду. Вода спадає кількома прямовисними струменями у невеличке озерце і звіди тече до гирла Улу-Узеня, перетинає село Генеральське і прямує до моря. Джур-Джур досить шумний і сама назва говорить про це, адже у перекладі з татарської Джур-Джур означає дзюркотливий. Водоспад не вичерпується навіть у найбільш посушливі роки, а температура води не перевищує +10-11 градусів.<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
<h4>Шолохівський (Токівський) водоспад, Дніпропетровщина</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3598 aligncenter" title="Шолохівський або Токівський водоспад" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sholohovski_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sholohovski_vodospad-300x200.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sholohovski_vodospad-768x512.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sholohovski_vodospad.jpg 800w" alt="Шолохівський або Токівський водоспад" width="660" height="440" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Шолохівський (Токівський) водоспад, Дніпропетровщина</em></p>
<p>Шолохівський або Токівський водоспад – одне з найгарніших місць у Дніпропетровській області. Живописний оазис, що розкинувся серед мальовничих пагорбів, щороку приваблює багато туристів. Водоспад прекрасний в будь-яку пору року, та найкраще відчути його силу і красу можна навесні, коли бурхливі потоки особливо повноводні.<br />
Виник цей водограй у мезозойську еру на виступах червоного граніту, через це його у народі ще називають «Червоне каміння». Розташований Шолохівський водоспад у нижній течії річки Кам’янки (притока річки Базавлук) біля селаТоківське Апостолівського району поруч Токівського гранітного кар’єру.</p>
<h4>Женецький водоспад, Івано-Франківська область</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3601 aligncenter" title="Женецький водоспад, Гук" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/zhenetskyj-vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/zhenetskyj-vodospad-300x188.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/zhenetskyj-vodospad-768x480.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/zhenetskyj-vodospad-80x50.jpg 80w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/zhenetskyj-vodospad.jpg 800w" alt="Женецький водоспад, Гук" width="680" height="425" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Женецький водоспад або Гук, Івано-Франківська область</em></p>
<p>Женецький водоспад знаходиться в Українських Карпатах між масивами гірських хребтів Хом’як-Синяк та Явірник неподалік сіл Татарів і Микуличин Івано-Франківської області. Розташований цей мальовничий водограй на території Карпатського національного природного парку на висоті близько 900 метрів над рівнем моря.</p>
<p>Води Женецького водоспаду беруть свій початок на потоці Женець, що є лівою притокою гірської річки Прут. Він є одним з найвищих водоспадів у Карпатах, його води спадають з однокаскадного виступу заввишки 15 метрів. <strong><span id="ctrlcopy"><br />
</span></strong>У народі цей водоспад отримав назву – Гук, оскільки є дуже стрімким та гучним. На території довкола Женецького Гука є облаштовані оглядові майданчики, з яких відкривається чудовий вид на водограй. А стежини, що ведуть прямісінько до підніжжя водоспаду обставлені міцними перилами, що дозволяє підійти до Гука дуже близько.</p>
<h4>Джуринський водоспад, Тернопільщина</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3596 aligncenter" title="Джуринський водоспад " src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/dgurin_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/dgurin_vodospad-300x200.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/dgurin_vodospad-768x512.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/dgurin_vodospad.jpg 800w" alt="Джуринський водоспад " width="618" height="412" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Джуринський (<strong>Червоногородський)</strong><strong> </strong>водоспад </em></p>
<p>Джуринський або Червоногородський водоспад – це гідрологічна пам’ятка природи і одне з найкрасивіших місць України. Водограй спадає трьома мальовничими каскадами і загальна його висота понад 16 м. Знаходиться це диво природи на річці Джурин, що протікає між селами Нирків і Устечко на Тернопільщині.</p>
<h4>Водоспад Скакало, Чинадієво</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3602 aligncenter" title="Водоспад Скакало, Чинадіївський" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/skakalo.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/skakalo-300x201.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/skakalo-768x516.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/skakalo.jpg 800w" alt="Водоспад Скакало, Чинадіївський" width="650" height="436" data-lazy-loaded="true" /></p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
<p><em>Водоспад Скакало (Чинадіївський), Закарпаття</em></p>
<p>Скакало – гірський водоспад в Українських Карпатах, у межах Вигорлат-Гутинського вулканічного масиву. Розташований в урочищі Нижнє Грабовище, поруч смт Чинадієво на Закарпатті. Цей водоспад є гідрологічною пам’яткою місцевого значення, а утворився він на місці виходу на поверхню вулканічних порід, про що свідчать скельні стрімчаки в глибині лісу з боків водоспаду. Вода спадає трьома ступенями висотою понад 4 м, утворюючи каскад струмків, що немов скачуть з каменя на камінь, через що водоспад й отримав таку жартівливу назву.</p>
<h4>Водоспад Пробій, Яремче</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3603 aligncenter" title="Водоспад Пробій, Яремче" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/yaremche_probiy.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/yaremche_probiy-300x225.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/yaremche_probiy-768x576.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/yaremche_probiy.jpg 800w" alt="Водоспад Пробій, Яремче" width="603" height="452" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Водоспад Пробій, Яремче</em></p>
<p>Пробій або Яремчанський водоспад – найповноводніший природній водоспад України, розташований на річці Прут у курортному містечку Яремче. Водоспад Пробій складається з кількох каскадів, перепад яких сягає восьми метрів. Але захоплює не стільки його висота, скільки неймовірна потужність і сила гірської води.</p>
<p>Яремчанський водоспад зручно оглядати з мосту, що знаходиться прямо над водограєм. Біля підніжжя водоспаду завжди людно, адже Яремче та Пробій – одне з найпопулярніших і найбільш відвідуваних туристичних атракцій у Карпатах.</p>
<h4>Манявський водоспад, Івано-Франківська область</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3606 aligncenter" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/maniavski_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/maniavski_vodospad-300x225.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/maniavski_vodospad-768x575.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/maniavski_vodospad.jpg 800w" alt="Манявський водоспад" width="617" height="462" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Манявський водоспад, Івано-Франківська область</em></p>
<p>Манявський водоспад висотою 18 м є одним з найвищих в Україні. Він знаходиться в Українських Карпатах, в невеличкому селі Манява Богородчанського району (Івано-Франківська область). В селі є пам’ятник архітектури – Манявський скит XVII століття, поблизу якого б’є цілюще джерело, а вище від нього, на річці Манявка, спадає каскадами гірський водоспад. Долина річки Маняви оточена казковими краєвидами і сюди варто приїхати, щоб отримати незабутні враження і відчути справжню красу дикої природи Карпат.</p>
<h4>Учан-Су, Крим<img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3607 aligncenter" title="Водоспад Учан-Су, Крим" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/uchansu_vodospad.jpg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/uchansu_vodospad-300x200.jpg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/uchansu_vodospad-768x512.jpg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/uchansu_vodospad.jpg 800w" alt="Водоспад Учан-Су, Крим" width="618" height="412" data-lazy-loaded="true" /></h4>
<p><em>Водоспад Учан-Су, Крим</em></p>
<p>Водоспад Учан-Су – найвищий не тільки в Криму, але й на Україні, його висота сягає 98,5 м. Це диво природи знаходиться за 8 км від Ялти, серед величних скель і вікових сосен на території Ялтинського державного гірсько-лісового природного заповідника. Над водопадом Учан-Су по дорозі з Ялти на Ай-Петрі знаходиться Орлиний заліт – скеля з видовим майданчиком.</p>
<p>Учан-Су бере свій початок з вод однойменної високогірної ріки, яка утворюється біля підніжжя гори Ай-Петрі і впадає в Чорне море. У нижній течії річка утворює ще три невеликі водоспади, але найбільш вражаючим та найкрасивішим водоспадом є безумовно Учан-Су.</p>
<p>При падінні водограй Учан-Су утворює два каскади, на одному з них розташована невелика споруда з водозабором і скульптурою орла на даху. Звідси вода надходить у Могабинське водосховище (300 тис. м³) і потім використовується для водопостачання Ялти.</p>
<p>Учан-Су у перекладі з татарської означає – «вода, що летить», а стародавні греки називали цей водоспад – Кремасто-Неро, що означає «висяча вода».</p>
<h4>Срібні струмені, Крим</h4>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="wp-image-3610 aligncenter" title="Водоспад Срібні струмені" src="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sribni_strumeni.jpeg" sizes="auto, (max-width: 800px) 100vw, 800px" srcset="http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sribni_strumeni-300x194.jpeg 300w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sribni_strumeni-768x497.jpeg 768w, http://www.discoverukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/06/sribni_strumeni.jpeg 800w" alt="Водоспад Срібні струмені" width="607" height="393" data-lazy-loaded="true" /></p>
<p><em>Водоспад Срібні струмені, Крим</em></p>
<p>Водоспад Срібні струмені розташований посеред вікового букового лісу на річці Сари-Узень поблизу Великого Кримського каньйону. Цей мальовничий водоспад серед дикої природи нагадує величезний музичний інструмент, а вода збігає, немов срібні струни. Такий ефект «срібних струменів» дає порослий мохом туфовий майданчик. В глибині водоспаду є природний грот з двома входами.<br />
Знаходиться водоспад в урочищі Чаїн-Су, неподалік від автошляху Т 0117 Бахчисарай — Ялта, а найближчий населений пункт – село Соколине, Бахчисарайського району.</p>
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/7450/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Вулкан Х*йнапутіна: природа точно щось знає</title>
		<link>https://prykarpattya.com/news/6677?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=vulkan-h-ynaputina-priroda-tochno-shhos-znaye</link>
					<comments>https://prykarpattya.com/news/6677#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Анна]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 05 Jul 2016 11:21:03 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Світ]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[вулкан]]></category>
		<category><![CDATA[природа]]></category>
		<category><![CDATA[Путін]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://prykarpattya.org/?p=6677</guid>

					<description><![CDATA[У Перу реально існує такий вулкан під  незвичною, але приємною, нам українцям, назвою… Іспанською назва звучить як «Huaynaputina». Вайнапутіна, або Уайнапутіна, або Хуянапутіна (ісп. Huaynaputina, від кеч. Huayna — молодий, Putina —  вулкан) — вулкан на півдні Перу. Входить до групи вулканів центральної вулканічної зони Андійського вулканічного поясу. Відомий катастрофічним виверженням 19 лютого 1600 року, яке було найсильнішим виверженням в Південній Америці упродовж голоцену. Вулкан, транскрипції назви якого різняться від Вайнапутіна до Уайнапутіна чи Хуянапутіна(в мережі найпопулярніший нецензурний варіант Хуйнапутіна, за зрозумілих обставин, політкоректним в Росії вважається писати назву вулкана латинкою Huaynaputina, без перекладів), набув широкої популярності, особливо навесні 2014 року у зв&#8217;язку з російською агресією в Україні і роллю в ній Володимира Путіна. Ще більшої містичності цій горі надає той факт, що очікується друге в історії виверження вулкана, що загрожує новими катаклізмами. Однак, користувачі мережі вбачають у можливому виверженні і позитивні риси – вони воліють думати, що з цим виверженням і ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="wM_top_block clearFix">
<div class="wA_t_bottom_block">
<p>У Перу реально існує такий вулкан під  незвичною, але приємною, нам українцям, назвою…</p>
</div>
</div>
<div class="wArticle_content wTxt">
<p>Іспанською назва звучить як «Huaynaputina».<br />
<img decoding="async" class="aligncenter" src="http://bdzhola.com/Media/files/filemanager/New%20folder555/New%20folder/11953287_c631904b%20(1).jpg" alt="11953287_c631904b (1)" /><br />
<strong>Вайнапутіна</strong>, або <strong>Уайнапутіна</strong>, або <strong>Хуянапутіна</strong> (ісп. Huaynaputina, від кеч. Huayna — молодий, Putina —  вулкан) — вулкан на півдні Перу. Входить до групи вулканів центральної вулканічної зони Андійського вулканічного поясу. Відомий катастрофічним виверженням 19 лютого 1600 року, яке було найсильнішим виверженням в Південній Америці упродовж голоцену.</p>
<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://bdzhola.com/Media/files/filemanager/New%20folder555/New%20folder/1379155587_10-izverzheniy-31-774x320.jpg" alt="1379155587_10-izverzheniy-31-774x320" width="629" height="260" /></strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://bdzhola.com/Media/files/filemanager/New%20folder555/New%20folder/Huaynaputina2.jpg" alt="Huaynaputina2" width="584" height="388" /></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://bdzhola.com/Media/files/filemanager/New%20folder555/New%20folder/huaynaputina.jpg" alt="huaynaputina" width="587" height="390" /></p>
<p><strong>Вулкан, транскрипції назви якого різняться від Вайнапутіна до Уайнапутіна чи Хуянапутіна</strong>(в мережі найпопулярніший нецензурний варіант Хуйнапутіна, за зрозумілих обставин, політкоректним в Росії вважається писати назву вулкана латинкою Huaynaputina, без перекладів), набув широкої популярності, особливо навесні 2014 року у зв&#8217;язку з російською агресією в Україні і роллю в ній Володимира Путіна. Ще більшої містичності цій горі надає той факт, що очікується друге в історії виверження вулкана, що загрожує новими катаклізмами.</p>
<p><strong><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter" src="http://bdzhola.com/Media/files/filemanager/New%20folder555/New%20folder/1457532_1.jpg" alt="1457532_1" width="775" height="296" /></strong></p>
<p><strong>Однак, користувачі мережі вбачають у можливому виверженні і позитивні риси – вони воліють думати, що з цим виверженням і сам Путін згорить під лавою свого гніву.</strong> Дехто, навіть з росіян, побажав швидкого «спопеління» своєму «карлику-президенту».</p>
</div>
<p>&nbsp;</p>
<p>джерела uk.wikipedia.org</p>
<p>www.google.ru</p>
<p>bdzhola.com</p>
<p>discoverukraine.com.ua</p>
<!-- Composite Start -->
<div id="M449979ScriptRootC836418"> </div> <script src="https://jsc.mgid.com/p/r/prykarpattya.org.836418.js" async></script>
<!-- Composite End -->
</p>]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://prykarpattya.com/news/6677/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
